1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № 127/9786/20

провадження № 61-8661св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, редакція газети "33 канал",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року у складі судді Воробйова В. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Медвецького С. К., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, редакції газети "33 канал" про захист честі, гідності та ділової репутації.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 10 червня 2014 року він працює на посаді директора комунального некомерційного підприємства "Подільській регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" (далі - КНП "Подільській регіональний центр онкології Вінницької обласної ради", Центр). Починаючи з кінця березня 2020 року ОСОБА_2 поширює неправдиву інформацію про його діяльність, як керівника Центру, порочить його честь, гідність, професійні якості та дискредитує як лікаря і директора Центру у засобах масової інформації (далі - ЗМІ), соціальних мережах, веб/інтернет-чатах, форумах та месенджер-групах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 року № 211 та розпорядження Кабінету Міністрів України "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" від 25 березня 2020 року № 338-р на всій території України установлено карантин та режим надзвичайної ситуації.

У публікаціях газети "33 канал" журналіста ОСОБА_2 та на її сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" велась мова про наявність у нього захворювання на коронавірус, приховування ним та медичними працівниками Центру факту його захворювання, надання фальсифікованих результатів обстежень. ОСОБА_2 інформувала населення області про неправдиві факти з його життя (святкування дня народження) і подала цю подію як місце, де відбулось зараження коронавірусом медичних працівників, зокрема, завідувача кафедри Вінницького національного університету ім. М. Пирогова (далі - ВНМУ ім. М. Пирогова). Також ОСОБА_2 звертала увагу читачів, що він, як керівник Центру, не вжив належних заходів, внаслідок чого пацієнтка захворіла на COVID-19.

Зокрема, 02 квітня 2020 року ОСОБА_2 на сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" опублікувала пост, в якому зазначила: "Як і про те, де могли інфікуватись лікарі і головний, заступник і навіть завкафедрою (якщо це підтвердиться)? Чи на дні народження головного? Який тест у нього? Чому він вже отримав попередження про кримвідповідальність, але не зізнається?", а в коментарях під постом вказувала, що тести зроблені його підлеглими в лабораторії лікарні КНП "Подільській регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" і вірити опублікованим ним результатам на його особистій сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" не можна. Далі у коментарях під постом ОСОБА_2 вказувала, що має фактаж і перевірену інформацію і у відповідь на коментар юриста Центру про відсутність у ОСОБА_1 захворювання на COVID-19 зазначає, що це не відповідає дійсності, що має з цього приводу свої власні джерела та вказує, що позивача від роботи відсторонено.

Позивач зазначав, що вказані коментарі ОСОБА_2 є неправдивими та такими, що дискредитували його як головного лікаря КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради", оскільки формували суспільну думку про його непрофесійність, безвідповідальність та приховування ним захворювання на COVID-19.

06 квітня 2020 року в газеті "33 канал" опублікована стаття ОСОБА_2 "29 медпрацівників на Вінниччині вражені коронавірусом, серед них завкафедрою мед університету - перший професор, який захворів на коронавірус". У зазначеній статті ОСОБА_2 вказує прізвище ОСОБА_1 і розповідає про виклик його ОСОБА_3 - директором державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерств охорони здоров`я України" і ОСОБА_4 - директором Департаменту охорони здоров`я Вінницької обласної державної адміністрації, для повторного обстеження у лабораторному центрі. І натяк: "Не прийде - нехай журналісти роблять висновки".

Така вимога є завідомо провокативною, не могла бути виконана, оскільки суперечила системі обстеження на коронавірус, а вказівка про те, що якщо він не прийде на обстеження, то приховує захворювання, в черговий раз наштовхувала читачів на думку про неправдивість наданої ним інформації про відсутність у нього захворювання на коронавірус та непорядність його як лікаря.

Цей самий текст статті був опублікований ОСОБА_2 на її сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" 06 квітня 2020 року об 11 год. 59 хв.

