Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 466/5298/19
провадження № 61-734св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2 (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_3 (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_4 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_5 (позивач за зустрічним позовом),
третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гірник Ігор Андрійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2021 року у складі судді Волоско І. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (далі - ЛМНО) Гірник І. А., про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини за законом, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті москва, російської федерації помер її син - ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно. Приватним нотаріусом ЛМНО Урумовою Ж. М. 11 січня 2019 року заведено спадкову справу № 1/2019, а нотаріусом московської міської нотаріальної палати Черніговим І. О. 22 грудня 2018 року заведено спадкову справу № 2/2018.
Позивач посилалася на те, що спадкоємцями першої черги за законом є вона - ОСОБА_1, діти спадкодавця: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також дружина спадкодавця - ОСОБА_4
05 березня 2019 року вона подала заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті свого сина ОСОБА_6, на користь неповнолітнього сина померлого - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчену 05 березня 2019 року приватним нотаріусом ЛМНО Гірником І. А., зареєстровану в реєстрі за № 191, адресовану компетентним органам.
06 травня 2019 року вона подала приватному нотаріусу ЛMHO Урумовій Ж. М. заяву про прийняття спадщини, якою одночасно відкликала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 .
Вважала, що, незважаючи на написання нею заяви про відмову від прийняття спадщини, від спадщини вона не відмовлялась, оскільки особисто не подавала та не надсилала нотаріусу Урумовій Ж. М. заяву про відмову від прийняття спадщини.
Крім того, 05 березня 2019 року нею було підписано ще одну заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2, адресовану нотаріусам московської міської нотаріальної палати міста москви, посвідчену приватним нотаріусом ЛМНО Гірником І. А. Останню вона також нотаріусу не подавала та не направляла, однак, така є в матеріалах спадкової справи № 2/2018, заведеної нотаріусом московської міської нотаріальної палати Черніговим І. О.
Попри це, нотаріусом така заява взята до уваги, а можливість її відкликання не передбачена законодавством російської федерації.
Зазначала, що односторонній правочин щодо її відмови від спадщини на користь ОСОБА_2, викладений в заяві від 05 березня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Гірником І. А., зареєстрований в реєстрі за № 191, підлягає визнанню недійсним, оскільки на час підписання заяви про відмову від права на спадщину вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, перебувала під випливом тяжкої для неї обставини, у стані нервового потрясіння, зумовленого смертю самої близької їй людини - сина, під впливом лікарських препаратів. Її фінансове забезпечення залежало від дій відповідача ОСОБА_4, яка й наполягала на написанні нею спірної заяви, обманюючи її щодо обставин та наслідків її дій. Тяжкими обставинами, які спонукали її підписати вкрай невигідну заяву про відмову від спадщини на користь онука, вважала те, що єдиним джерелом її матеріального забезпечення, а також її внука - ОСОБА_7, який у 2018 році переніс операцію і став донором нирки для її сина, проживає з нею та перебуває на її утриманні, є її пенсія, оформлена в російській федерації. Належні їй кошти в якості пенсійного забезпечення в російській федерації завжди отримував її померлий син ОСОБА_6 та привозив їй у місто Львів. При цьому він матеріально допомагав та підтримував їх.
Після його смерті вона на кілька місяців залишилась без його допомоги та пенсії, що поставило її у скрутне матеріальне становище.
У лютому 2019 року відповідач ОСОБА_4 запропонувала їй допомогу в отриманні пенсії в російській федерації, оскільки періодично їздила туди, але повідомила, що для цього вона повинна підписати в нотаріуса відповідну довіреність. У нотаріуса ОСОБА_4 почала розмову про те, що вона повинна відмовитися від прийняття спадщини на користь її 14-ти річного сина ОСОБА_2, оскільки така була воля її сина. Крім того, розповідала, що у сина було багато боргів, спадщина є спірною та зважаючи на її похилий вік вона не впорається з тягарем утримання майна.
