ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/5697/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Хромов О.І. (адвокат),
відповідача - Дубовик С.В. (адвокат),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"
про стягнення 3 502 667,61 грн боргу, 358 422,82 грн пені, 77 950,25 грн 3% річних, 65 109,98 грн інфляційних втрат, а всього: 4 004 150, 66 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - АТ "Криворіжгаз", відповідач) про стягнення 4 004 150,66 грн, з яких: 3 502 667,61 грн основного боргу, 358 422,82 грн пені, 77 950,25 грн 3 % річних та 65 109,98 грн інфляційних втрат.
1.2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 35А501-1072-20/2002000106 (далі - Договір) щодо оплати негативних щодобових небалансів за січень 2020 року.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
2.2. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 позов задоволено частково: закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2 877 638,87 грн; стягнуто з АТ "Криворіжгаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 358 422,82 грн пені, 65 109,98 грн інфляційних втрат і 77 950,25 грн. 3 % річних; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 скасовано; прийнято нове рішення; у позові відмовлено повністю.
2.4. Постановою Верховного Суду від 31.05.2022 касаційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС України" задоволено частково; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 зі справи №904/5697/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
2.5. За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 (суддя Новікова Р.Г.), залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2023 (колегія суддів: Дармін М.О., Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.) закрито провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 3 502 667,61 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернуто ТОВ "Оператор ГТС України" з Державного бюджету судовий збір в розмірі 52 540,01 грн, сплачений платіжним дорученням від 09.10.2022 №62997; відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 358 422,82 грн, 3%річних у розмірі 77 950,25 грн та інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн.
2.6. Судові рішення у справі мотивовано тим, що визначений позивачем відповідачу обсяг негативних щодобових небалансів за січень 2020 року підтверджується належними і допустимими доказами. Заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 3 502 667,61 грн сплачена відповідачем повністю і під час вирішення спору вказані обставини не оспорюються сторонами (позивач заявив клопотання про закриття провадження у справі в цій частині та просив повернути судовий збір), що є підставою для закриття провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору. Розрахунки заявлених до стягнення сум пені, 3%річних та інфляційних втрат судом визнано арифметично правильними та обґрунтованими.
2.7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 358 422,82 грн пені, 77 950,25 грн 3% річних та 65 109,98 грн інфляційних втрат, суди виходили з того, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-IX (у редакції, чинній на момент вирішення спору), а тому, нараховані позивачем до стягнення суми підлягають списанню на підставі положень статей 1, 6 цього Закону.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Оператор ГТС України", посилаючись на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, просить: скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2023 зі справи №904/5697/20 у частині позовних вимог, щодо яких було відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині судові рішення у цій справі не оскаржуються.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.1.2. Зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано положення статті 6 Закону №1639-IX, та, як наслідок не застосовано до спірних правовідносин положення статей 526, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України та статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
4.1.3. За твердженням ТОВ "Оператор ГТС України" Закон №1639-IX не містить положень, які б слугували правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
4.1.4. Натомість скаржник наголошує на тому, що можливість списання заборгованості відповідно до положень статті 6 Закону №1639-IX не є свідченням того, що такі нарахування є не правомірними та, відповідно, є підставою для відмови у задоволенні таких вимог. Положення наведеної норми лише створюють правові підстави для суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру у майбутньому та в позасудовому порядку вчинити дії на врегулювання такої заборгованості (списання вказаних сум), шляхом здійснення корегування відомостей в бухгалтерському обліку.
4.1.5. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що Закон №1639-ІХ не ставить в залежність від наявності судового рішення про стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, можливість сторін здійснити врегулювання такої заборгованості, у разі якщо вона дійсно підпадає під таке врегулювання.
4.1.6. За твердженням позивача, заборгованість відповідача зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат виникла та нарахована відповідно станом на 29.09.2020. Водночас Закон №1639-ІХ було прийнято 14.07.2021 (набрав чинності з 19.08.2021) і його дія поширюється на заборгованість операторів газорозподільних систем лише з прийняттям Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон №2479-ІХ). При цьому, відповідача включено до Реєстру лише 10.11.2022 відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Комісія) №1410.
