ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/4031/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина"
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Невінгловська Ю.М.)
від 05.09.2022
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.)
від 13.12.2022
у справі № 916/4031/21
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина"
про визнання недійсними окремих пунктів (положень) статуту, визнання протоколів загальних зборів недійсним та визнання частково недійсним протоколу правління ОСББ,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явилися
відповідача - Назаровець В.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина" (далі - ОСББ "Четвертая Жемчужина"), в якій просила суд:
- визнати недійсними окремі пункти (підпункти, положення) Статуту ОСББ "Четвертая Жемчужина", затвердженого в новій редакції протоколом загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 10.03.2015 №4, з моменту його затвердження в новій редакції від 2015 року, в частині положень Статуту, викладених у підпунктах 3, 4, 5 та 7 пункту 4.6 "До компетенції правління об`єднання належить:..";
- визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 17.04.2015, оформленого у вигляді протоколу загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" №7;
- визнати недійсним з моменту прийняття рішення зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020, оформленого протоколом зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020 в частині затвердження відкоригованого розміру внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, згідно розрахунку витрат, викладений у додатку №1 (пункт 1 порядку денного).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що положення Статуту ОСББ "Четвертая Жемчужина", затвердженого в новій редакції протоколом загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 10.03.2015 №4, викладені у підпунктах 3, 4, 5 та 7 пункту 4.6 такого статуту є незаконними, оскільки вказаними пунктами віднесено до повноважень правління ОСББ вирішення питань, які відповідно до законодавства є виключною компетенцією загальних зборів ОСББ і не можуть передаватись іншим органам. Також позивач зазначає про незаконність рішення загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 17.04.2015, оформленого у вигляді протоколу загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" №7, оскільки воно не відповідає чинному на той час законодавству, а також просить скасувати рішення зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020, оскільки воно прийняте неуповноваженим органом та у незаконний спосіб було підвищено розмір внесків на оплату з утримання будинків та прибудинкових територій.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 у справі №916/4031/21 позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним з моменту прийняття рішення зборів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020, оформленого протоколом зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020 у частині затвердження відкоригованого розміру внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, згідно розрахунку витрат, викладений у додатку №1 (пункт 1 порядку денного), в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсними окремих положень Статуту ОСББ "Четвертая Жемчужина", затвердженого в новій редакції протоколом загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 10.03.2015 №4, з моменту його затвердження, викладених у підпунктах 3, 4, 5 та 7 пункту 4.6, оскільки до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема питання про використання спільного майна, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішень про передачу в оренду об`єктів, які перебувають у спільній власності членів об`єднання, фізичним і юридичним особам, між тим Статутом ОСББ "Четвертая Жемчужина" в редакції від 10.03.2015, затвердженого рішенням загальних зборів членів ОСББ, оформлених у вигляді протоколу №4, передбачено, що зазначені повноваження виключної компетенції загальних зборів ОСББ віднесено до компетенції правління ОСББ, що не відповідає положенням статей 10, 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Типовому Статуту ОСББ, а також іншим положенням Статуту ОСББ "Четвертая Жемчужина".
Суд першої інстанції вказав на незаконність передачі правлінню ОСББ "Четвертая Жемчужина" рішенням загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина", оформлених протоколом №7 від 17.04.2015 повноважень щодо здійснення коригувань розміру внесків (платежів) на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без скликання загальних зборів у будь-яких випадках.
В той же час, суд першої інстанції дійшов висновку про сплив позовної давності та про наявність правових підстав для відмови у позові в частині щодо визнання недійсними окремих положень Статуту ОСББ "Четвертая Жемчужина", затвердженого в новій редакції протоколом загальних зборів ОСББ від 10.03.2015 №4, викладених у підпунктах 3, 4, 5 та 7 пункту 4.6 та рішення загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 17.04.2015, оформленого у вигляді протоколу загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" №7.
Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що встановлений рішенням зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020, оформленого протоколом від 22.12.2020 розмір внесків на утримання будинків та прибудинкової території було затверджено у не встановлений законом порядок, не правомочним на те органом ОСББ з перевищенням своїх повноважень, що є підставою для задоволення вимог позивачки про визнання такого рішення недійсним в частині затвердження відкоригованого розміру внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, згідно розрахунку витрат, викладений у додатку №1.
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 у справі №916/4031/21 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Визнано недійсним статут ОСББ "Четвертая Жемчужина", затверджений в новій редакції протоколом загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 10.03.2015 №4, в частині положень статуту, викладених у підпунктах 3, 4, 5 та 7 пункту 4.6 "До компетенції правління об`єднання належить: 3) питання про використання об`єктів, що перебувають у спільній власності членів об`єднання; 4) затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; 5) визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання; 7) прийняття рішень про передачу в оренду об`єктів, які перебувають у спільній власності членів об`єднання, фізичним і юридичним особам". Визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 17.04.2015, оформленого у вигляді протоколу загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" №7, про надання правлінню ОСББ по повноважень здійснювати коригування розміру внесків (платежів) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без скликання загальних зборів ОСББ. Визнано недійсним рішення зборів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020, оформленого протоколом зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" без номеру від 22.12.2020 у частині затвердження відкоригованого розміру внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, згідно розрахунку витрат, викладений у додатку №1 що є невід`ємною частиною до протоколу (пункт 1 порядку денного).
2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності, дійшов висновку, що позивачем строк позовної давності в частині вимог щодо визнання недійсним Статуту ОСББ "Четвертая Жемчужина", затвердженого в новій редакції протоколом загальних зборів ОСББ від 10.03.2015 №4, в частині положень Статуту, викладених у підпунктах 3, 4, 5 та 7 пункту 4.6 "До компетенції правління об`єднання належить: 3) питання про використання об`єктів, що перебувають у спільній власності членів об`єднання; 4) затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; 5) визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання; 7) прийняття рішень про передачу в оренду об`єктів, які перебувають у спільній власності членів об`єднання, фізичним і юридичним особам" та визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 17.04.2015, оформленого у вигляді протоколу загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" №7, про надання правлінню ОСББ повноважень здійснювати коригування розміру внесків (платежів) з утримання будинків і споруд та прибудинкових, на дату звернення позивача до суду із позовом про захист порушеного права не був пропущений, оскільки не перевищує 3-х років від початку перебігу вказаного строку.
При цьому суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду, що зазначені в підпунктах 3, 4, 5 та 7 пункту 4.6 Статуту повноваження Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" віднесені до виключної компетенції загальних зборів, а не до компетенції правління ОСББ, і тому така невідповідність положень статуту ОСББ порушує законні права співвласника, в даному випадку позивача, на управління таким об`єднанням, шляхом голосування на загальних зборах об`єднання.
Також суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо незаконності передачі правлінню ОСББ рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 7 від 17.04.2015 повноважень щодо здійснення коригувань розміру внесків (платежів) на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без скликання загальних зборів.
Крім того, суд апеляційної інстанції підтримав висновки місцевого господарського суду в частині визнання недійсним рішення зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020, оскільки встановлений рішенням зборів правління об`єднання розмір внесків на утримання будинків та прибудинкової території було затверджено у не встановлений законом порядок, не правомочним на те органом з перевищенням повноважень.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №916/4031/21, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина" подало касаційну скаргу, якою просить рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
3.2. Підставою касаційного оскарження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина" визначило пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц, від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 (щодо застосування статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України), від 08.02.2022 у справі №918/964/20 (щодо застосування принципу пропорційності), від 26.11.2019 у справі №914/3224/16, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 29.12.2020 у справі №909/1165/19 (щодо застосування статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України), від 04.05.2018 у справі №910/20190/16 (стосовно висновку щодо порушення прав осіб, не залучених до участі у справі).
