ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 826/12784/13-а
адміністративне провадження № К/9901/32592/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2021 (суддя - Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Собків Я.М.) у справі №826/12784/13-а.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" (далі - ТОВ "Перша інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд визнати протиправним скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) від 17.11.2010 №0008172303/0.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 про задоволення позову скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що судами не надано оцінки доводам відповідача про пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 адміністративний позов залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 зазначену ухвалу скасовано, справу передано для продовження розгляду.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021, адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та залишити даний адміністративний позов без розгляду.
В обґрунтування своїх доводів ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо контрагентів, позивачем не підтверджено правомірність формування податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення ними податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, господарські операції не підтверджуються виходячи з врахування реального часу їх здійснення, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на формування податкового обліку.
Також відповідач зазначає про неврахування судами положень частини п`ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено строк звернення до суду. Крім того зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, податкове повідомлення-рішення може бути оскаржено протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, співробітниками відповідача проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Перша інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 701/1-23-3-33831040 від 20.09.2010, в якому відображено висновки про порушення позивачем вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 4 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість на 7064133,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2010 № 0008172303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 10596199,00 грн., у тому числі 7064133,00 грн. - основний платіж, 3532066,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як визначено у підпункті 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Перша інвестиційна компанія по управлінню нерухомістю" та ТОВ "Залізничний ринок" 15.11.2006 було укладено договір оренди № АП3-06, за умовами якого ТОВ "Залізничний ринок" передає, а ТОВ "ПІКУН" бере у тимчасове користування площі у нежитловому приміщенні для здійснення торгівельної чи іншої статутної діяльності за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 1, загальною площею 2642, 10 м2.
Придбання у січні 2010 року у контрагента ТОВ "Залізничний ринок" орендних та комунальних послуг оформлено податковими накладними.
Підставою для донарахування позивачу податкового зобов`язання з ПДВ, стало неподання ТОВ "Залізничний ринок" декларації за січень 2010 року.
Судами встановлено, що відповідно до додатку № 5 до декларації з ПДВ за січень 2010 року, поданої ТОВ "Залізничний ринок" до ДПІ у Солом`янському районі м. Києва 22.02.2010, сума ПДВ в розмірі 6685,00 грн. була відображена в якості податкового зобов`язання покупця з індивідуальним податковим номером платника податку 338310426555. Отримання вказаної декларації податковим органом підтверджується відміткою на супровідному листі.
Підставою для нарахування податкового зобов`язання по взаємовідносинам із ТОВ "Мега Мол Інвест" у розмірі 5245152,00 грн., став висновок податкового органу про неподання вказаним контрагентом позивача декларацій з ПДВ за квітень та червень 2010 року.
Судами з`ясовано, що податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року отримана податковим органом 22.11.2011 (оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 17.11.2010), в додатку 5 до якої відображено податкові зобов`язання позивача на суму 538470, 00 грн.
23.11.2011 податковим органом було прийнято уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за травень 2010 року, про що свідчить квитанція № 2, відповідно до якої було уточнено показники по спірним взаємовідносинам з позивачем.
Крім того, позивачем з ТОВ "БК "Імпульс Інвест Буд" було укладено договір № 24-06/2009 від 24.06.2009, відповідно до якого ТОВ "Будівельна компанія "Імпульс Інвест Буд" (підрядник) по завданню замовника зобов`язувалася в порядку та на умовах, обумовлених в договорі, на свій ризик, своїми силами і засобами виконати ремонтні загальнобудівельні і спеціальні роботи на об`єктах: вул. Вербицького, 18, вул. Леся Курбаса, 6Г, вул. Дружби Народів, 6, вул. Героїв Дніпра, 31, Печерська площа, 1, вул. Гонгадзе, 20, Залізничне шоссе, 57, вул. Глушкова, 36, вул. Григоренка, 26.