ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа №813/135/16
адміністративне провадження № К/9901/28253/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В.., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат"
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року (головуючий суддя Мікула О.І., судді: Курилець А.Р., Кушнерик М.П.)
у справі № 813/135/16 (№ 876/4724/16)
за позовом Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат"
до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Державне підприємство "Львівський військовий лісокомбінат" (далі - позивач, підприємство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі відповідач, податковий орган), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати податковий борг підприємства таким, стосовно якого минув строк давності, прийняти рішення про списання та списати безнадійний борг підприємства в сумі 506 685,21 грн.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.05.2016 року частково задовольнив позовні вимоги.
Зобов`язав податковий орган визнати податковий борг підприємства в сумі 506 685,21 грн таким, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України (безнадійним боргом).
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано вимоги щодо належного звернення до контролюючого органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу платника податків, момент виникнення такого сторонами не оспорювався, суму в розмірі 506 685,21 грн підтверджено документально.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2016 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки за рішенням суду про стягнення податкового боргу податковий борг не стягнутий, строк його стягнення може встановлюватись до повного погашення заборгованості або до визначення боргу безнадійним.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підприємство зазначає, що жодні положення Податкового кодексу України не містять вказівок на обмеження у списанні безнадійного податкового боргу, наявністю невиконаних судових рішень про стягнення цих сум податкового боргу.
Відзив на касаційну скаргу позивача від податкового органу на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.11.2015 року позивач звернувся з листом за вих. № 536 до начальника податкового органу, в якому просив визнати податковий борг в сумі 523 740,44 грн таким, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України; прийняти рішення про списання та списати безнадійний податковий борг підприємства у сумі 527 740,44 грн.
Листом вх. № 11480/8/23-00 від 30.12.2015 року податковий орган повідомив позивача про те, що станом на 30.12.2015 року за ним обліковується податковий борг в сумі 626 100 грн. Станом на момент надання відповіді Львівським апеляційним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 876/7653/15 за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 року у справі № 2а-14385/11/1370 про відтермінування виконання рішення суду. Таким чином, керуючись п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України відповідач не може списати податковий борг, стосовно якого минув строк давності.
В свою чергу, 15.01.2016 року позивач звернувся з листом до відповідача за вих. № 16, та повідомив, що 22.09.2015 року Львівський апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу податкового органу на ухвалу у справі № 2а-14385/11/1370 та залишив таку без змін; розгляд апеляційної скарги здійснювався за участі представника податкового органу.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалось та касаційним судом не переглядається.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в структуру заборгованості підприємства у розмірі 523 740,44 грн включено:
земельний податок - 438 057,99 грн,
податок на прибуток - 1 705,01 грн,
ПДВ - 34 211,14 грн,
податок з власних транспортних засобів - 10 365,91 грн,
податок з доходів фізичних осіб - 39 400,39 грн.
При цьому, у вказану суму включена сума податкового боргу в розмірі 348 176 грн, по якій відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року у справі №2а-14385/11/1370 (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року) відстрочено виконання постанови суду від 23.01.2012 року про стягнення боргу до 01.07.2018 року.
Відповідно до відмітки на виконавчому листі №2а-14385/11/1370 про стягнення податкового боргу в розмірі 348 176 грн, зробленої державним виконавцем Германчук Р.В. 15.06.2015 року відповідно до ч.1 пп.7,9 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" стягнуто 23 017,13 грн податкового боргу.
Після проведеної звірки із податковим органом встановлено, що заборгованість частково погашена, зокрема, стягнено:
земельний податок - 8 477,70 грн,
податок на прибуток - 1 705,01 грн,
податок на додану вартість - 6 872,52 грн.
Таким чином залишок суми становить - 506 685,21 грн.
Пунктом 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
За приписами пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.