Таким чином, на його думку, ОСОБА_2 намагалася максимально поширити про нього негативну інформацію із зазначенням його прізвища, посади та недостовірність попередніх обстежень на коронавірус. Проте, ні від ОСОБА_3, ні від ОСОБА_4 він особисто таких вимог не отримував, а дізнався про вказані обставини саме з посту ОСОБА_2 .

Публічне повідомлення в статті і пості ОСОБА_2 його прізвища, посади та вимога щодо обстеження, а також звернення ОСОБА_2 до будь-яких установ щодо його стану здоров`я є порушенням права на конфіденційність та медичну таємницю і є втручанням в особисте життя, а провокація щодо необхідності відвідування ним особисто лабораторний центр була зроблена з метою доведення до читачів приховування ним хвороби та його дискредитації.

Недостовірність поширеної інформації відносно його захворювання на COVID-19, яку виклала ОСОБА_2 у свої висловлюваннях у ЗМІ, спростовується негативними результатами аналізів молекулярно-генетичного дослідження державної установи "Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України" від 31 березня 2020 року № 640; від 01 квітня 2020 року № 763; від 09 квітня 2020 року № 2186; від 10 квітня 2020 року № 3196.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію головного лікаря КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради" Шамрая В. А. інформацію, опубліковану ОСОБА_2 на її сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" та в газеті "33 канал", а саме:

- інформацію, опубліковану в пості 02 квітня 2020 року о 12 год. 33 хв. на сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі "Фейсбук" щодо отримання ОСОБА_1 попередження про кримінальну відповідальність та замовчування ним цього факту;

- інформацію, викладену в коментарі ОСОБА_2 під постом від 02 квітня 2020 року о 12 год. 33 хв. на її сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" про проведення дослідження аналізів ОСОБА_1 на СОVID-19 в лабораторії КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради";

- інформацію, опубліковану в коментарі ОСОБА_2 під постом від 02 квітня 2020 року о 12 год. 33 хв. на її сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" про відсторонення ОСОБА_1 з посади головного лікаря;

- інформацію, опубліковану ОСОБА_2 на її сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" 06 квітня 2020 року об 11 год 59 хв. щодо виклику ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для проходження обстеження на СОVID-19 в державній установі "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України";

- інформацію, опубліковану ОСОБА_2 в статті "29 медпрацівників на Вінниччині вражені коронавірусом, серед них завкафедрою мед університету - перший професор, який захворів на коронавірус" в газеті "33 канал" (публікація в газеті "33 канал" від 06 квітня 2020 року) щодо виклику ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для проходження обстеження на СОVID-19 в державній установі "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України";

- інформацію, опубліковану в коментарі ОСОБА_2 під постом від 02 квітня 2020 року о 12 год. 33 хв. на її сторінці у соціальній мережі "Фейсбук", щодо результатів обстеження;

- зобов`язати редакцію газети "33 канал" і ОСОБА_2 спростувати викладені у статті і постах факти як такі, що не відповідали дійсності і зганьбили його честь, гідність і ділову репутацію, шляхом опублікування на першій сторінці щотижневого видання газети "33 канал" розміром не менше половини друкованого листа формату А4, зі збереженням кількості тиражу газети, вибачення за поширення про нього неправдивої інформації та втручання у особисте життя, порушення прав людини, приниження честі, гідності та ділової репутації за свій рахунок протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили;

- стягнути солідарно з редакції газети "33 канал" і ОСОБА_2 на його користь 1 грн у відшкодування моральної шкоди та судові витрати у справі.

Справа розглядалася судами не одноразово.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами обставин поширення у мережі Інтернет, зокрема, у соціальній мережі "Фейсбук", відносно нього недостовірної інформації, а також поширення такої інформації саме відповідачами, а надані позивачем роздруківки тексту не містять ідентифікуючої інформації сайтів в мережі Інтернет, за якою б вбачалась можливість її перевірки та встановлення авторів цих текстів.