Повіривши її словами, перебуваючи у стресовому стані та не усвідомлюючи наслідків своїх дій, вона підписала документи, текст яких вже заздалегідь був підготовлений нотаріусом.
Обман зі сторони нотаріуса Гірника І. А. пролягав в тому, що він заявив їй, що нібито її син перед своєю смертю повідомив його про те, що хотів залишити заповіт, в якому все своє майно заповісти своєму сину ОСОБА_8, але не встиг цього зробити.
Лише через деякий час вона зрозуміла, що, підписавши заяви про відмову від спадщини, опиниться у вкрай невигідному становищі, без жодних засобів для існування, а тому подала нотаріусам відповідні заяви про відкликання заяв про відмову від спадщини та виданих нею довіреностей.
Отже, підписана нею під впливом тяжких обставин заява про відмову від спадщини за законом для неї є вкрай невигідною, тому підлягає визнанню недійсною на підставі статті 233 ЦК України.
Враховуючи те, що у момент вчинення цього правочину вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, вказана заява повинна бути визнана недійсною на підставі статті 225 ЦК України.
Зважаючи, що при підписанні спірної заяви вона була введена в оману щодо обставин, які мали істотне значення, така заява підлягає визнанню недійсною також на підставі статті 230 ЦК України.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсною її заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчену 05 березня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником Ігорем Андрійовичем, зареєстровану в реєстрі за № 191;
- включити її в коло спадкоємців за законом;
- визначити їй додатковий строк у 3 місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У січні 2020 року ОСОБА_4, ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гірник І. А., про визнання недійсним відкликання відмови від прийняття спадщини.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з 14 листопада 2007 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
11 січня 2019 року вона подала приватному нотаріусу ЛMHO Урумовій Ж. М. заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка, у зв`язку із чим було заведено спадкову справу № 1/2019.
ОСОБА_1 05 березня 2019 року зробила заяву про відмову від спадщини за законом після смерті сина на користь неповнолітнього сина померлого - ОСОБА_2 (свого внука).
06 травня 2019 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу ЛMHO Урумовій Ж. М. заяву про відкликання заяви про відмову від спадщини в порядку частини шостої статті 1273 ЦК України.
Вважала, що згідно з вимогами цивільного законодавства відкликаною може бути лише неперсоніфікована відмова від прийняття спадщини, а відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи може лише бути визнаною недійсною, а не відкликаною. Закон не містить норми, яка б змінювала чи уточнювала право на відкликання заяви про відмову від спадщини. Це правило є універсальним і не залежить від виду відмови від прийняття спадщини.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_4, ОСОБА_2 просили суд визнати недійсним відкликання ОСОБА_1 її відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2020 року зустрічний позов прийнято до розгляду в одному провадженні з первісним позовом.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним відкликання ОСОБА_1 її відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при складанні заяви про відмову від спадщини ОСОБА_1 за станом здоров`я не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, матеріали справи не містять.
Доводи ОСОБА_1 про недійсність правочину внаслідок похилого віку та поганого стану здоров`я після смерті сина районний суд відхилив.
При цьому судом взято до уваги, що нотаріусом посвідчено чотири заяви ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини на користь сина померлого, а саме 12 лютого 2019 року, 14 лютого 2019 року та дві заяви 05 березня 2019 року. Крім того, ОСОБА_1 12 лютого 2019 року та 16 квітня 2019 року видавала на ім`я ОСОБА_4 нотаріально посвідчені довіреності на отримання належних їй грошових коштів, що свідчить про приязні відносини сторін в цей період часу
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про обізнаність ОСОБА_1 зі своїми правами як на прийняття спадщини, так і на відмову від неї. При цьому зміна думки щодо відмови від спадщини у зв`язку з погіршенням відносин сторін не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання такої відмови недійсною.
