Постанова
Іменем України
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 205/7616/13-ц
провадження № 61-1142св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп",
заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року у складі судді Басової Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,
у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про видачу дубліката виконавчого листа.
Короткий зміст заявлених вимог
У вересні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі № 2/205/3489/13 за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № 8/2007/840-К/1543-Н у сумі 105 596,45 дол. США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 29 липня 2013 року становить 844 032,43 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 59 940,23 дол. США, що за курсом НБУ становить 479 102,26 грн, заборгованості за процентами у розмірі 34 672,73 дол. США, що за курсом НБУ становить 277 139,13 грн та пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 4 878,49 дол. США, що за курсом НБУ становить 38 993,77 грн, штрафу 6 105,00 дол. США, що за курсом НБУ становить 48 797,27грн. Вирішено питання про судові витрати.
24 квітня 2020 року між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладено договір № GL3N216953 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "КБ "Надра" відступило ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" право вимоги за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № 8/2007/840-К/1543-Н.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року замінено стягувача ПАТ "КБ "Надра" на ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у виконавчих листах по цивільній справі № 205/7616/13-ц (2/205/3489/13) за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки в виконавчих листах замінено стягувача, заявник просив суд:
- видати дублікати виконавчого листа по справі № 205/7616/13 про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № 8/2007/840-К/1543-Н у сумі 105 596,45 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29 липня 2013 року становить 844 032,43 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 59 940,23 дол. США, що за курсом НБУ становить 479 102,26 грн, заборгованості за процентами у розмірі 34 672,73 дол. США, що за курсом НБУ становить 277 139,13 грн та пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 4 878,49 дол. США, що за курсом НБУ становить 38 993,77 грн, штрафу 610 500 дол. США, що за курсом НБУ становить 48 797,27грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року, в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала місцевого суду, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що протягом тривалого періоду з моменту винесення рішення стягувач не вживав заходів щодо примусового виконання судового рішення, не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх процесуальних прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
10 березня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13, від 29 липня 2021 року у справі № 2608/4065/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відсутність у заявника виконавчого листа унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права як стягувача. Він не зобов`язаний наводити причини втрати виконавчого документа. На день звернення із заявою про видачу дубліката строк повторного пред`явлення виконавчого листа виданого 01 вересня 2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 2/205/3489/13 не закінчився, оскільки переривався відповідно до положень частин четвертої, п`ятої статті 12, пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання не пропущено, оскільки діяла заборона щодо звернення стягнення на майно боржника, яка встановлена Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № 8/2007/840-К/1543-Н у сумі 105 596,45 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29 липня 2013 року становить 844 032,43 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 59 940,23 дол. США, що за курсом НБУ становить 479 102,26 грн, заборгованості за процентами у розмірі 34 672,73 дол. США, що за курсом НБУ становить 277 139,13 грн та пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 4 878,49 дол. США, що за курсом НБУ становить 38 993,77 грн, штрафу 6 105,00 дол. США, що за курсом НБУ становить 48 797,27 грн. Вирішено питання про судові витрати (а. с. 28-30).
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 24 квітня 2020 року № GL3N216953 ПАТ "КБ "Надра" відступило ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" право вимоги за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № 8/2007/840-К/1543-Н (а. с. 37-41).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року за заявою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа замінено стягувача ПАТ "КБ "Надра" на ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у виконавчих листах по цивільній справі № 205/7616/13-ц (2/205/3489/13) за позовом ПАТ "КБ Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа відмовлено через необґрунтованість цих вимог (а. с. 80-82).
З повідомлення Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 07 вересня 2022 року вбачається, що на виконанні відділу з 03 вересня 2014 року перебувало ВП № 44571411 з примусового виконання виконавчого листа № 2/205/3489/13, виданого 01 вересня 2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" боргу в розмірі 844 032,43 грн. Державним виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (а. с. 97).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.