ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 820/599/16
адміністративне провадження № К/9901/19806/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 року (суддя Тітов О.М.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 року (головуючий суддя Бершов Г.Є., судді: Катунов В.В., Ральченко І.М.)
у справі № 820/599/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТДК"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТДК" (далі - позивач, товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, податковий орган) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24.03.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 року, адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 03.02.2016 року № 0000222202.
При розгляді справи суди попередніх інстанцій встановили, що висновки податкового органу недоведені належними і допустимими доказами, що, відповідно, виключає законність донарахування за оскарженим податковим повідомленням-рішенням.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 30.12.2015 року № 68/20-40-22-07/32796917.
Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено порушення пп. 14.1.257 п. 14.1. от. 14 пп. 135.5.4 п. 135.5 статті 135, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 791 454 грн.
На підставі акта перевірки 03.02.2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222202, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 989 318,75 грн, у тому числі основний платіж 791 455,00 грн та штрафні санкції 197 863,75 грн.
За приписами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіркою встановлено не проведення позивачем грошових розрахунків та списання заборгованості за простими векселями АА0354389 від 28.09.2007 року номінальною вартістю 51 000 грн, 80351878299026 від 25.01.2005 року номінальною вартістю 500 000 грн, 80351878313668 від 05.05.2006 року номінальною вартістю 900 000 грн, у зв`язку з чим заборгованість по вказаним векселям є простроченою та підлягає включенню як безповоротна фінансова допомога до інших доходів декларації з податку на прибуток за 2012 рік в загальній сумі 1 451 000 грн.
В касаційній скарзі податковий орган зазначає, що у зв`язку з не проведенням грошових розрахунків та списання заборгованості за векселями, заборгованість векселедавця перед векселедержателем відноситься до безповоротної фінансової допомоги і на дату прострочення заборгованості за виданим векселем векселедавець суму, зазначену в векселі, повинен включити до складу валового доходу.
Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Не є спірним між сторонами, що зазначені векселі, які обліковуються по рахунку 511 "Довгострокові векселі", пролонговані підприємствами на підставі угод про пролонгацію, які надані товариством до перевірки.
Згідно ст. 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.
Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.
У разі зміни строку платежу за переказним векселем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку. У разі коли акцепт вже було здійснено раніше, держатель векселя повинен одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку.
Якщо держатель векселя, який погодився на внесення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, він повинен одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть відповідальність таку, як і до внесення змін.
Не є спірним між сторонами, та, зокрема, підтверджено доводами касаційної скарги, що вексель АА0876729 від 19.06.2012 року виданий в погашення заборгованості за векселем 80351878299026 від 25.01.2005 року. Вексель АА0876730 від 19.06.2012 року - в погашення заборгованості за векселем 80351878313668 від 05.05.2006 року.
Векселі 80351878299026 та 80351878313668 повернуто ТОВ "Пірс" згідно акта пролонгації векселів шляхом видачі нових векселів від 19.06.20112 року. На векселях зазначено - погашено.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що 19.06.2012 року ТОВ "Пірс" та товариство згідно актів пролонгації векселів узгодили зміни строку платежу за векселями шляхом видачі нових векселів № АА0876729 та № АА0876730 зі строком погашення 19.06.2020 року.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на дату перевірки строк платежу за вексельними зобов`язаннями, із закінченням якого кредиторська заборгованість за векселями набуває статусу безповоротної фінансової допомоги, не настав, а тому підстави для включення номінальної вартості таких векселів до інших доходів декларації з податку на прибуток підприємства відсутні.
Щодо векселя №АА0354389 на суму 51 000 грн, заборгованість за яким не було відображено у бухгалтерському обліку, доводи касаційної скарги в цієї частині зводяться до констатації, що заборгованість по даному векселю по бухгалтерському обліку не обліковується.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що на дату перевірки на балансі підприємства не обліковується ні кредиторська заборгованість за векселем №АА0354389 на суму 51 000 грн, ні кредиторська заборгованість перед векселеотримувачем ТОВ "Майданпроект". Вексель є діючим, не погашеним.
Позивач здійснив відновлення заборгованостей шляхом коригування відповідними бухгалтерськими проводками. За фактом не відображення в бухгалтерському обліку вищевказаного векселя та встановлення бухгалтерської помилки, бухгалтером підприємства було складено бухгалтерську довідку, щодо проведення цього векселя в обліку.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заборгованість за вказаним векселем є чинною, а тому не підлягає до включення в склад інших доходів декларації з податку на прибуток товариства.
Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність доводів податкового органу щодо заниження позивачем інших доходів на загальну суму 1 451 000 грн у зв`язку з не включенням до інших доходів підприємства суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді заборгованості за векселями, яка є простроченою.