1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 515/1060/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - не з`явився,

ОСОБА_2 - не з`явився,

ОСОБА_3 - не з`явився,

Державного реєстратора Татарбунарської районної державної адміністрації Крутової Ольги Анатоліївни - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) ОСОБА_2,

2) ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - державного реєстратора Татарбунарської районної державної адміністрації Крутової Ольги Анатоліївни

про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

1. Татарбунарський районний суд Одеської області заочним рішенням від 23.07.2020 позов ОСОБА_1 задовольнив частково, визнав рішення про передачу до статутного капіталу ТОВ "Буджак 2018" будівель недійсним, скасував запис про державну реєстрацію права власності на це майно за ТОВ "Буджак 2018", витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 будівлі, у порядку поділу майна визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівель та вирішив питання розподілу судових витрат.

2. Татарбунарський районний суд Одеської області додатковим рішенням від 26.08.2020 стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язанні з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 29 760,00 грн.

3. Одеський апеляційний суд постановою від 08.04.2021 заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 23.07.2020 та додаткове рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 26.08.2020 залишив без змін.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду постановою від 08.09.2021 рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 23.07.2020, додаткове рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 26.08.2020 та постанову Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 скасував, провадження у справі закрив. Верховний Суд ухвалою від 17.11.2021 передав справу №515/1060/19 для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

5. Господарський суд Одеської області рішенням від 11.07.2022 закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання в порядку поділу майна за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини будівель; позов задовольнив частково: визнав недійсним рішення про передачу будівель ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ "Буджак 2018", викладене у протоколі загальних зборів засновників ТОВ "Буджак 2018" від 19.04.2018 №1, скасував записи про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Буджак 2018" на будівлі; в іншій частині позову відмовив.

6. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 02.11.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 в частині відмови у задоволенні позову скасував та ухвалив у цій частині нове рішення: витребував з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 будівлі; рішення в частині закриття провадження у справі скасував та направив справу в частині позовних вимог про визнання в порядку поділу майна за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини нерухомого майна для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

7. Верховний Суд постановою від 24.05.2023 частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_2, змінив пункти 3 та 4 резолютивної частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та залишив її без змін в іншій частині.

Короткий зміст вимог клопотання та заперечення на клопотання

8. 23.03.2023 надійшло клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, а саме стягнення із відповідачів у рівних частках 20 000,00 грн витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції.

9. ОСОБА_1 до клопотання додала копії договору про надання правової допомоги, додаткової угоди №5, акту виконаних робіт, докази направлення клопотання іншим учасникам справи та зазначила:

- представництво інтересів ОСОБА_1 здійснює адвокат Кострич М.П. на підставі договору про надання правничої допомоги №02/22 від 25.03.2022;

- додатковою угодою №5 від 30.01.2023 ОСОБА_1 та адвокат Кострич М.П. встановили розмір оплати за надання правової допомоги під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 у фіксованому розмірі 20 000,00 грн; оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 30 календарних днів з моменту розгляду судом касаційної скарги ОСОБА_2 ;

- до понесених витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною / третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору (посилається на постанови Верховного Суду від 27.02.2022 у справі №686/28627/18, від 02.12.2020 у справі №317/1209/19, від 03.02.2021 у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі №753/1203/18, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 від 26.06.2019 у справі №813/481/18);

- при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту (посилається на постанову Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19);

- суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

10. Заперечення на вказане клопотання не надходили.

Надходження клопотання до Верховного Суду

11. Верховний Суд ухвалою від 24.05.2023 призначив клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до розгляду на 14.06.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

13. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2 ГПК).

14. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст.123 ГПК).

15. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК).

16. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу не зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який вона очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції.

17. Верховний Суд у постановах від 10.11.2022 у справі №910/9024/21 від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 29.09.2022 у справі №910/3055/20, від 25.10.2022 у справі №910/19650/20, від 10.11.2022 у справі №910/9024/21 вказав, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок, відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, а сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

18. Отже, сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору у суді касаційної інстанції не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

19. Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.


................
Перейти до повного тексту