ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 820/149/16
адміністративне провадження № К/9901/28673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016
року (суддя Наруллаєв І.С.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 року (головуючий суддя Зеленський В.В., судді: П`янова Я.В., Чалий І.С.)
у справі № 820/149/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступник якого є ГУ ДПС у Харківській області
про скасування вимоги, рішення та податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У січні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, податковий орган) в якому просив скасувати, вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб та податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04.05.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 року, в задоволенні позову відмовив.
Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Позивач стверджує, що наявність первинних документів спростовує висновки судів стосовно неправомірності формування валових витрат.
Відзив на касаційну скаргу позивача від податкового органу на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 23.11.2015 року №1389/20-34- 17-01-07/ НОМЕР_1 .
Висновками акта встановлено порушення:
- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльністю за 2014 рік на загальну суму 21 376,40 грн;
- підпункту 2 пункту 1 статті 7, п.З ст. 9 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 7 184,98 грн;
- пп. 44.6, п.44.3 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки та за результатом адміністративного оскарження податковим органом винесено:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.11.2015 року №Ф-0053561701, якою визначено до сплати 7 184,98 грн боргу зі сплати єдиного внеску;
- рішення № 0005851701 від 09.02.2016 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 359,25 грн за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску;
- податкове повідомлення-рішення № 0054931701 від 03.12.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 26 720,50 грн, з яких за основним платежем 21 376,40 грн та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 5 344,10 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0054901701 від 03.12.2015 року, яким визначено до сплати штраф у розмірі 510,00 грн.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що перевіркою встановлено завищення, позивачем валових витрат на загальну суму 127 000 грн за рахунок включення до складу валових витрат, безпосередньо не пов`язаних з отриманням доходів.
Позивачем укладено з ТОВ "Бізнессіті" (виконавець) договір №010414-1-П від 01.04.2014 року про надання консультаційних послуг.
Відповідно до умов договору виконавець приймає зобов`язання надати консультаційні послуги замовнику щодо укладення зовнішньоекономічних угод, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах, визначених цим договором. Пунктом 1.2 договору сторонами визначено, що послуги, що надаються за цим договором включають себе, але не обмежуються наступним переліком: надання інформації про необхідні документи для оформлення ЗЕД-контрактів з посиланням на нормативні акти; консультації з митного оформлення товарів; консультування щодо визначення вартості митного оформлення товарів; консультації з питань перетинання товарів та валюти через митний кордон України; надання довідкової інформації з питань митного законодавства (ставки митних мит, міри нетарифного регулювання, Індикативні ціни та інше). Пунктом 1.3 визначено, що склад, вартість та строки надання послуг визначаються на підставі замовлення на надання послуг. Пунктом 2.5 договору визначено, що підтвердженням виконання послуг виконавцем за кожним етапом цього договору та/або замовленням є підписані сторонами акти виконаних послуг.
Замовленням на надання послуг від 01.04.2014 року позивачем замовлено у виконавця послуги щодо консультування по різним аспектам митного оформлення та здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства; отримання інформації про необхідні дозвільні документи та процедури із визначенням нормативних актів, та інше; консультування з питань пропуску товарів та валюти через митний кордон України; надання довідкової інформації з питань митного законодавства (ставки митних зборів, заходів нетарифного регулювання, індикативні ціни та інше) та з практичних питань зовнішньоекономічної діяльності. Сторонами визначено у замовленні вартість послуг у розмірі 127 000 грн, умови оплати послуг та строк виконання - ЗО робочих днів від дати оформлення замовлення.
На виконання умов договору сторонами підписано акт надання послуг №04/04- 1-П від 04.04.2014 року, відповідно до якого виконавцем надано замовнику послуги визначені замовленням на загальну вартість 127 000 грн.
До матеріалів справи позивачем надано квитанції до прибуткового касового ордеру, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, звіти та довідкову інформацію в рамках укладеного договору № 010414-1-П.