Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 461/454/20
провадження № 61-13380св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Львівська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Львів), Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2021 року у складі судді Юрківа О. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У січні 2020 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Львів), Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна
Позов мотивовано тим, що будинок на АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради. У Державному реєстрі права власності на нерухоме майно зареєстроване право власності територіальної громади м. Львова на весь будинок загальною площею 2 502,0 кв. м (реєстраційний номер майна 6633741), підстава виникнення права власності - ухвала Львівської міської ради від 27 грудня 2001 року.
11 липня 2016 року здійснена перереєстрація права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначено також зміну площі об`єкта з 2 502,00 кв. м на 2 533,4 кв. м внаслідок переобмірів.
Згідно з інформацією, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нежитлові приміщення площею 98,5 кв. м, які знаходяться у зазначеному будинку, відчужені шляхом укладення договору купівлі-продажу від 16 серпня 2019 року № 310 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (далі - ТОВ "Сюрприз") та ОСОБА_1 . На момент відчуження нежитлових приміщень та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно площею 98,5 кв. м у будинку на АДРЕСА_1 вказане приміщення не перебувало у власності ТОВ "Сюрприз". Державна реєстрація права власності ТОВ "Сюрприз" на спірне приміщення проведена за відсутності передбачених законом підстав.
Для захисту своїх прав Львівською міською радою подано позовну заяву про скасування державної реєстрації та витребування майна комунальної власності. 21 січня 2019 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 914/520/18, яким вимоги Львівської міської ради задоволено. Західний апеляційний господарський суд виніс постанову від 22 травня 2019 року згідно з якою у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Сюрприз" відмовлено, а рішення Господарського суду Львівської області від 21 січня 2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в редакції: "Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Сюрприз" нежитлові приміщення загальною площею 98,5 кв. м, розміщені за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400551346101) на користь Львівської міської ради". В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Незважаючи на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 21 січня 2019 року та постанова Західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року у справі № 14/520/18 набрали законної сили, ТОВ "Сюрприз" відчужило спірні приміщення ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.
Згідно з інформацією з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Сюрприз", а тому вона, знаючи, що спірні нежитлові приміщення судовим рішенням повернуті до комунальної власності, умисно здійснила продаж цих об`єктів і умисними діями заволоділа майном Львівської міської ради.
У подальшому ОСОБА_1 здійснено поділ спірного нерухомого майна на два нежитлових приміщення площею 29,1 кв. м та 69,4 кв. м з наступним продажем спірних приміщень іншим особам.
29 липня 2020 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер майна 2095523846101) загальною площею 69,4 кв. м на АДРЕСА_1 . Підставою для державної реєстрації є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 29 липня 2020 року № 1322. Інша частина новоутворених нежитлових приміщень площею 29,1 кв. м (реєстраційний номер майна 2095471946101) таким самим чином відчужена ОСОБА_3 з прилюдних торгів 29 липня 2020 року.
Посилаючись на те, що спірне майно вибуло з власності територіальної громади м. Львова поза волею власника, позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Львівської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 69,4 кв. м, розташовані на АДРЕСА_1 ;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 29,1 кв. м, розташовані на АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 69,4 кв. м на АДРЕСА_1, з припиненням права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 29,1 кв. м на АДРЕСА_1, з припиненням права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна;
- скасувати свідоцтво від 21 липня 2020 року № 1317 про право власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 29,1 кв. м на АДРЕСА_1 ;
- скасувати свідоцтво від 21 липня 2020 року № 1322 про право власності ОСОБА_2, на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 69,4 кв. м на АДРЕСА_1 .
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року, у задоволенні позову Львівської міської ради відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачі є добросовісними набувачами спірних нежитлових приміщень, придбали їх на прилюдних торгах, проведених на виконання судового рішення. На момент придбання спірних об`єктів жодних обтяжень на ці нежитлові приміщення не було зареєстровано в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідачі не знали та не могли знати про те, що ці об`єкти нерухомого майна є предметом судових спорів, оскільки витребування у добросовісних набувачів придбаного ними у порядку, встановленому для виконання судових рішень, майна буде суперечити вимогам частини другої статті 388 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У грудні 2022 року Львівська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі Львівської міської ради як на підставу оскарження судових рішень міститься послання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Зокрема, зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 388 ЦК України у подібних правовідносинах.
У лютому 2023 року Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради як на підставу оскарження судових рішень посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-2069цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2723цс16.
У березні 2023 року представником ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подано відзив на касаційну скаргу Львівської міської ради, у якому остання просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними та такими, що суперечать вимогам закону та судовій практиці Верховного Суду. Посилання у касаційній скарзі на неврахування судами висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц, Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 18/30, не можуть бути врахованими, оскільки правовідносини у цих справах не є релевантними тим, які виникли у справі, яка є предметом касаційного перегляду.
У березні 2023 року від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли письмові пояснення.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Обставини, встановлені судами
На підставі ухвали Львівської міської ради від 27 грудня 2001 року № 1404 територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності належить будинок на АДРЕСА_1 .
11 липня 2016 року здійснено перереєстрацію права комунальної власності на вказаний об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначено також про зміну площі об`єкта з 2 502,00 кв. м на 2 533,4 кв. м, встановлену внаслідок переобмірів.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21 січня 2019 року у справі № 914/520/18 задоволено позов Львівської міської ради. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Сюрприз" нежитлове приміщення загальною площею 98,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зобов`язано ТОВ "Сюрприз" повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради. Скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душека І. М. від 02 листопада 2017 року № 37989442 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сюрприз" на вказаний об`єкт нерухомого майна із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04 лютого 2020 року, змінено рішення Господарського суду Львівської області від 21 січня 2019 року та викладено пункт 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції в такій редакції: "Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Сюрприз" нежитлові приміщення загальною площею 98,5 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400551346101) на користь Львівської міської ради. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
16 серпня 2019 року між ТОВ "Сюрприз" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 310, предметом якого є нежитлові приміщення площею 98,5 кв. м, які знаходяться в будинку на АДРЕСА_1 .
Згідно з відомостями з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Сюрприз".
17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та замовила виготовлення нового технічного паспорта на нежитлові приміщення комунальної власності в будинку АДРЕСА_1 .
19 лютого 2020 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 надано висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (нежитлового приміщення площею 98,5 кв. м) на два різні приміщення площею 29,1 кв. м та 69,4 кв. м.
28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Залецької Н. М. для проведення державної реєстрації права власності на два окремих об`єкти нерухомого майна.
13 квітня 2020 року Господарський суд Львівської області видав судовий наказ у справі № 914/589/20 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики від 03 січня 2020 року № 01/20 у розмірі 180 000,00 грн.