ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 819/1/15-a
адміністративне провадження № К/9901/25941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області правонаступником якої є ГУ ДПС у Тернопільській області
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року (суддя Баб`юк П.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року (головуючий суддя Кушнерик М.П., судді: Мікула О.І., Курилець А.Р.)
у справі № 819/1/15-а (№ 876/2476/15)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Ф"
до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Едем-Ф" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (правонаступник ГУ ДПС у Тернопільській області ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування.
Тернопільській окружний адміністративний суд постановою від 12.02.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року, адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 18 серпня 2014 року №0003672200 і №0003662200 та від 12 листопада 2014 року №0004012200 і №0003992200.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що висновки викладені в акті перевірки є безпідставними, суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам справи.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Податковий орган зазначає, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами - постачальниками.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від товариства на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 07.12.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 11.07.2014 року № 849/22-37888305.
Висновками акта, зокрема, встановлено порушення:
- п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого:
завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 1 105 705 грн;
занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2013 року в сумі 327 396 грн;
завищено від`ємне значення різниці між податковими зобов`язанням та податковим кредитом з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 1 553 129 грн;
- п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 11 022 521 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.08.2014 року, зокрема:
- № 0003672200, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 11 022 521 грн;
- № 0003662200, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 553 129 грн.
За наслідками адміністративного оскарження податковим органом, зокрема, прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014 року:
- № 0004012200, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 309 245 грн, з яких 327 396 грн за основним платежем та 81 849 за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0003992200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 105 705 грн та нараховано 276 426 грн штрафних (фінансових) санкцій.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо завищення товариством від`ємного значення податку на прибуток підприємств та податкового кредиту по господарських взаємовідносинах із ТОВ "Лідергаз"
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу №Л/13-029 від 28 листопада 2012 року, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ "Лідергаз" (продавець), позивач отримував куплений природний газ у мережі ДК "УКРТРАНСГАЗ" ПАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ".
На виконання умов договору №Л/13-029 від 28.11.2012 року ТОВ "Лідергаз" поставило в період з грудня 2012 року по квітень 2013 року природний газ на загальну суму 13 227 025,74 грн.
Станом на 31.12.2013 року кредиторська заборгованість товариства перед постачальником становить 3 221 554,90 грн.
Позивачем надано докази на підтвердження реальності господарських операцій та представлено банківські документи, які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявні у позивача первинні документи, стверджують факт отримання від ТОВ "Лідергаз" природного газу, згідно укладеного договору.
Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З врахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Пунктом 2.1 договору № Л/13-029 від 28.11.2012 року зазначено, що постачальник зобов`язується передати, а покупець оплачує та зобов`язується прийняти природний газ у 2012 році в об`ємах до 700 тис.м.куб.
Вказаний обсяг газу повинен бути поставлений у грудні 2012 року (том 1 арк. с. 142-145).
Об`єм природного газу визначається та узгоджується на кожен місяць шляхом подання заявок постачальнику. Заявки подаються постачальникові у письмовій формі (п. 2.5 договору).
Вказані заявки в матеріалах справи відсутні.
Цей договір вступає в силу з моменту укладення і діє до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 11.1 договору).