Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 732/1729/17
провадження № 61-11902св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
треті особи: Державне підприємство "Київське лісове господарство", ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_10, яка подана його представником - адвокатом Проконовою Ксенією Володимирівною, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, яка подана їхнім представником - адвокатом Корнієнком Вадимом Івановичем, на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Стрижеуса А. М., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Державне підприємство "Київське лісове господарство" (далі - ДП "Київське лісове господарство"), ОСОБА_8, ОСОБА_9, про витребування земельних ділянок.
Позов мотивував тим, що під час проведення Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000148 за ознаками злочинів, передбачених частинами третьою, четвертою статті 358, частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 209, частинами другою, третьою статті 358, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, частиною першою статті 255 Кримінального кодексу України (далі - КК України), встановлено, що 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 як продавцем та ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 як покупцями були укладені нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані у смт Козин Обухівського району Київської області.
У вказаних правочинах зазначено, що ОСОБА_1 набув у власність спірні земельні ділянки згідно з державними актами на право власності на землю: серії ЯА №№ 864675, 864677, 864681, 864694 від 10 червня 2004 року, №№ 864701, 864697 від 11 червня 2004 року, серії ЯБ № 794450 від 10 червня 2004 року та №№ 794105, 794107 від 18 червня 2004 року, виданими на підставі договорів купівлі-продажу від 31 березня 2004 року №№ 2946, 2948, 2952, 2956, 2968, 2982, 2984 та від 12 квітня 2004 року №№ 3136, 3138, 3140, 3142.
Однак, у 2004 році ОСОБА_1 не укладав указаних правочинів, що підтверджується протоколами допитів ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_17, а також звітами та реєстрами про вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Щур Н. Р. за період з 16 січня по 22 квітня 2004 року. При цьому державні акти на право власності на землю вказаної серії Головним управлінням Державного комітету із земельних ресурсів України у Київській області були видані Управлінню земельних ресурсів у Миронівському районі лише 22 грудня 2005 року та в подальшому передані Миронівському районному центру Державного земельного кадастру на підставі накладної від 14 липня 2006 року № 21.
Крім того, згідно з інформацією ДП "Київське лісове господарство" від 30 листопада 2011 року спірні земельні ділянки розташовані на території Козинської селищної ради у кварталах 10, 14, 15, 18, 19, 20, 24 та відносяться до земель лісового фонду Козинського лісництва (планшет № 1), у зв`язку із чим правом розпоряджатися такими об`єктами був наділений виключно Кабінет Міністрів України, а не міська рада.
Також у порушення вимог земельного законодавства при набутті права власності відповідачами змінено цільове призначення спірних ділянок із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення підсобного селянського господарства.
Враховуючи викладене, перший заступник прокурора Київської області просив суд витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння:
- ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 1,0 га з кадастровим номером 3223155400:06:012:0007, вартістю 5 505,44 грн;
- ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,5 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0002, вартістю 2 752,72 грн;
- ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0019, вартістю 1 651,63 грн;
- ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 3,0 га з кадастровими номерами: 3223155400:06:012:0006, 3223155400:06:012:0004, вартістю 16 516,32 грн;
- ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,2 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0019, вартістю 1 101,09 грн;
- ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 0,5 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0014, вартістю 2 752,72 грн;
- ОСОБА_7 земельну ділянку загальною площею 0,5 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0013, вартістю 2 752,72 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2018 року, у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2020 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, задоволено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження 61-44068св18).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року у складі судді Зінченко О. М. у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачі не були учасниками правовідносин з приводу вибуття спірних земельних ділянок із державної власності, придбали нерухоме майно шляхом укладення нотаріально посвідчених угод, а тому не повинні нести цивільно-правову відповідальність. Підстави для позбавлення права власності на об`єкти нерухомого майна не підпадають під дію статей 387, 388 ЦК України, оскільки не відносяться до виключного кола обставин, які можуть слугувати підставою для витребування майна від добросовісного набувача, повернення земельної ділянки державі.
Доводи прокурора про неправомірні дії відповідачів є безпідставними, оскільки відсутній вирок суду, який би встановлював винуватість у вчиненні ними будь-яких злочинів, так само відсутні інші судові рішення, які б встановили незаконність набуття відповідачами права на землю або правовстановлюючих документів попередніх власників спірних земельних ділянок.
