ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 826/1227/16
адміністративне провадження № К/9901/25940/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2016 року (суддя Кобилянський К.М.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 року (головуючий суддя Епель О.В., судді: Карпушова О.В., Кучма А.Ю.)
у справі № 826/1227/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 27.05.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 року, в задоволенні позову відмовив.
Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що витрати позивача по операціям з ТОВ "Грант Тайм" у розмірі 690 000 грн не підтверджуються належними первинними документами і не пов`язані зі здійсненням її господарської діяльності, а тому відповідачем правомірно обчислено суму чистого оподаткованого доходу позивача за 2013 рік і, відповідно, нараховано на нього суму єдиного внеску в сумі 6 367,10 грн та накладено штрафні санкції у розмірі 636,72 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі досліджені надані докази.
Відзив на касаційну скаргу позивача від податкового органу на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складений акт від 06.07.2015 року № 3264/26-58-17-01-17-3029117780.
За висновками акта перевірки встановлено:
1) завищення валових витрат за 2013 рік,
2) не донарахування та несплата до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 2013 року у сумі 6 367,10 грн.
07.10.2015 року податковий орган на підставі акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-39У, якою визначено до сплати суму недоїмки по єдиному соціальному внеску у розмірі 6 367,10 грн., а також виніс рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого внеску за № 0001331701, згідно якого до позивача у відповідності п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застосована штрафна санкція по єдиному внеску у розмірі 636,72 грн.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для висновку податкового органу сталі розбіжності у визначенні податкових зобов`язань позивача, які виникли внаслідок включення до складу витрат показників по операціям з ТОВ "Грант Тайм", які не пов`язані з господарською діяльністю та не мають реального характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,7% бази нарахування. Базою оподаткування є сума доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід. Мінімальний розмір єдиного внеску має бути сплачений тільки в тому разі, якщо підприємець отримував дохід.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)
Частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Згідно з ч. 2, 3, 4, 9 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
При цьому, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі ж якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки
Відповідно до п.п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.