ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 813/1895/15
адміністративне провадження № К/9901/26742/18, К/9901/26740
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційні скарги Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області правонаступником якої є ГУ ДПС у Львівській області
та Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Монтажнопрохідницьке управління"
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 року (суддя Потабенко В.А.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року (головуючий суддя Матковська З.М., судді: Затолочний В.С., Каралюс В.М.)
у справі № 813/1895/15 (№ 876/9237/15)
за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Монтажнопрохідницьке управління"
до Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2015 року Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Монтажнопрохідницьке управління" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 26.08.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував прийняте Сокальською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 23.03.2015 року № 0002691720 в частині 672 711,16 грн основного зобов`язання.
В решті позовних вимог відмовив.
Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, в періоді що перевірявся, у законодавчо встановлені терміни подавав до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку на доходи фізичних осіб, суми утриманого з них податку за встановленою формою 1-ДФ, тому в цій частині грошове зобов`язання є узгодженим.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, підприємство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.
Підприємство зазначає, що застосування штрафних санкцій за повторне вчинення дій є неправомірним, оскільки не встановлено повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та в податковому повідомленні-рішенні.
Відзиви на касаційні скарги від сторін на адресу суду не надходили, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складено акт від 03.03.2015 року № 152/2200/26411829.
В ході проведеної перевірки встановлено порушення:
- п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.2 ст. 54, ст. 167, пп.168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 040 771,56 грн.
- п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.2 ст. 54, ст. 167, пп.168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 672 711,16 грн.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002691720, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 497 376,54 грн, в тому числі основне зобов`язання - 672 711,16 грн, штрафні (фінансові) санкції - 2 824 665,38 грн.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В ході перевірки податковим органом встановлено, що Підприємством за березень - серпень 2014 року нараховано але не сплачено податок на доходи фізичних осіб в сумі 672 711,16 грн.
Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Підпунктом 168.1.2. п 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги податкового органу, що підприємство в періоді, що перевірявся, у законодавчо встановлені терміни подавало до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку на доходи фізичних осіб, а також суми утриманого з них податку за встановленою формою 1-ДФ. Проведеною перевіркою з питань правильності заповнення відомостей про суми утриманого з них податку за встановленою формою 1-ДФ порушень не виявлено .
Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що нараховане, але не сплачене зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб є узгодженим в силу приписів п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України з моменту його виникнення.
За приписами п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;
54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.