3.5. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 8 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, та вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято оскаржувану постанову про права, інтереси та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
3.7. У відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях ОСОБА_1 проти вимог касаційної скарги заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Заперечення свої обґрунтовує тим, що скаржником наведені висновки Верховного Суду, які викладені у постановах касаційної інстанції, не можуть братися до уваги, оскільки зроблені у справах, що є неподібними до спірних правовідносин. При цьому також заначила, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
ОСОБА_1 є власником квартири, загальною площею 55.6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 27.06.2014, витягом №23595676 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформаційною довідкою №252337883 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до протоколу №1 від 06.06.2014 установчих зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина" установчими зборами було прийнято рішення про створення в багатоквартирному будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку із назвою " Четвертая Жемчужина ", а також затверджено Статут ОСББ "Четвертая Жемчужина".
Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу ТОВ "Алькор-S" на баланс ОСББ "Четвертая Жемчужина".
16.07.2014 щодо ОСББ "Четвертая Жемчужина" було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи за реєстраційним записом 15381020000016516, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
10.03.2015 рішенням загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина", оформлених протоколом №4, було вирішено: обрати головою зборів ОСОБА_3 та секретарем - ОСОБА_4, прийняти житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на баланс та обслуговування Об`єднання багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина", затвердити нову редакцію Статуту ОСББ та інше.
На підставі вказаних рішень 22.04.2015 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ОСББ "Четвертая Жемчужина", зміну місцезнаходження юридичної особи за реєстраційним записом 15381050001016516.
Згідно із пунктом 1.1 Статуту ОСББ "Четвертая Жемчужина", затвердженого протоколом №4 від 10.03.2015 загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина", дане ОСББ створене власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до пункту 2.1 Статуту, метою створення об єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 11.1 цього Статуту, та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Пунктом 2.3 Статуту передбачено, що об`єднання має право, відповідно до законодавства та Статуту шляхом скликання загальних зборів, зокрема, встановлювати розміри платежів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
За положеннями пунктів 4.1 - 4.3 Статуту органами управління об`єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства.
До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання належить: затвердження Статуту об`єднання, внесення змін до нього, обрання членів правління об`єднання, прийняття рішень про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд, встановлення обмежень на користування об`єктами, які перебувають у спільній власності членів об`єднання, прийняття рішень про взаємодію з громадськими організаціями.
Пунктом 4.6 Статуту встановлено, що до компетенції правління об`єднання належить:
1) підготовка кошторису, балансу та річного звіту об`єднання;
2) здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об`єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством;
3) питання про використання об`єктів, що перебувають у спільній власності членів об`єднання;
4) затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;
5) визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання;
6) розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису;
7) прийняття рішень про передачу в оренду об`єктів, які перебувають у спільній власності членів об`єднання, фізичним і юридичним особам;
8) укладання договорів із суб`єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги, та здійснення контролю за їх виконанням;
9) ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання;
10) скликання та організація проведення загальних зборів членів об`єднання, або зборів представників, у тому числі які можуть бути обрані від об`єднання за рішенням загальних зборів.
Відповідно до пункту 4.10 Статуту рішення загальних зборів членів об`єднання про затвердження річного звіту, кошторису видатків і надходжень розмірів внесків та платежів членів об`єднання приймаються з урахуванням висновків ревізійної комісії (ревізора) або аудитора.
Згідно із пунктом 4.12 Статуту керівництво поточною діяльністю об`єднання здійснює його правління, правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання за винятком тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.
Питання, з яких рішення приймаються загальними зборами кваліфікаційною більшістю голосів (3/4 голосів присутніх на зборах членів об`єднання), зокрема, затвердження кошторису об`єднання, балансу та річного звіту, визначення розміру внесків та платежів членів об`єднання, визначення обмежень на використання об`єктів, які перебувають у спільній власності членів об`єднання, та передачу їх у користування фізичним і юридичним особам (пункт 5.5 Статуту).
Як передбачено пунктом 7.1 Статуту, правління об`єднання складає щорічний кошторис надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і визначає розміри платежів кожного члена об`єднання. Кошторис об`єднання складається до 25 грудня поточного року з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах членів об`єднання.