Заявляючи вимоги про витребування земельних ділянок у відповідачів, прокурор не зазначив після якого недійсного правочину останні набули право власності на землю і яким рішенням встановлена недійсність даного правочину. Позовні вимоги фактично пред`явлені в інтересах не держави загалом, а в інтересах Кабінету Міністрів України. Однак прокурором не надано доказів про наявність виключного випадку для подання позову заступником прокурора Київської області, зокрема, чи була письмова вказівка Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції для пред`явлення позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.
Спірні земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту - смт Козин Обухівського району Київської області, але прокурор не вказує на необхідність захисту прав територіальної громади смт Козин Обухівського району Київської області. Обґрунтування позову стосується захисту загальнодержавної власності, разом з тим, прокурор не подав належних і допустимих доказів на підтвердження віднесення земель до лісового фонду, не обґрунтував порушення прав та законних інтересів Кабінету Міністрів України.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, задоволено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задоволено.
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 1,0 га з кадастровим номером 3223155400:06:012:0007;
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,5 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0002;
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0019;
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 3,0 га з кадастровими номерами: 3223155400:06:012:0006, 3223155400:06:012:0004;
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,2 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0019;
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 0,5 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0014;
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_7 земельну ділянку загальною площею 0,5 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0013.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при набутті права власності ОСОБА_1, правом розпорядження спірними земельними ділянками, які є землями лісового фонду, був наділений виключно Кабінет Міністрів України, тому він незаконно ними заволодів.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції безпідставно послався на відсутність вироку суду, яким встановлена винуватість у скоєних злочинів відповідачами та інших судових рішень, які б встановили незаконність набуття відповідачами права на землю або незаконність правовстановлюючих документів попередніх власників спірних земельних ділянок, оскільки позовні вимоги заявлені до них про витребування майна з чужого володіння як до володільців спірних земельних ділянок, а не осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень.
Суд дійшов висновку про те, що прокурор мав повноваження на звернення до суду з цим позовом, обґрунтувавши це тим, що будучи особою, що реалізує від імені держави права власника спірних земель, Кабінет Міністрів України не міг та фактично не здійснив захист порушених прав держави на спірні земельні ділянки, оскільки не має механізму одночасного самостійного встановлення та збирання доказів порушення права власності держави, яке є предметом судового розгляду у даній справі, для подальшого звернення до суду з позовом.
Апеляційний суд також вважав, що прокурором не пропущено строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачами, оскільки Кабінету Міністрів України про порушення його прав раніше, а саме, до звернення прокурора, відомо не було, оскільки рішення про передачу у власність спірних земельних ділянок не приймалися.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_6, ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в частині позовних вимог прокурора до них скасувати та залишити в силі рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.
Інші відповідачі судові рішення не оскаржили, а тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України Верховний Суд у цій частині справу не переглядає.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що вони є добросовісними набувачами, придбали спірні земельні ділянки за оплатними договорами, які є дійсними, а тому, вважають, що суд помилково витребував належні їм земельні ділянки на користь держави.
Вважають, що Кабінет Міністрів України не був тим органом, який мав розпоряджатися спірними землями, оскільки вони не відносилися до земель лісового фонду, не були масивом загальною площею більше 10 га, перебувають в межах Козинської селищної ради, тому розпорядження ними не входило до компетенції Кабінету Міністрів України.
Вказують, що перший заступник прокурора Київської області не мав повноважень на звернення до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, а також належно не обґрунтував відповідних підстав для звернення до суду.
Зазначають, що доводи прокурора про незаконність їх дій при отриманні права власності на земельні ділянки, є безпідставними, оскільки відсутній вирок суду про скоєння ними будь яких злочинних дій.
Крім того, вважають, що прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення своїх прав Кабінет Міністрів України через свої повноважні органи мав реальну змогу дізнатися ще у 2007 році, тоді як з позовом до суду прокурор звернувся тільки у 2017 році.
Касаційна скарга ОСОБА_10 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не надана належна правова оцінка тому факту, що прокурор пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом в інтересах Кабінету Міністрів України, якому через свої уповноважені органи беззаперечно було відомо, або принаймні мало бути відомо про заявлені прокурором обставини ще у 2008 році.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У лютому 2023 року прокурор подав до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, в якому вказує, що їх доводи є необґрунтованими, а оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її із суду першої інстанції.
15 лютого 2023 року справа надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 жовтня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5 га (кадастровий номер 3223155400:06:011:0019) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в смт Козин Обухівського району Київської області.
23 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5 га (кадастровий номер 3223155400:06:011:0014) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в смт Козин Обухівського району Київської області.