4.1.7. Крім того, суди залишили поза увагою, що заборгованість за небаланси природного газу за січень 2020 року у розмірі 3 502 667,61 грн була сплачена відповідачем ще до прийняття Закону №1639-ІХ, а тому така заборгованість не підпадає під процедуру врегулювання відповідно до його положень, а тому нараховані на таку заборгованість неустойка, 3% річних, інфляційні не підлягають списанню.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. АТ "Криворіжгаз" у відзиві на касаційну скаргу зазначило про безпідставність її доводів і просило в задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити оскаржувані судові рішення без змін.
4.2.2. Від Комісії відзив на касаційну скаргу не надходив.
5. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. ТОВ "Оператор ГТС України" (оператор) і АТ "Криворіжгаз" (замовник) уклали Договір, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (пункт 2.1).
5.2. Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС (пункт 2.8).
5.3. Замовник зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому в Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором і Кодексом; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору в разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему (далі - ГТС), у порядку, визначеному цим Договором і Кодексом ГТС; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату в разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Договором; здійснити в термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця (пункт 4.1).
5.4. Посилаючись на співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з ГТС за січень 2020 року, позивач виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу замовника за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. Зокрема, за січень 2020 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 805, 12369 тис. куб. м (8333030 кВт х год) на загальну суму 4 680 589,52 грн. з ПДВ.
5.5. Судами встановлено, що на підставі пунктів 2.8, 9.3, 11.4 Договору позивач направив відповідачу за допомогою інформаційної платформи акт врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020 №01-2020-2002000106/35А501-1072-20 у розмірі 805,12369 тис.куб.м за газовий місяць січень 2020 року та рахунок на оплату за щодобові небаланси за січень 2020 року від 31.01.2020 №01-2020-2002000106/35А501-1072-20 на суму 4 680 589,52 грн (з ПДВ).
5.6. Акт врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020 №01-2020-2002000106/35А501-1072-20 разом із рахунком на оплату №01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 надісланий позивачем відповідачу на інформаційну платформу у визначений пунктом 9.4 договору та Кодексом ГТС строк - 14.02.2020. Відповідно до пункту 9.3 Договору відповідач мав оплатити рахунок за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, тобто не пізніше 21.02.2020.
5.7. Листом від 03.03.2020 №вих-20-2477 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплати 4 680 589,52 грн за щодобові небаланси газового місяця січня 2020 року. Листом від 04.03.2020 №501051-Сл-4212-0320 відповідач звернувся до позивача з проханням про реструктуризацію заборгованості за наступним графіком: 31.05.2020 - 234 029,45грн; 30.06.2020 - 936 117,90грн; 31.07.2020 - 1 170 147,38грн; 31.08.2020 - 1 170 147,38 грн; 30.09.2020 - 1 170 147,38грн.
5.8. Станом на 29.09.2020 за рахунок взаємозаліку зобов`язань сторін, а також часткової сплати відповідачем коштів було погашено заборгованість на суму 1 177 921,91 грн, що не заперечується відповідачем.
5.9. Також суди встановили, що станом на час вирішення спору відповідачем сума заборгованості за щодобові небаланси газового місяця січня 2020 року в розмірі 3 502 667,61 грн відповідачем сплачена в повному обсязі до 31.12.2022.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. Об`єктом касаційного оскарження є рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2023 зі справи №904/5697/20 в частині незгоди позивача з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховано на заборгованість за Договором за послуги балансування обсягів природного газу. В іншій частині - закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми боргу в розмірі 3 502 667,61 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, прийняті зі справи судові рішення не оскаржувалось жодною зі сторін до суду апеляційної інстанції, а відтак у суду касаційної інстанції відсутні підстави для перегляду рішення суду в цій частині.
6.4. Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані судові рішення в межах вимог касаційної скарги позивача про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 358 422,82 грн пені, 77 950,25 грн 3% річних та 65 109,98 грн інфляційних втрат.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
7.1. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховано на заборгованість за Договором за послуги балансування обсягів природного газу.