Пунктом 7.5 Статуту встановлено, що перелік та розміри обов`язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна, а також порядок і строки їх сплати встановлюються рішеннями членів об`єднання, прийнятими в установленому порядку на загальних зборах членів об`єднання або шляхом письмового опитування членів об`єднання. Розміри обов`язкових платежів (внесків, відрахувань) членів об`єднання на утримання, обслуговування, ремонт, реконструкцію неподільного та загального майна встановлюються з урахуванням розміру площі квартир та (або) приміщень, що їм належать.
В подальшому 17.04.2015 рішенням загальних зборів ОСББ "Четвертая Жемчужина", оформлених протоколом №7 було надано правлінню ОСББ повноваження здійснювати коригування розміру внесків (платежів) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без скликання загальних зборів у випадках збільшення/зменшення розміру ставок податків і зборів, мінімальної заробітної плати, а також інших загальнообов`язкових платежів та зобов`язань.
Із протоколу б/н зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020 встановлено, по першому питанню порядку денного голова правління ОСББ Демидас П.І. запропонував відкоригувати розмір внесків співвласниками багатоквартирного будинку на утримання будинку та прибудинкової території з причини підвищення рівня мінімальної заробітної плати з 01.01.2021, згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" та коригування провести відповідно до розрахунку, передбаченого Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869.
На зазначених зборах правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" було прийнято рішення затвердити відкоригований розмір платежів на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ "Четвертая Жемчужина" згідно розрахунку витрат з утримання будинку та прибудинкової території, додатку №1, що є невід`ємною частиною проколу б/н зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020. А також даним рішенням встановлено місячну періодичність сплати таких платежів.
Згідно з розрахунком витрат з утримання будинку та прибудинкової території, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на січень 2021 року, зокрема передбачено внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10,990 грн за 1 кв.м у місяць.
Додатком №1 "Про коригування внесків та утримання будинку і прибудинкової території на січень 2021 року" до протоколу б/н зборів правління ОСББ "Четвертая Жемчужина" від 22.12.2020 встановлено розмір таких внесків в сумі 10,99 грн.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Четвертая Жемчужина" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду.
5.4. У контексті статті 287 Господарського процесуального кодексу України для встановлення подібності правовідносин враховується склад таких правовідносин, а саме: суб`єкт, об`єкт та зміст (взаємні права та обов`язки). Разом з тим наявності простої тотожності цих трьох критеріїв замало і врахування лише їх не завжди є правильним. Тому, судова практика визнає судовими рішеннями у подібних правовідносинах такі рішення, де подібними є: 1) предмети спору, 2) підстави позову, 3) зміст позовних вимог, 4) встановлені судом фактичні обставини, а також має місце 5) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Положення статті 287 Господарського процесуального кодексу України спрямовано на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.
Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України) та пункту 5 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України (пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України; пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизувала:
- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15, від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16, від 13.09.2017 у справі № 923/682/16 тощо);
- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 373/1281/16-ц, від 16.05.2018 у справі № 760/21151/15-ц, від 29.05.2018 у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 06.06.2018 у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20.06.2018 у справі № 697/2751/14-ц, від 31.10.2018 у справі № 648/2419/13-ц, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
5.5. Однією із підстав касаційної оскарження ОСББ "Четвертая Жемчужина" зазначило, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц, від 27.01.2020 у справі №761/26815/17. Так скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не було встановлено, які саме права позивача були порушені внаслідок прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів та правління та яким чином положення, наведені у підпунктах 3, 4, 5 та 7 пункту 4.6 Статуту порушують права позивачки. Також скаржник вказав, що судом апеляційної інстанції в порушення приписів статей 269 та 282 Господарського процесуального кодексу України не надано оцінки доводам об`єднання стосовно необхідності врахування принципу пропорційності, балансу інтересів, а також стосовно ефективності способу захисту, обраного позивачем та не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.