Щодо зустрічного позову, то районний суд зазначив, що право на відмову від прийняття спадини і право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи по-різному врегульовані у ЦК України. Тобто безадресна відмова від прийняття спадщини дійсно може бути відкликана, тоді як відмова від спадщини на користь іншої особи може бути лише визнана недійсною, але не може бути відкликана.
Отже, відмова ОСОБА_1 від прийняття спадщина на користь іншої особи - неповнолітнього ОСОБА_2 не могла бути відкликана. Суд вважав позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гірник І. А., про визнання недійсним відкликання відмови від прийняття спадщини змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_2, ОСОБА_9, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гірник І. А., про визнання недійсним відкликання відмови від прийняття спадщини скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2021 року змінено в частині розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у справі не встановлено виключної підсудності судам України вимог за первісним позовом ОСОБА_1, адже, спадкодавець не був громадянином України, як і спадкове нерухоме майно не знаходиться на території України. Оскільки районним судом не враховано правила підсудності, первісний позов розглянуто судом поза межами компетенції та з порушенням правил міжнародної підсудності, суд апеляційної інстанції скасував рішення районного суду в частині первісного позову та закрив провадження у справі в цій частині.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_2, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 зробила відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи - неповнолітнього внука ОСОБА_2 (сина померлого ОСОБА_6 ), яку надалі відкликала без наявності для цього визначених законом підстав, хоча, виходячи з системного аналізу перелічених норм матеріального права, мала би звернутися з позовом про визнання її недійсною, а не відкликати.
Отже, визнання недійсною заяви про відкликання відмови від прийняття спадщини, як одностороннього правочину, котрий спричинив негативні наслідки для особи, на користь якої було здійснено таку відмову, є належним та ефективним способом захисту цієї особи.
Апеляційний суд вважав, що суду першої інстанції слід було задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 саме з наведених підстав, а не з підстав, наведених в мотивувальній частині судового рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 серпня 2022 року у справі № 136/2075/19 (провадження № 61-4881св21), у якій зазначено, що у справі за позовом особи, яка вчинила відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця за законом, про визнання недійсним такого одностороннього правочину як відмова від прийняття спадщини на користь спадкоємця за законом належним відповідачем є спадкоємець на користь якого вчинена відмова, а не нотаріус чи нотаріальна контора.
З огляду на зазначене, суд вважав, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є сторонами оспорюваного правочину, отже, є неналежними відповідачами за пред`явленою вимогою, тому у задоволенні позовних вимог до них слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині вирішення первісного позову скасувати, направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині вирішення зустрічного позову скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_2 відмовити.
ОСОБА_4, ОСОБА_2 судові рішення судів попередніх інстанцій не оскаржували.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції порушив та неправильно тлумачив положення частини шостої статті 1273 ЦК України, а висновки Верховного Суду з приводу застосування цієї норми відсутні.
Вважає, що під час розгляду первісного позову суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про порушення судом першої інстанції правил міжнародної підсудності, оскільки сторонами є громадяни України, які мають постійне місце проживання в Україні. Крім того, оскільки позов не містить вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно, а тільки вимогу про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини за законом, посвідчену в Україні, отже, ознак виключної підсудності у вимогах первісного позову немає.
Щодо порушення норм процесуального права вказує, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення судової психолого-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що вона ухилилася від участі у експертизі, не оплатила її проведення.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, ОСОБА_1 вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року представник ОСОБА_4, ОСОБА_2 - адвокат Кравчук П. І. подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що доводи касаційної скарги про відсутність правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, як і твердження про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, є безпідставними, відтак, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 541/2700/16-ц, зазначає, що наведені ОСОБА_1 підстави позову є взаємовиключними, оскільки вона оскаржує її заяву про відмову від прийняття спадщини одночасно з підстав: тимчасової недієздатності, помилки, обману, тиску, збігу тяжких обставин тощо. Зазначене не враховано судами попередніх інстанцій.
Вважає постанову апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову обґрунтованою відповідними правовими висновками Верховного Суду.
