Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 164/2165/19
провадження № 61-4369св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Волинській області, правонаступником якого є Державна інспекція архітектури та містобудування України,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Державне підприємство "Маневицьке лісове господарство",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від
09 березня 2023 року у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А.,
Здрилюк О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року перший заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури Дуднік М. М. звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Костюхнівської сільської ради Маневицького району Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Волинській області до
ОСОБА_1, третя особа - Державне підприємство "Маневицьке лісове господарство", про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 29 грудня 2022 року позов прокурора залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до суду прокурор не виконав вимоги Закону України "Про прокуратуру", не довів існування підстав для представництва та неправильно визначив позивачів, в інтересах яких він звернувся до суду.
Постановою Волинського апеляційного суду від 09 березня 2023 року апеляційну скаргу керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Волинській області задоволено.
Ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 грудня 2022 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд зазначив, що ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 21 січня 2020 року відкрито провадження у цій справі. При цьому жодних недоліків позовної заяви прокурора щодо відсутності обґрунтування підстави для здійснення представництва інтересів держави суд першої інстанції не виявив, а позовну заяву прокурора як з цих, так і з інших підстав без руху не залишив. Відповідно до ухвали Маневицького районного суд Волинської області від 16 березня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, суд вчинив наступні дії: уточнив позовні вимоги прокурора, встановив склад осіб, які братимуть участь у справі, проведено опитування представників позивача по суті позовних вимог, визначено докази, яким обґрунтовано позовні вимоги, з`ясовано заперечення відповідача. Проте за результатами розгляду справи по суті, який продовжувався до грудня 2022 року, суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду.
Суд апеляційної інстанції вказав, що зверненню прокурора з позовом до суду передувало ініційоване ним проведення контролюючими органами перевірки дотримання земельного законодавства та правомірності землекористування ОСОБА_2 . За наслідками перевірок ці ж контролюючі органи встановили порушення вимог земельного законодавства, проте упродовж тривалого часу (з червня 2019 року), незважаючи на визнання ОСОБА_2 порушень земельного законодавства та сплати штрафів на виконання постанов про притягнення його адміністративної відповідальності, невиконання відповідачем вимог приписів про усунення порушень земельного законодавства, жоден із державних органів чи орган місцевого самоврядування до суду не звернувся. Тому прокурор відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" набув права подати позов, навівши у позовній заяві обґрунтування підстав для представництва.
Посилання на те, що прокурор лише в день звернення до суду направив позивачам, в інтересах яких він діє, повідомлення про поданий позов не спростовує права прокурора на представництво в суді законних інтересів держави. У компетентних органів був час після виявлення у 2019 році порушень земельного законодавства, зважаючи на те, що превентивні заходи не дали бажаного результату, звернутися самостійно, в межах наданих повноважень, з відповідним позовом до суду. Проте таких дій зроблено не було.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що прокурор не довів підстав для представництва держави в суді, що послугувало підставою для залишення позову прокурора без розгляду, є необґрунтованими.
Зазначаючи про недоведеність прокурором цільового призначення спірної земельної ділянки, суд першої інстанції не послався на належні докази, які спростовують доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, тому висновок суду у цій частині є передчасним.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
у постанові апеляційного суду помилково зазначено, що вона набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає;
апеляційний суд зробив необґрунтований висновок про те, що прокурор довів підстави для представництва інтересів Костюхнівської сільської ради, правонаступником якої є Маневицька селищна рада, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Волинській області, правонаступником якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України, а тому безпідставно скасував ухвалу суду першої про залишення позову без розгляду. Земельна ділянка, яка є предметом спору належить до земель лісового господарства та перебуває у користуванні ДП "Маневицьке лісове господарство". У частині третій статті
23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено можливість здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, у разі порушення або загрози їх порушення. У цій справі інтереси держави не зачіпаються, а може мати місце порушення інтересів державного підприємства - ДП "Маневицьке лісове господарство", а тому прокурор не може представляти інтереси такого підприємства;
прокурор направив на адресу Костюхнівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Волинській області повідомлення після реєстрації позовної заяви у прокуратурі, без фактичного повідомлення адресатів про нібито порушення закону, яке повинно бути розглянуте адресатами, та за наслідками розгляду якого вжиті заходи щодо захисту інтересів держави, або повідомлення про те, що лист ними не може бути виконаний з обґрунтуванням причин цього. Лише у разі невжиття відповідних заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивованої відмови вжити такі заходи виникають достатні підстави стверджувати про існування бездіяльності цих органів, що дає підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави. Тому прокурор не дотримав порядку, який визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та не підтвердив підстав для представництва, оскільки у матеріалах справи немає доказів того, що позивачі є компетентними органами звертатись за вирішенням цієї справи, а у разі, коли прокурор вважає, що ці органи є компетентними, ним не встановлено, чи вони самостійно не звертаються, чи не мають наміру звертатися до суду з цим позовом протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора з цього приводу;
прокурор зазначав, що відповідач здійснює незаконну забудову
(сім об`єктів), проте не надав доказів про те, де саме знаходяться ці об`єкти (чи на земельній ділянці, яку позивач вважає як самовільно зайнятою, чи на земельній ділянці, кадастровий номер 0723683400:03:002:0157, яка перебуває у його приватній власності);
у позовній заяві прокурор вказував, що ОСОБА_1 нібито на самовільно зайнятій земельній ділянці розмістив дев`ять альтанок, зону відпочинку для дітей, фонтан, будівлю з металопрофілю та частково став. Містобудівні умови на розміщення альтанок, зони відпочинку для дітей, фонтану, будівлі з металопрофілю, які нібито розміщені на самовільно зайнятій земельній ділянці не видаються, тому жодних підстав для подання прокурором позовної заяви в інтересах Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, правонаступником якого є Державна інспекція архітектури та містобудування України, в межах оспорюваної земельної ділянки, немає;
прокурор також безпідставно визначив Костюхнівську сільську раду, правонаступником якої є Маневицька селищна рада, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області уповноваженими органами на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах. Суд апеляційної інстанції не перевірив підстав для представництва прокурором цих органів та не спростував відповідних аргументів відповідача.
