ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 813/5627/15
адміністративне провадження № К/9901/24924/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області правонаступник ГУ ДПС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 року (суддя Гулик А.Г.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 року (головуючий суддя Заверуха О.Б., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.)
у справі № 813/5627/15 (№ 876/12134)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Бродівський завод сухого знежиреного молока"
до Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Бродівський завод сухого знежиреного молока" (далі - позивач, товариство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та за платежем податок на додану вартість.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 30.11.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 року, позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 10.09.2015 року №0000482200/168 та від 10.09.2015 року №0000492200/167 в частині донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 283 777,50 грн (основний платіж 189 185 грн, штрафні санкції 94 592,50 грн).
Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податковим органом не доведено правомірності прийнятих рішень.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 03.09.2015 року №139/22-00/00446375.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем:
- п.135.1 ст.135, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 824 631грн;
- п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 202 864 грн.
На підставі акта перевірки 10.09.2015 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0000482200/168, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 123 6948 грн, в тому числі 824 632 грн за основним платежем та 41 2316грн за штрафними санкціями;
- № 0000492200/167, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 304 331 грн, в тому числі 202 864 грн за основним платежем та 101 467 грн за штрафними санкціями.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство у спірний період отримало інформаційно-консультаційні послуги від ТОВ "Радіум" на загальну суму 5 062 200 грн.
Розрахунок за надані послуги здійснювався платіжним дорученням №27 від 26.04.2013 року на суму 480 909 грн та простим векселем серії АА № 2391585 від 13.06.2013 року на суму 4 581 291 грн, строк погашення 13.06.2025 року, емітент товариство.
Вказані обставини не є спірними між сторонами.
За результатам перевірки відповідач відніс суму зобов`язань за векселем у розмірі 4 581 291 грн до безповоротної фінансової допомоги, оскільки відбулася ліквідація суб`єкта господарювання кредитора за векселем ТОВ "Радіум", без правонаступництва за вказаним зобов`язанням.
Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що у разі встановлення обставини щодо ліквідації векселедержателя дослідженню у даній справі підлягає обставина щодо наявності простих векселів на балансі такого векселедержателя станом на час ліквідації.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.06.2014 року у справі №908-1777-14 ТОВ "Радіум" визнано банкрутом.
Серед іншого, постановою Господарського суду Запорізької області встановлено, що товариством прийнято рішення про звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду у зв`язку з недостатністю наявних активів у підприємства для погашення кредиторських вимог.
На підставі викладеного, суди дійшли висновку що таким чином спростовано твердження відповідача про те, що простий вексель серії АА № 2391885 від 13.06.2013 року не був переданий товариством третій особі.
Як зазначено у наведеній постанові Господарського суду Запорізької області згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців єдиним учасником підприємства-боржника є ОСОБА_1, яким 17.03.2014 року прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності товариства, призначено головою ліквідаційної комісії ОСОБА_1., строк для заявлення вимог кредиторів визначено у два місяці з дня публікації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (протокол загальних зборів № 1-14 від 17.03.2014р.)
За наслідками проведених дій ліквідаційною комісією 26.05.2014 року складено проміжний ліквідаційний баланс.
На загальних зборах учасників ТОВ "Радіум", які відбулися 26.05.2014 року, вказаний баланс затверджено та прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
В ході здійснення досудової ліквідації підприємства встановлено, що активів, наявних у підприємства, недостатньо для погашення кредиторських вимог, у зв`язку з цим учасником товариства прийнято рішення про звернення з відповідною заявою до господарського суду.
Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що таким чином спростовано доводи податкового органу, що простий вексель серії АА № 2391885 від 13.06.2013 року не був переданий товариством третій особі.
Судами не досліджено проміжний та ліквідаційний баланс ТОВ "Радіум", не досліджено, чи проведена податкова перевірка підприємства у зв`язку з ліквідацією, та, зокрема, чи враховано ТОВ "Радіум", вказаний вексель при формуванні податкової звітності за відповідний період. Крім того, суди не скористались можливістю допитати в якості свідка керівника (голову ліквідаційної комісії) ТОВ "Радіум" ОСОБА_1 .