ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 340/11130/21
адміністративне провадження № К/990/29805/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №340/11130/21
за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.04.2022, ухвалене судом у складі головуючого судді Брегея Р.І.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Прокопчук Т.С., суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
УСТАНОВИВ:
I. РУХ СПРАВИ
1. 28.12.2021 керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області щодо невчинення дій, спрямованих на визнання пам`ятки архітектури місцевого значення - Пречистенської церкви (далі - церква), яка розташована у селі Ятрань Голованівського району Кіровоградської області, безхазяйним майном;
зобов`язати Підвисоцьку сільську раду Голованівського району Кіровоградської області звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік пам`ятки архітектури як безхазяйної речі.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що він звертається до суду з вказаним позовом в інтересах держави у статусі позивача, оскільки відсутній державний орган, який здійснює контроль за діяльністю відповідача у спірних правовідносинах, а відповідач не виконує вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.04.2022, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022, відмовлено в задоволенні позову.
3. 26.10.2022 заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 14.11.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. На території села Ятрань Голованівського району Кіровоградської області знаходиться пам`ятка архітектури місцевого значення - Пречистенська церква, охоронний номер 211-Кв, дата спорудження кінець XIX століття, яка була взята на державний облік рішенням Кіровоградського обласного виконавчого комітету від 04.11.1991 №279 "Про взяття на державний облік пам`яток місцевого значення в Кіровоградській області", відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 №102-р "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року №261-р" занесена до Переліку пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області.
Крім того, вказана пам`ятка архітектури взята на облік і охорону як пам`ятка архітектури місцевого значення згідно з розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28.12.2004 №792-р "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 7 серпня 1997 року №261-р "Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам`яток".
Голованівською окружною прокуратурою Кіровоградської області (далі - прокуратура) з листа Комунального підприємства "Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 07.12.2021 №154 встановлено, що право власності на об`єкт нерухомого майна (Пречистенську церкву) у селі Ятрань Голованівського району Кіровоградської області не зареєстровано, технічна документація не виготовлялась.
Крім того, з листів Департаменту культури, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.11.2021 №29-01-19/1502/0.29 та Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 22.11.2021 №743 прокуратурою встановлено, що Підвисоцька сільська рада Голованівського району Кіровоградської області не володіє вищевказаною архітектурною пам`яткою, будь-які заходи з метою взяття на облік зазначеного нерухомого майна та передачі його в комунальну власність територіальної громади не вживались, а відомості про власника зазначеного об`єкта нерухомого майна відсутні.
Вважаючи, що допущена відповідачем бездіяльність щодо невзяття на облік нерухомого майна як безхазяйного, відсутність будь-яких відомостей про власника цього майна, а також невжиття органом місцевого самоврядування заходів для визнання права власності на згаданий об`єкт за територіальної громадою призводить до того, що вказана пам`ятка архітектури перебуває у незадовільному, аварійному стані та зазнає руйнації - прокурор звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи в задоволенні цього позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області всупереч вимогам процесуального закону, визначених частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не обґрунтував та документально не підтвердив відповідними доказами, в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначених законом підстав для звернення до суду прокурора, а також не зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті внаслідок неправильного застосування та тлумачення положень підпункту 10 пункту "б" статті 32 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) та частини п`ятої статті 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).
Окрім того, скаржник посилається на те, що в порушення норм процесуального права суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки всім аргументам, наведеним у позовній заяві прокурора.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
9. Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
10. Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
11. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
12. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
13. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
14. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
15. Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
у разі відсутності такого органу.
16. Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
17. У справі, що розглядається, прокурор звернувся до суду першої інстанції з позовом до органу місцевого самоврядування з вимогою вжити передбачених статтею 335 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заходів пов`язаних із взяттям на облік безхазяйного майна, яке належить до об`єктів культурної спадщини та яким упродовж тривалого часу ніхто не опікується, не вживає необхідних заходів для його утримання у належному стані, що в свою чергу може призвести до руйнування такого майна.
18. Прокурор зазначає, що бездіяльність відповідача спричиняє порушення основних засад державної політики щодо охорони та збереження об`єктів культурної спадщини, що у свою чергу є порушенням державних інтересів, а тому відповідно до статті 131-1 Конституції України покладає на нього обов`язок звернення до суду з цим позовом.
19. На думку Суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням "інтересів держави".
20. Згідно з положеннями статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
21. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградського обласної ради народних депутатів від 04.11.1991 №279 "Про взяття на державний облік пам`яток місцевого значення в Кіровоградській області" церква взята на облік як пам`ятка архітектури місцевого значення.