ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 160/460/23
касаційне провадження № К/990/7414/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року (головуючий суддя - Олефіренко Н.А.; судді - Білак С.В., Шальєва В.А.)
у справі № 160/460/23
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПРОГРАДІНВЕСТ.ЛТД"
про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
05 січня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач, податковий орган, скаржник, апелянт) звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПРОГРАДІНВЕСТ.ЛТД" (далі - ТОВ "ГІПРОГРАДІНВЕСТ.ЛТД", відповідач) про стягнення податкового боргу до бюджету в сумі 16 846,04 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "ГІПРОГРАДІНВЕСТ.ЛТД" про стягнення податкового боргу повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою від 06 лютого 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху, встановивши апелянту десятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для надання до суду документа про сплату судового збору.
13 лютого 2023 року позивач надіслав на адресу Третього апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив апеляційну скаргу без руху з мотивів несплати судового збору, оскільки за подання позовної заяви про стягнення податкового боргу судовий збір не сплачується.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року повернуто скаржнику.
Позиція апеляційного суду вмотивована тим, що положеннями частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд зауважив, що посилання позивача на пункт 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" є безпідставним, оскільки вказані положення не поширюються на оскарження ухвал адміністративного суду.
При цьому, суд апеляційної інстанції посилався на правову позицію, висловлену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15, у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 320/5719/19.
Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року, податковий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач зазначив, що в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" ГУ ДПС у Дніпропетровській області звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в межах справи про стягнення сум податкового боргу.
Ухвалою від 10 квітня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції процесуального права, Верховний Суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо сплати судового збору, - апеляційна скарга залишається без руху.
Суд зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.
Разом з тим суд, апеляційної інстанції не повинен тлумачити положення цієї статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статей 169, 298 КАС України, формально підходити до цих норм, у зв`язку з чим апеляційні скарги безпідставно залишати без руху та повертати їх.
Верховний Суд зазначає, що правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статей 169, 298 КАС України та залишенні її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги.