Постанова
Іменем України
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 136/215/19
провадження № 61-3859св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року у складі судді Кривенка Д. Т. та постанову Вінницького апеляційного суду від 31 березня 2022 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про скасування записів про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД") про скасування записів про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельних ділянок, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, та площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.
У 2018-2019 роках позивачу стало відомо про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення від 14 травня 2014 року № 13008219) та про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення від 14 травня 2014 року № 13019430), за орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" (далі - ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро"), правонаступником якого є відповідач - ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД".
Позивач вказувала, що від її імені із ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" було укладено два договори оренди землі, датовані 15 серпня 2012 року, проте такі договори вона не підписувала, тобто не було її вільного волевиявлення на їх укладення.
Враховуючи наведені обставин, ОСОБА_1 із урахуванням уточнених позовних вимог просила:
- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення від 14 травня 2014 року № 13019430 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та зобов`язати ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області;
- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення від 14 травня 2014 року № 13008219 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та зобов`язати ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення від 14 травня 2014 року № 13019430 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташованої на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Зобов`язано ТОВ "ТАС АГРО-ЗАХІД" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.
В іншій частині позову - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що підпис від імені позивача у договорі оренди земельної ділянки від 15 серпня 2012 року щодо земельної ділянки,площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, виконаний не самою позивачем, а іншою особою, такий правочин відповідно до положень чинного законодавства є неукладеним, а тому наявні правові підстави для скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за відповідачем.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення від 14 травня 2014 року № 13008219 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, та зобов`язання відповідача повернути її позивачу, суд першої інстанції зазначив, що не було надано доказів про існування відповідного договору оренди землі укладеного з відповідачем від імені позивача.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 31 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Апеляційну скаргу ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" задоволено частково. Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року змінено в частині задоволених позовних вимог про скасування запису державної реєстрації речового права, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
"Скасувати рішення державного реєстратора від 14 травня 2014 року № 13019430 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області".
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року в частині зобов`язання ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області залишено без змін.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, а також розподілу судових витрат скасовано та постановлено в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку - задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора від 14 травня 2014 року № 13008219 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Зобов`язано ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Погоджуючись із зробленим судом першої інстанції висновком про те, що договір оренди землі, оспорюваний позивачем, сторони не укладали, відсутнє її волевиявлення на досягнення такого правового результату, відповідно, певне речове право на спірну земельну ділянку у відповідача не виникло, суд апеляційної інстанції вважав, що позовні вимоги в частині скасування запису державної реєстрації речового права потрібно розуміти як скасування рішення про проведену державну реєстрацію речового права, а саме договору оренди земельної ділянки, належної позивачу.
Оскільки ні в суді першої інстанції, ні на виконання клопотання експерта, а також в суді апеляційної інстанції, відповідач не надав оригінал договору оренди земельної ділянки, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, укладеного між позивачем та відповідачем, суд апеляційної інстанції вважав дії відповідача умисним ухиленням від участі в експертизі, що є достатнім для застосування наслідків, передбачених статтею 109 ЦПК України.
Отже, твердження суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи не було надано доказів про існування відповідного договору оренди землі, укладеного з відповідачем від імені позивача, є необґрунтованими, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора від 14 травня 2014 року № 13008219 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2022 року до Верховного Суду, ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
29 квітня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 31 березня 2022 року, витребувано її з Липовецького районного суду Вінницької області.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах (пункт 3); суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів(пункт 4).
У касаційній скарзі ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" зазначає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на недопустимих доказах, а саме: висновку за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 03 серпня 2020 року № 2983/2984/20-21. Вказаний висновок не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5. Надані експерту вільні зразки підпису позивача, а саме: накладна від 10 листопада 2010 року № 71, накладна від 05 березня 2011 року, формуляри читача за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки, не можуть вважатися документами, оскільки не ідентифікують особу позивача. З висновку експертизи не зрозуміло, який саме із наданих підписів використовував експерт як порівняльний, не зазначено з якими саме зразками були встановлені розбіжності досліджуваного підпису.
Також, судом апеляційної інстанції порушено право відповідача на захист та розглянуто справу без його участі за умови того, що відповідачем подано клопотання про перенесення судового засідання, у зв`язку із неможливістю участі відповідача, яка пов`язана із введенням воєнного стану.
Доводи інших учасників справи
Від позивача не надходило відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки від 25 липня 2012 року ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, та площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (а. с. 52 т. 1, а. с. 8, 9 т. 2).
Згідно з договором оренди земельної ділянки від 15 серпня 2012 року, укладеного між ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець), орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, строком на 20 років (а. с. 42-45 т. 1).
На підтвердження державної реєстрації прав оренди належних позивачу земельних ділянок за ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" у матеріалах справи наявні відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 12, 13 т. 2).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" на ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД".
Відповідно до висновку за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 03 серпня 2020 року № 2983/2984/20-21, виконаного Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди від 15 серпня 2012 року, укладеному з ТОВ "Концерн" Сімекс-Агро" на земельну ділянку, площею 3,0134 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:5023, було виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки й технічних засобів, та що такий підпис виконаний не самою ОСОБА_1, а іншою особою.
На питання, щодо належності підпису ОСОБА_1 в іншому договорі оренди земельної ділянки, площею 3,0135 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2008, експертом не надано відповідь з огляду на відсутність такого договору в матеріалах справи (а. с. 131-136 т. 1).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій та нескасованій частині та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, та згідно зі статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".