7.2. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень суди встановили, що: пеня, 3% річних та інфляційні втрати нараховані позивачем на суму боргу за Договором про надання послуг з транспортування природного газу за січень 2020 року; АТ "Криворіжгаз" включене до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу; сума боргу відповідачем погашена до 31.12.2022.
7.3. У зв`язку із чим, місцевий господарський суд з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що заявлені до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати підлягають списанню на підставі норм Закону №1639-IX (у редакції, чинній на час вирішення спору), тобто в редакції Закону №2479-IX.
7.4. У контексті доводів касаційної скарги, Суд відзначає, що спірні правовідносини сторін які виникли у процесі виконання Договору врегульовано, зокрема Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою НКРЕКП, від 30.09.2015 №2493 та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, тощо.
7.5. Зокрема, у цій справі Суд враховує як специфічний суб`єктний склад сторін, так і сутнісну сторону правовідносин, що виникли між ними як суб`єктами ринку природного газу.
7.6. Ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання.
7.7. При цьому, такі відносини є державно-регульованими, що проявляється, зокрема, у прийнятті низки законів, постанов та інших нормативних актів щодо, зокрема, встановлення/зміни тарифів, пільг, порядку розрахунків, врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, в тому числі за рахунок субвенцій державного бюджету, встановлення для певних суб`єктів обов`язкового надання послуг з постачання/транспортування/розподілу газу тощо.
7.8. У розумінні положень Кодексу ГТС позивач є оператором газотранспортної системи, відповідач - оператором газорозподільної системи та замовником послуг транспортування за Договором. Отже, у загальному розумінні положень Закону №1639-ІХ є суб`єктами ринку природного газу.
7.9. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд виходить з такого.
7.10. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
7.11. Разом з тим за частиною третьою статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
7.12. Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
7.13. Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства застосовуються і у питаннях господарсько-правової відповідальності.
7.14. Згідно з частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
7.15. Господарські санкції, що встановлюються договором чи законом за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.
7.16. Суд зазначає, що за загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша, друга статті 598 ЦК України).
7.17. Статтею 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (частина 1). До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина третя).
7.18. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
7.19. Крім того, відповідно до положень Глави 50 ЦК України зобов`язання припиняються: переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю його виконання (стаття 607), смертю фізичної особи (стаття 608 ЦК), ліквідацією юридичної особи (стаття 609).
7.20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконання своїх зобов`язань за укладеним з позивачем Договором було виконано відповідачем з порушенням передбачених договором строків, тобто, в силу приписів чинного законодавства у позивача були наявні підстави для нарахування останньому пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
7.21. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, у прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, які позивачем було нараховано за період з 22.02.2020 по 29.09.2020, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати заборгованості за актом врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020 №01-2020-2002000106/35А501-1072-20, як на підставу для припинення зобов`язань, які виникли в силу умов Договору та положень частини другої статті 625 ЦК України, суди посилаються на положення Закону №1639-ІХ, який набрав чинності 29.08.2021. Зокрема, судами застосовано положення статті 6 цього Закону у редакції змін, внесених Законом №2479-IX, яка набрала чинності з 19.08.2022.
7.22. Тобто відмова в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат у даній справі зумовлена не тим, що позивачем не доведено підстав та обставин позовних вимог, а тому, що в процесі розгляду справи набрав чинності Закон №1639-ІХ, на підставі якого відповідача, звільнено від виконання обов`язку по сплаті на користь позивача неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг балансування за Договором транспортування природного газу, оскільки погашення спірної заборгованості було здійснено відповідачем до 31.12.2022.
7.23. 29.08.2021 набрав чинності Закон №1639-ІХ, який визначає комплекс відповідних заходів організаційного та економічного характеру спрямованих на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості.
7.24. Так, відповідно до положень статті 1 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021 та до 19.08.2022) було передбачено, що:
- заборгованістю суб`єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України"), не сплачена станом на розрахункову дату; (абзаци 7, 8, 9 частини першої статті 1);
- процедура врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості (абзац 14 частини першої статті 1);
- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (абзац 15 частини першої статті 1);
- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (абзац 16 частини першої статті 1).
7.25. Відповідно до положень статті 2 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
7.26. Згідно з положеннями частини першої статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.