Також суд зазначив, що публічний статус позивача, який працює на посаді директора КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради" МОЗ України, та суспільний інтерес щодо його особи свідчать про більш ширші межі допустимої критики відносно нього, ніж до окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Суд також зауважив, що позивач відповідно до вимог статей 275, 277 ЦК України скористався своїм правом на відповідь та спростування інформації, надавши інтерв`ю у публікації "Спалах коронавірусу в онкоцентрі коментує головний лікар Володимир Шамрай" в газеті "33-й канал" від 08 квітня 2020 року № 16, у якому спростував всі доводи та твердження, які містяться у роздрукованих текстах та інформацію у яких він оспорює.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив із недоведеності неправомірної поведінки відповідачів та спричиненої моральної шкоди, причино-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та шкодою, що в свою чергу виключає цивільну відповідальність за заподіяну моральну шкоду та вказує про відсутність підстав для її відшкодування.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.

Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 26 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а саме те, що оспорювана інформація розповсюджена у спосіб, який зазначений у позовній заяві. З доданих до матеріалів справи доказів неможливо встановити хто є автором поширеної інформації та хто є власником сторінки у мережі Фейсбук (http://facebook.com). Надані стороною позивача роздруківки із сторінок в соціальній мережі не є підтвердженням ідентифікації особи та у розумінні статті 78 ЦПК України не є допустимими доказами, оскільки їх дійсність неможливо перевірити. У соціальних мережах кожна особа може створити сторінку під будь-яким іменем, а позивачем не надано жодних доказів того, що оспорювана ним інформація поширена саме відповідачами та розміщена на ресурсах відповідачів, які факт її розміщення заперечують. Таким чином, позивачем не доведено факт причетності відповідачів до розміщеної інформації, що є фактично припущенням сторони позивача.

Вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання спростувати вказану інформацію та відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання недостовірною інформації, які позивачем не доведено.

Постановою Верховного Суду від 07 червня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку поданим стороною позивача доказам, а саме: звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 26 лютого 2021 року та довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його власника від 26 лютого 2021 року, не зазначив мотивів відхилення клопотання про долучення цих доказів. Крім того, апеляційний суд не дослідив та не надав належної правової оцінки доданій позивачем до позовної заяви завіреній копії щотижневої газети "33 канал", в якій опублікована стаття "29 медпрацівників на Вінниччині вражені коронавірусом, серед них завкафедрою мед університету - перший професор, який захворів на коронавірус". За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що позивач не довів факту поширення відповідачами інформації, про спростування якої заявлено позов.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що поданими стороною позивача доказам, а саме: звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 26 лютого 2021 року та довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його власника від 26 лютого 2021 року, підтверджено обставини щодо поширення відповідачами у мережі Інтернет, зокрема, у соціальній мережі "Фейсбук", інформації щодо позивача. Водночас, поширена відповідачами інформація відображає оціночні судження, думки, переконання автора, критичну оцінку ним певних фактів. Як такі, що відображають суб`єктивні думки і погляди відповідачів, їх не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У вересні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_5, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норми матеріального права, зокрема без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У своїй касаційній скарзі заявник також зазначає, що позивач надав належні докази, які доводять факт поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що є підставою для задоволення позову. Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні клопотань про виклик свідків, витребування доказів та проведення експертизи, що позбавило останнього можливості довести той факт, що саме відповідачі поширювали недостовірну інформацію.

У грудні 2022 року до Верховного Суду від відповідачів, інтересах яких діє представник - Якименко-Шевчук Ю. О., надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому вони просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, містять відомості, які не відповідають дійсним обставинам справи. Посилання в касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц, є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначеній справі не є подібними тим, які виникли між сторонами у цій справі, зокрема, у справі № 398/4136/15-ц встановлено, що стосовно позивача поширена інформація про вчинення ним кримінального правопорушення за відсутності вироку.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи № 127/9786/20 із Вінницького міського суду Вінницької області та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У листопаді 2022 року матеріали справи № 127/9786/20 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту