ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 821/3221/15-а
адміністративне провадження № К/9901/25005/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року (суддя Циганій С.І.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2016 року (головуючий суддя Джабурія О.В., судді: Вербицька Н.В, Крусян А.В.)
у справі № 821/3221/15-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (далі - позивач, товариство) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому (з урахуванням збільшення позовних вимог) просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та за платежем податок на прибуток, нараховано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 24.12.2015 року позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0001572200, №0001582200, №0000161706 від 11.06.2015 року та №0000361706 від 30.00.2015 року.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив відсутність господарських операцій між контрагентами позивача, натомість наданими позивачем первинними документами, дослідженими в ході судового засідання, спростовуються висновки відповідача по даній справі.
Одеській апеляційний адміністративний суд постановою від 18.07.2016 року змінив постанову суду першої інстанції щодо підстав скасування податкових повідомлень-рішень №0001572200, №0001582200, №0000161706 від 11.06.2015 року, №0000361706 від 30.09.2015 року.
В решті постанову суду залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення № 0001582200 та № 0001572200 є частково підтвердженими, отже можливо задовольнити позов в частині скасування зазначених ППР з підстав часткового підтвердження та відсутності розрахунку грошового зобов`язання по ним в розрізі порушень.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді- доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.12.2014 року, за результатами якої складено акт №112/21-03- 22-02/30245835 від 18.05.2015 року.
висновками акта перевірки встановлено порушення:
1) п. 138.1, п.138.2, п.138.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 655 327 грн.
2) пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198,
п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено
заниження податку на додану вартість на загальну суму 561 993 грн.
3) пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 614,36 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 11.06.2015 року:
- № 0001582200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму
687 869 грн, в тому числі 550 295 грн за основним платежем та 137 574 грн за штрафними санкціями;
- № 0001572200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на
прибуток приватних підприємств на суму 819 159 грн, в тому числі 655 327 грн за основним платежем та 163 832 грн за штрафними санкціями;
- № 0000161706, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на
доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 2 527,95 грн, в тому числі 1 614,36 грн за основним платежем та 913,59 грн за штрафними санкціями;
За результатами адміністративного оскарження податковим органом 30.09.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000361706, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 794 грн, в тому числі 794 грн за штрафними санкціями.
За приписами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо податкових повідомлень-рішень № 0000161706 та № 0000161706.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договорів про надання послуг мобільного телефонного зв`язку №3234104 від 08.12.2006 року та №5886340 від 20.07.2012 року, особовий рахунок НОМЕР_1, ПрАТ МТС Україна, як оператор надає Товариству, як абоненту та юридичній особі послуги мобільного зв`язку в межах України. Надання послуг відповідно до п.1.3. здійснюється після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку повної суми авансу та зарахування його на особистий рахунок абонента.
В касаційні скарзі податковий орган зазначає, що в ході перевірки встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб всього в сумі 1 614,36 грн, так як до складу загального місячного оподаткованого доходу платника податку ОСОБА_1 (засновника Товариства) не включено суми мобільного зв`язку (міжнародний роумінг), який не пов`язаний з фінансово-господарською діяльністю.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки відповідачем не визначений номер мобільного телефону, з якого здійснювався міжнародний роумінг, а також його належність конкретній фізичній особі, так як усі мобільні телефони, перебувають у користуванні не конкретних осіб, а відділів підприємства, що підтверджується наказами по підприємству №3-П від 29.12.2011 року, №6-П від 25.12.2012 року, №11 -П від 23.12.2013 року, факт виплати додаткового блага на користь саме ОСОБА_1 не встановлено.
Висновки судів в цій частині податковим органом не спростовано, в касаційній скарзі податковий орган обмежився цитуванням акта перевірки та приписів Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо недоведеності податковим органом правомірності прийняття вказаних рішень.
Щодо податкових повідомлень-рішень № 0001582200 та № 0001572200.
Суд апеляційної інстанції зазначив, щодо порушення вимог п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що викладено в акті перевірки, в частині безпідставного віднесення до складу витрат за господарськими операціями, частина яких із ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" в лютому та травні 2013 року та ТОВ "Торговий Дім Ветек" в листопаді-грудні 2013 року та січні 2014 року та вимог п.192.1.1. п.192.1, п.192.3. ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 561 993 грн по тим ж контрагентам, що в матеріалах справи містяться всі необхідні первинні бухгалтерські документи, видаткові накладні, податкові накладні, товарно- транспортні накладні, сертифікати та паспорти якості нафтопродуктів, виданими на контрагентів позивача, актами виконання виконаних робіт та договорами на перевезення нафтопродуктів. Вказані нафтопродукти булі обліковані в Журналі надходження та обліку нафти та нафтопродуктів за формою 6-НП. Розрахунки між сторонами здійснювались в безготівковому порядку, про, що свідчать платіжні доручення. Первинні документи відповідають ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".