Постанова
Іменем України
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 202/1784/21
провадження № 61-3724св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Аркада",
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 листопада 2021 року у складі судді Бєльченко Л. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Аркада", треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович, ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Аркада" (далі - АТ АКБ "Аркада"), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С. А., ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтовано тим, що 21 вересня 2005 року між ОСОБА_4 та АТ АКБ "Аркада" був укладений договір про іпотечний кредит № А637/03, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримала кредитні кошти у розмірі 86 250,00 грн зі сплатою 14 % на місяць за користування кредитом.
З метою забезпечення зобов`язання за кредитним договором між ОСОБА_4 і АТ АКБ "Аркада" укладено іпотечний договір № А637/03, відповідно до умов якого АТ АКБ "Аркада" було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що вказана квартира була придбана ОСОБА_4 під час перебування у шлюбі з позивачем. Отже, дана квартира є об`єктом спільної сумісної власності.
Також позивач зазначав, що на початку 2013 року кредит був повністю погашений, про що ОСОБА_4 отримала від АТ АКБ "Аркада" виписку про рух коштів по рахунку станом на 25 лютого 2013 року. Позивач, вважав кредит повністю погашеним, але у січні 2021 року від дружини йому стало відомо, що 28 травня 2012 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С. А. вчинено виконавчий напис № 4665 про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 55 205,92 грн, а саме на квартиру АДРЕСА_1 на користь АТ АКБ "Аркада".
Вважає, що виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами і як наслідок, неправомірно відкрито провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 465, який вчинений 28 травня 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем С. А., яким звернено стягнення на предмет іпотеки на суму 55 205,92 грн, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2021 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач не довів та не надав доказів, в чому полягає порушення його прав відповідачем, адже позивач не був позичальником за договором про іпотечний кредит, не є боржником за зобов`язанням.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
07 червня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
В касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що спірна квартира є об`єктом права спільної сумісної власності. Оспорюваним виконавчим написом звернено стягнення на квартиру в цілому, у тому числі і на належну позивачу частку, що порушує його майнові права та інтереси. Виконавчим написом стягнуто надмірну (неіснуючу) заборгованість. Позивач не пропустив строк позовної давності.
Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання про наявність чи відсутність у співвласника нерухомого майна права на оскарження виконавчого напису, яким звернуто стягнення на майно такого співвласника, який не був стороною договору позики чи іпотеки.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 21 вересня 2005 року між АТ АКБ "Аркада" і ОСОБА_4 укладено договір про іпотечний кредит № А637/03, відповідно до умов якого позичальнику наданий кредит у сумі 86 250,00 грн для придбання квартири АДРЕСА_1 зі сплатою 14 % річних у гривні на строк до 01 вересня 2015 року (а. с. 63-65).
З метою забезпечення повернення кредитних коштів, 21 вересня 2005 року між АТ АКБ "Аркада" та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір № А637/03, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а. с. 8-10).
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором про іпотечний кредит від 21 вересня 2005 року № А637/03, 27 березня 2012 року ОСОБА_4 було направлено відповідну претензію, яку боржник отримала в цей же день і запропоновано у добровільному порядку сплатити заборгованість у сумі 52 105,92 грн (а. с. 72).
28 травня 2012 року АТ АКБ "Аркада" звернулося до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С. А. із заявою про вчинення виконавчого напису щодо дострокового стягнення заборгованості в сумі 55 205,00 грн за цим договором шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 61).
28 травня 2012 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С. А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 465. Запропоновано звернути стягнення на вказану квартиру. У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за договором про іпотечний кредит настав 16 грудня 2011 року, заборгованість за кредитом становить 52 105,92 грн, а з урахуванням витрат по вчиненню виконавчого напису - 55 205,92 грн (а. с. 55).
Встановлено, що відповідно до протоколу від 05 лютого 2013 року № 0412465-4 по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 і є предметом іпотеки, проведених ПП "Нива-В.Ш.", переможцем прилюдних торгів визнано ОСОБА_2, яка як переможець прилюдних торгів, повністю оплатила придбане майно, про що державним виконавцем був складений відповідний акт.
Позивач є чоловіком ОСОБА_4, шлюб між ними зареєстрований Індустріальним районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 30 вересня 2004 року (а. с. 7).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.