У квітні 2023 року від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
На обґрунтування відзиву на касаційну скаргу зазначено, що:
Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є контролюючим органом, який здійснює контроль щодо дотримання вимог земельного законодавства, в тому числі цільового використання земельної ділянки усіх категорій та форм власності. Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;
підставою для звернення прокурора з позовом до суду стало виявлення порушень під час вивчення стану додержання вимог законодавства при використанні земель на території Волинської області. Державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, у тому числі шляхом проведення перевірок дотримання вимог земельного законодавства щодо цільового використання земельної ділянки усіх категорій та форм власності, тому прокурор правомірно визначив Управління позивачем у цій справі;
у зв`язку з обмеженим фінансуванням в Головного управління Держгеокадастру у Волинській області не було можливості сплатити судовий збір за подання позову. При цьому підстави представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинської області як суб`єктом владних повноважень не оскаржувались. Більш того Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області позов прокурора у цій справі підтримано у повному обсязі.
У квітні 2023 року від прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
Костюхнівська сільська рада, правонаступником якої є Маневицька селищна рада, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Волинській області, правонаступником якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України, є належними позивачами у цій справі;
прокурор у цій справі представляє інтереси суб`єктів владних повноважень, які відповідно до законодавства повинні захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, та не здійснює представництво інтересів державного підприємства. ДП "Маневицьке лісове господарство" є третьою особою, оскільки частина самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки належить до земель, які охоплюються матеріалами лісовпорядкування цього підприємства, а тому рішення суду щодо спірної земельної ділянки може вплинути на його права та інтереси. Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положеньабзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Таким чином, прокурор правильно визначив позивачами саме суб`єктів владних повноважень, а не державне підприємство. Водночас державне підприємство є користувачем, а не власником частини самовільно зайнятої земельної ділянки. Отже, прокурор захищає інтереси держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування, які не здійснюють захист порушеного права власності держави на спірну землю;
підставою для представництва прокурором інтересів держави є неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженими органами, які реалізують державну політику у сфері земельних відносин - Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області, а також нездійснення захисту інтересів держави в сфері земельних правовідносин - Костюхнівською сільською радою, правонаступником якої є Маневицька селищна рада, невжиття ефективних заходів шляхом звернення до суду щодо самочинного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці - Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, оскільки застосовані цими органами заходи реагування не призвели до усунення порушення земельного законодавства відповідачем. Це підтверджується листуванням прокурора із зазначеними органами, яке тривало упродовж 2019 року. Тобто, ще з травня - червня 2019 року уповноважені органи знали про порушення норм законодавства, які були встановлені за результатами проведених перевірок, проте належних та ефективних заходів з метою усунення виявлених порушень не вжили. Прокурор надав Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області, Костюхнівській сільській раді та Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області достатньо часу для самостійного звернення з позовом до суду. Таким чином, твердження відповідача про недотримання прокурором частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є безпідставними та спростовуються матеріалами справи;
ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 21 січня 2020 року відкрито провадження у цій справі. Жодних недоліків позовної заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстав для здійснення представництва інтересів держави суд першої інстанції не виявив, позовну заяву прокурора як з цих, так і з інших підстав без руху не залишив. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 16 березня 2020 року суд першої інстанції закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті. Натомість за результатами розгляду справи по суті суд постановив ухвалу від 29 грудня 2022 року (майже через три роки) про залишення позову без розгляду;
повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).