Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 307/783/20
провадження № 61-2863св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області,
третя особа - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2023 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Собослоя Г. Г., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0723 га, кадастровий номер 2124455900:02:004:0505, що розташована на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі. На вказаній земельній ділянці позивач збудувала об`єкт нерухомого майна - будівлю комерційного призначення з квартирою, загальною площею 1 019,00 кв. м, з надвірною спорудою (дроварня), площею 58,6 кв. м.
З огляду на звіт обстеження технічного стану об`єкта нерухомого майна - будівлі комерційного призначення з квартирою, з надвірною спорудою, розташованого на АДРЕСА_1, технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до ІІ категорії (задовільний), фактичний стан конструкцій відповідає вимогам міцності та надійності для подальшої експлуатації будівлі за їх функціональним призначенням, як будівля комерційного призначення з квартирою.
Вартість спірного нерухомого майна складає 1 504 044,00 грн.
Однак, право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено, оскільки будівництво нерухомого майна - будівлі комерційного призначення з квартирою було вчинено без отримання у встановленому законом порядку дозволу на право проведення будівельних робіт.
Позивач просила визнати за нею право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю комерційного призначення з квартирою, загальною площею 1 019 кв. м, з надвірною спорудою (дроварня), площею 58,6 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2020 року у складі судді Ніточко В. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на будівлю комерційного призначення з квартирою, загальною площею 1 019 кв. м, з надвірною спорудою (дроварня), площею 58,6 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, перший заступник керівника Тячівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації (далі - РДА) Закарпатської області, як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2020 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу прокурора визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задоволено.
Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року поновлено прокурору строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Тячівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2020 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА не має повноважень на виконання функцій державного архітектурно-будівельного контролю та/або нагляду, не вирішує питань прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію, а такі повноваження на час подання позовної заяви належали Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі - ДАБІ України, Держархбудінспекція), на час подання прокурором апеляційної скарги - Державній інспекції містобудування України (далі - ДІМ України), а на час розгляду справи апеляційним судом - Державній інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що Сектор містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області не є особою, яка має право оскаржувати рішення суду першої інстанції. Вказує, що саме до його повноважень входить контроль за самочинним будівництвом, тому прокурор правильно визначив особу, в інтересах якої була подана апеляційна скарга.
Вважає, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2020 року порушуються права держави в особі Сектору містобудування, який не надавав містобудівні умови та обстеження забудови земельної ділянки, будівельного паспорту, пропозицій щодо присвоєння поштової адреси та не брав участі у прийнятті (відмови у прийнятті) рішення про введення в експлуатацію будівлі. Зазначає, що закриття апеляційного провадження обмежує доступ до правосуддя для реалізації прокуратурою конституційної функції на захист інтересів держави.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
09 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).
Відповідно до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою-третьою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено Порядком № 461.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 461 передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (абзац перший пункту 4 Порядку № 461).
Відповідно до абзацу першого пункту 10 Порядку № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно із цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.
Положенням про Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА, затвердженим розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 16 січня 2020 року № 19, передбачено, що Сектор є структурним підрозділом Тячівської районної державної адміністрації та є юридичною особою (пункти 1.1, 1.6). Основним завданням Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території району (пункт 2.1), на виконання якого він забезпечує, серед іншого: здійснення моніторингу щодо реалізації схеми планування території району, стану розроблення, оновлення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях (пункт 2.2.4); надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (пункт 2.2.12); надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (пункт 2.2.13); надання пропозицій щодо присвоєння органами місцевого самоврядування поштових адрес об`єктам містобудування (пункт 2.2.15); ведення містобудівного кадастру на території району (пункт 2.2.16); ведення реєстру містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (пункт 2.2.17); співпрацю з органами державного архітектурно-будівельного контролю з питань самочинно збудованих об`єктів містобудування (пункт 2.2.20).
При цьому апеляційним судом встановлено, що розділ ІІІ вищевказаного Положення, яким визначені права Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА, не містить вказівки щодо виконання ним наглядових та контролюючих функцій, а також - права звернення до суду на захист інтересів держави. Крім того, Положенням не передбачено повноважень Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА щодо забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил забудови населених пунктів, затвердженої містобудівної документації, як це вказано в апеляційній скарзі прокурора, а також - повноважень погоджувати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність". До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Абзацами першим, другим частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.