23 жовтня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5 га (кадастровий номер 3223155400:06:011:0013) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області.
Згідно з інформаційною довідкою Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області від 31 серпня 2016 року № 10-1003-99.2-4369/2-16 державні акти на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не видавалися.
23 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено сім нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,5 га кожна з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих в смт Козин Обухівського району Київської області.
У зв`язку з об`єднанням зазначених земельних ділянок 30 жовтня 2007 року ОСОБА_8 було видано два державних акти серії ЯЕ № 954880 та серії ЯД № 954879 на право власності на земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 3223155400:06:012:0019) та площею 1,5 га (кадастровий номер 3223155400:06:012:0018) відповідно.
В подальшому ОСОБА_8 відчужив вищевказані земельні ділянки, а саме:
- земельну ділянку площею 1,5 га (кадастровий номер 3223155400:06:012:0018) - на користь ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2008 року;
- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0019 (площею 1,0 га) - на користь ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2008 року;
- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:06:012:0019 (площею 1,0 га) - на користь ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2008 року.
23 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено два нотаріально посвідчених договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,5 га кожна (кадастрові номери 3223155400:06:003:0002, 3223155400:06:011:0005) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих в смт Козин Обухівського району Київської області.
На підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2008 року ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку площею 0,5 га з кадастровим номером 3223155400:06:011:0005 на користь ОСОБА_9 .
В подальшому ОСОБА_9 було видано два державних акти: серії ЯЕ № 954975 від 27 лютого 2008 року - на право власності на земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 3223155400:06:012:0004) та серії ЯЖ № 239180 від 23 липня 2008 року - на земельну ділянку площею 1,0 га (кадастровий номер 3223155400:06:012:0006).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року у справі № 2/752/1390/13-ц здійснено розподіл спільно нажитого майна подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_18, зокрема визнано за останньою право власності на земельні ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 3223155400:06:012:0004 та площею 1,0 га з кадастровим номером 3223155400:06:012:0006.
У договорах купівлі-продажу земельних ділянок, укладених між продавцем ОСОБА_1 та покупцями ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зазначено, що продавець є власником земельних ділянок згідно з державними актами на право власності на землю серії ЯА №№ 864675, 864677, 864681, 864694 від 10 червня 2004 року, №№ 864701, 864697 від 11 червня 2004 року, серії ЯБ № 794450 від 10 червня 2004 року та №№ 794105, 794107 від 18 червня 2004 року, виданими на підставі договорів купівлі-продажу від 31 березня 2004 року №№ 2946, 2948, 2952, 2956, 2968, 2982, 2984 та від 12 квітня 2004 року №№ 3136, 3138, 3140, 3142.
Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000148 за ознаками злочинів, передбачених частинами третьою, четвертою статті 358, частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 209, частинами другою, третьою статті 358, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, частиною першою статті 255 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_1, як продавцем, та іншими відповідачами, як покупцями, були укладені нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані у смт Козин Обухівського району Київської області.
В укладених відповідачами договорах зазначено, що ОСОБА_1 набув у власність спірні земельні ділянки згідно державних актів на право власності на землю серії ЯА №№ 864675, 864677, 864681, 864694 від 10 червня 2004 року, №№ 864701, 864697 від 11 червня 2004 року, серії ЯБ № 794450 від 10 червня 2004 року та №№ 794105, 794107 від 18 червня 2004 року, виданими на підставі договорів купівлі-продажу від 31 березня 2004 року №№ 2946, 2948, 2952, 2956, 2968, 2982, 2984 та від 12 квітня 2004 року №№ 3136, 3138, 3140, 3142.
Разом з тим, зі звітів та реєстрів про вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Щур Н. Р. за період з 16 січня по 22 квітня 2004 року та протоколів допиту ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_17, встановлено, що у 2004 році ОСОБА_1 не укладав указаних договорів.
Державні акти на право власності на земельні ділянки на ім`я відповідача ОСОБА_1, що зазначені у вищевказаних договорах купівлі-продажу як документи, що підтверджують право власності продавця, були видані Управлінню земельних ресурсів у Миронівському районі лише 22 грудня 2005 року та в подальшому передані Миронівському районному центру Державного земельного кадастру на підставі накладної від 14 липня 2006 року № 21. Другі примірники вказаних держаних актів, звіти щодо їх використання чи підтвердження реєстрації за ОСОБА_1 в органах земельних ресурсів також відсутні.