У квітні 2023 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про непідсудність первісного позову судам України, відтак обґрунтовано закрив провадження у справі у цій частині.
Зазначає, що доводи касаційної скарги в частині зустрічного позову ґрунтуються не неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права та зводяться до переоцінки доказів у справі.
Доводи особи, яка подала додаткові пояснення у справі
11 квітня 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Кравчук П. І. подав додаткові пояснення у справі.
Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подані представником ОСОБА_4 - адвокатом Кравчуком П. І. додаткові пояснення у справі, оскільки вони по суті є штучним поданням додаткового відзиву на касаційну скаргу поза межами визначеного процесуального строку.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті москва російської федарації помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (том 1, а. с. 5).
22 грудня 2018 року нотаріусом московської міської нотаріальної палати Черніговим І. О. та 11 січня 2019 року приватним нотаріусом ЛМНО Урумовою Ж. М. заведено спадкові справи після смерті ОСОБА_6 (том 1, а. с. 7, 8, 133).
Заповіту ОСОБА_6 на випадок своєї смерті не складав, а спадкоємцями першої черги за законом є його матір - ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом), дружина - ОСОБА_4 (позивач за зустрічним позовом) та діти: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3, ОСОБА_2
11 січня 2019 року дружина спадкодавця ОСОБА_4 та 23 травня 2019 року його неповнолітній син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулися до приватного нотаріуса ЛMHO Урумової Ж. М. із заявами про прийняття спадщини (том 1, а. с. 130, 131).
12 лютого 2019 року приватним нотаріусом ЛМНО Гірником І. А. посвідчено заяву матері спадкодавця ОСОБА_1, адресовану усім компетентним органам, в якій вона зазначає, що їй відомо, що вона є спадкоємцем за законом першої черги, усвідомлює значення своїх дій і має можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення, без застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, та вона відмовляється від прийняття спадщини за законом після смерті її сина ОСОБА_6 на користь його сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Нотаріусом їй роз`яснено, що відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною, але може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Також їй роз`яснено зміст статей 225, 229-231, 233, 368, 370, 1241, 1273-1275 ЦК України (том 1, а. с. 144).
14 лютого 2019 року приватним нотаріусом ЛМНО Гірником І. А. посвідчено заяву матері спадкодавця ОСОБА_1, адресовану нотаріусам московської міської нотаріальної палати міста москва, в якій вона зазначає, що діючи добровільно, відмовляється від спадщини за законом, після смерті її сина ОСОБА_6 на користь сина померлого - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Нотаріусом їй роз`яснено та зрозуміло зміст відповідних статей щодо спадкування ЦК російської федерації.
Також їй роз`яснено, що відмова від спадщини не може бути змінена або взята назад, не допускається відмова від спадщини із застереженням або під умовою, не допускається відмова від частини спадщини (том 1, а. с. 145).
05 березня 2019 року приватним нотаріусом ЛМНО Гірником І. А. посвідчено заяву матері спадкодавця ОСОБА_1, адресовану усім компетентним органам, в якій вона зазначає, що їй відомо, що вона є спадкоємцем за законом першої черги, усвідомлює значення своїх дій і має можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення, без застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, та вона відмовляється від прийняття спадщини за законом, після смерті її сина ОСОБА_6 на користь сина померлого - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Нотаріусом їй роз`яснено, що відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною, але може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Також їй роз`яснено зміст статей 225, 229- 231, 233, 368, 370, 1241,1273-1275 ЦК України (том 1, а. с.146).
05 березня 2019 року приватним нотаріусом ЛМНО Гірником І. А. посвідчено заяву матері спадкодавця ОСОБА_1, адресовану нотаріусам московської міської нотаріальної палати міста москва, в якій вона зазначає, що діючи добровільно, відмовляється від спадщини за законом, після смерті її сина ОСОБА_6 на користь сина померлого - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .