ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/2888/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (далі - Товариство, позивач, скаржник) - Ніколаєв Д.Ю. (адвокат),
відповідача - Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, відповідач) - Грищенко К.В. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 (головуючий - суддя Васильєв О.Ю.)
та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 (головуючий - суддя Чередко А.Є., судді Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.)
у справі №904/2888/22
за позовом Товариства
до Відділення АМК
про визнання недійсним та скасування рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК, відповідно до якого визнано, що в діях Товариства є порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку постачання теплової енергії, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка була б можливою за умов існування значної конкуренції на ринку.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до АМК про визнання недійсним і скасування рішення АМК.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, рішення відповідача ухвалено поза межами компетенції Відділення АМК в умовах відсутності правовідносин економічної конкуренції. Товариство вважає, що дискримінація та зловживання монопольним становищем могли б мати місце у випадку, коли позивач одним суб`єктам господарювання надавав би переваги у порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, що впливало б на розмір їх витрат та відповідно конкурентоспроможність на ринку. Оскільки категорія споживачів населення не є суб`єктами господарювання, то на переконання Товариства нездійснення ним перерахунку щодо категорій споживачів суб`єктів господарювання (бюджетні установи, інші суб`єкти) по відношенню до категорії споживачів населення, жодним чином не впливає на економічну конкуренцію.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Товариство із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (частина друга статті 13 Закону) щодо питання визначення наявності/відсутності конкурентних правовідносин (а отже і можливості застосування антиконкурентного законодавства) за умови відсутності у таких відносинах взаємно конкуруючих суб`єктів. Тобто, позивач ставить під сумнів наявність у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення з підстав відсутності правовідносин із конкурентною складовою, оскільки категорія "населення" (не є суб`єктами господарювання) не конкурує з іншими категоріями споживачів (бюджетні установи", "інші суб`єкти" (які є суб`єктами господарювання).
4.2. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання можливості застосування норми права, яка визначає поняття "непряма дискримінація" (стаття 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні") у відношенні суб`єктів господарювання (категорії "бюджетні установи", "інші суб`єкти"), які знаходяться у менш сприятливому становищі (за твердженням відповідача), ніж фізичні особи (категорія "населення"), через рішення позивача (про перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію).
4.3. Також, скаржник зазначає й на порушенні попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, а саме не застосування положень нормативних актів у їх взаємозв`язку з фактичними обставинами справи.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Від АМК відзив на касаційну скаргу у визначений ухвалою про відкриття касаційного провадження строк до Суду не надійшов.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що рішенням адміністративної колегії Відділення АМК від 16.08.2022 №54/14-р/к (справа №54/50-21) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення) визнано, що:
- Товариство протягом опалювального періоду 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання теплової енергії в межах території Покровського, Саксаганського, частково Довгинцівського, Інгулецького районів міста Кривого Рогу, де розташовані діючі мережі, які знаходяться в господарському віданні Товариства, як таке, що не мало жодного конкурента (пункт 1 резолютивної частини Рішення);
- бездіяльність Товариства, яка полягає у не здійсненні перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію категоріям споживачів бюджетні установи, інші споживачі (крім населення) за період грудень 2019 року - квітень 2020 року у зв`язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 у відповідності до постанови КМУ від 24.12.2019 №1082 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку зі зміною ціни природного газу" та Правилам користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила №1198), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання теплової енергії, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 резолютивної частини Рішення);
- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 2 резолютивної частини Рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 3 резолютивної частини Рішення);
- зобов`язано Товариство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 2 резолютивної частини Рішення, у двомісячний термін з дня одержання Рішення (пункт 4 резолютивної частини Рішення);
6.2. Судами попередніх інстанцій визначено, що під час розгляду антимонопольної справи адміністративна колегія встановила таке:
- Товариство протягом опалювального періоду 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання теплової енергії в межах території низки районів міста Кривого Рогу, де розташовані діючі мережі, які знаходяться в господарському віданні Товариства, як таке, що не мало жодного конкурента (пункт 106 Рішення);
- в умовах запровадження ринку природного газу вартість природного газу для підприємств теплопостачання змінюється майже щомісяця. Зміна ціни газу протягом опалювального періоду може бути змінена як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення (пункт 116 Рішення);
- з початку опалювального періоду 2019-2020 років для підприємств теплопостачання було значно знижено ціну природного газу у порівнянні з тією, що діяла в кінці минулого опалювального періоду та була врахованою у встановлених тарифах на теплову енергію та комунальні послуги (пункт 117 Рішення);
- при цьому на законодавчому рівні механізмів автоматичного коригування тарифів на послугу з постачання теплової енергії для споживачів, що враховували б такі цінові зміни складових тарифів, передбачено не було (пункт 118 Рішення);
- будь-яка зміна вартості природного газу впливає на розмір тарифів на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії для споживачів, оскільки газова складова у структурі собівартості послуг з теплопостачання є найбільшою (пункт 119 Рішення);
- однак переглянути діючі тарифи на комунальні послуги, що надаються в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 1 травня 2019 року, тобто до моменту введення в дію нового Закону України "Про житлово-комунальні послуги", на сьогодні, як зазначалося вище, не має можливості (пункт 120 Рішення);
- у зв`язку з цим, КМУ для забезпечення захисту прав споживачів теплової енергії та комунальних послуг в частині оплати ними справедливої вартості теплової енергії та комунальних послуг, а також збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів та держави, у грудні 2019 року було прийнято постанову від 24.12.2019 №1082 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку зі зміною ціни природного газу" [далі - Постанова №1082] (пункт 121 Рішення);
- згідно з пунктом 2 Постанови №1082 у разі прийняття теплопостачальною організацію (виконавцем послуг із централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, споживачам, у зв`язку із зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 року, відповідні зміни (починаючи із нарахувань за грудень 2019 року) мають відображатися щомісяця у платіжних документах споживачів, надісланих у місяці, що є наступним за розрахунковим періодом. Про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, теплопостачальна організація інформує споживачів шляхом розміщення інформаційного повідомлення (з наведенням відповідних обґрунтувань) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному сайті (пункт 122 Рішення);
- Постановою №1082 внесені зміни до Правил №1198 (пункт 123 Рішення);
- пункт 35 Правил №1198, яким визначено права теплопостачальної організації, доповнено абзацом такого змісту: прийняти рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію для споживачів у зв`язку із зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії (пункт 124 Рішення);
- також, Правила №1198 доповнено розділом "Особливості нарахування (визначення) плати за теплову енергію для споживачів у зв`язку зі зміною ціни природного газу для теплопостачальної організації" з таким змістом: "47. У разі зміни для теплопостачальної організації протягом опалювального сезону ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що використовується для виробництва теплової енергії, теплопостачальна організація може прийняти рішення щодо зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію для споживачів. Підставою для зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного теплопостачальною організацією у відповідному місяці опалювального сезону, є нижчою від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що врахована у структурі тарифів на теплову енергію, встановлених уповноваженими органами"; "49. Різниця в нарахуваннях спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем. За наявності у споживача заборгованості за спожиту теплову енергію сума перерахунку зараховується в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення" (пункт 125 Рішення);
- отже, враховуючи вимоги Постанови №1082 та Правил №1198, зміна розміру нарахувань за постачання теплової енергії здійснюється для всіх категорії споживачів (пункт 126 Рішення);
- у результаті проведення дослідження діяльності Товариства з`ясовано таке: згідно з інформацією Товариства (лист від 14.04.2021 №2509/08), на підставі Постанови №1082, Товариством було здійснено перерахунки розміру плати для споживачів категорії населення протягом опалювального періоду 2019/2020 (починаючи з нарахувань за грудень 2019 року) із урахуванням коефіцієнтів перерахунків (пункт 128 Рішення);
- так, Товариством здійснено перерахунків за теплову енергію за опалювальний період 2019/2020 по категорії споживачів: населення на загальну суму 156 239,98 тис. грн з урахуванням наступних коефіцієнтів перерахунків: грудень 2019 0,7833, січень 2020 0,8246, лютий 2020 0,7469, березень 2020 0,6858, квітень 2020 0,6306 (лист Товариства від 14.04.2021 №2509/08) [пункт129];
- з наведеного у листі Товариства від 14.04.2021 №2509/08 по інших категоріях споживачів: бюджетні установи, інші споживачі (крім населення) перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію за період грудень 2019 року - квітень 2020 року не проводилися (пункт 130 Рішення);
- за інформацією Товариства (лист від 14.04.2021 №2509/08) протягом опалювального періоду 2019/2020 у Товариства діяли тарифи на теплову енергію, затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.01.2019 №51 у розмірах: для категорії споживачів: населення 1688,37 грн./Гкал з ПДВ; для категорії споживачів: бюджетні установи 1789,021 грн./Гкал з ПДВ; для категорії інші споживачі: 1715,149 грн./Гкал з ПДВ (пункт 131 Рішення);
- також, Товариство повідомило (лист від 14.04.2021 №2509/08), що питома вага складової природного газу у діючих протягом опалювального періоду 2019/2020 тарифах на теплову енергію, її виробництво, встановлених рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.01.2019 №51, становить: для потреб населення 84,709%, для потреб бюджетних установ 81,466%, для потреб інших споживачів 83,171% (пункт 132 Рішення);
- окрім того, за інформацією Товариства (лист від 14.04.2021 №2509/08) протягом опалювального періоду 2019-2020, у тому числі у період грудень 2019 року - квітень 2020 року, ціна придбання Товариством природного газу при кожному придбанні була єдиною для всіх категорій споживачів, водночас, ціна природного газу, яка врахована у складі вищевказаних тарифів для всіх категорій споживачів, була також однакова, але перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію Товариством проведено тільки для категорії споживачів населення (пункт 133 Рішення);
- з наведеного вбачається, що ціна природного газу, яка врахована у складі тарифів по Товариству, однакова для всіх категорій споживачів, а також, однаковими були й цінові зміни придбання Товариством природного газу для всіх категорій споживачів (пункт 134 Рішення);
- при цьому, у період грудня 2019 року - квітня 2020 року ціна придбання природного газу для виробництва теплової енергії була значно нижчою у порівнянні з ціною природного газу у структурі діючих тарифів для всіх категорій споживачів, а в квітні 2020 зазначене зниження ціни природного газу відбулося на 53,54% (2 897 грн у порівнянні з 6 235,51 грн) [пункт135 Рішення];
- крім цього вбачається, що протягом опалювального періоду 2019/2020 років цінові зміни придбання Товариством природного газу для всіх категорій споживачів у бік зменшення відбувалися щомісяця, а тарифи на теплову енергію для цих категорій споживачів протягом даного періоду не змінювалися (пункт 136 Рішення);
- підставою для зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного теплопостачальною організацією у відповідному місяці опалювального сезону, є нижчою від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що врахована у структурі тарифів на теплову енергію, встановлених уповноваженими органами (абзац 2 пункту 47 Постанови №1198) [пункт 137 Рішення];
- таким чином, Товариство всупереч вимог Постанови №1082 та Правил №1198 не здійснило перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період грудень 2019 року - квітень 2020 року таким категоріям споживачів, як бюджетні установи, інші споживачі (крім населення), у зв`язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 років (пункт 138 Рішення);
- така бездіяльність Товариства може призводити до ущемлення інтересів категорій споживачів, як бюджетні установи, інші споживачі (крім населення), оскільки зазначені споживачі були позбавлені можливості розраховуватись за отриману теплову енергію за обґрунтованими цінами (пункт 139 Рішення);
- у свою чергу, вартість теплової енергії, може впливати на розмір вартості товарів (робіт, послуг) суб`єктів господарювання споживачів Товариства, зокрема у сферах: торгівлі лікарськими засобами, продуктами харчування, фармацевтичних послуг, медико-санітарної допомоги та навчальних закладів, споживачами яких, в свою чергу, є територіальна громада міста (пункт 140 Рішення);
- за умов існування значної конкуренції на ринку постачання теплової енергії, така бездіяльність Товариства, яка може призвести до ущемлення інтересів споживачів, була б неможливою, оскільки споживачі теплової енергії, внаслідок можливості вибору постачальника теплової енергії, обрали б іншого постачальника з більш сприятливими умовами споживання зазначеного товару (пункт 145 Рішення);
- частині першій статті 13 Закону йдеться про умови функціонування ринку, визнані такими, що були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 146 Рішення);
- через відсутність альтернативних джерел постачання товарів чи послуг, що задовольняли б попит за нормальними цінами та умовами торгівлі, домінуюча компанія стає для покупців або продавців єдиним торгівельним партнером, стосунків з яким неможливо уникнути (пункт 147 Рішення);
- за таких умов, інші суб`єкти господарювання, споживачі, потребують спеціального правового захисту від несправедливого ставлення до них, оскільки сам ринковий механізм з адекватним рівнем конкуренції не функціонує і не може захистити їх належним чином (пункт 148 Рішення);
- в ході розгляду справи отримано додаткову інформацію від вибірково опитаних споживачів теплової енергії Товариства у опалювальному періоді 2019-2020 років категорій бюджетні установи, інші споживачі, що підтверджує не здійснення Товариством перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію за період грудень 2019 року - квітень 2020 року (пункт 156 Рішення);
- всі опитані Відділенням АМК споживачі категорії бюджетні установи у відповідь на вимогу про надання інформації від 24.09.2021 №54-02/3761 зазначили, що вартість теплової енергії є суттєвим чинником у їх витратах, на оплату теплової енергії використовуються бюджетні кошти (пункт 157 Рішення);
- наведене доводить вплив вартості теплової енергії Товариства на вартість товарів (послуг) споживачів теплової енергії категорії інші споживачі (пункт 167 Рішення);
- таким чином, у даному випадку, бездіяльність Товариства у вигляді не здійсненні перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію таким категоріям споживачів, як бюджетні установи, інші споживачі у зв`язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 років, має негативний вплив на вартість товарів (послуг) споживачів теплової енергії Товариства (пункт 168 Рішення);
- окрім того, за результатом проведеного дослідження (на виконання доручення Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет) від 12.08.2020 №13-01/824), Відділенням АМК встановлено, що іншими теплопостачальними організаціями, охопленими дослідженням у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, здійснено самостійно перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію у період грудень 2019 року - березень (квітень) 2020 року споживачам категорії бюджетні установи, у зв`язку зі зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, або здійснено зазначені перерахунки на виконання рекомендацій Відділення АМК (пункт 169 Рішення);
- нездійснення Товариством перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період грудень 2019 року - квітень 2020 року таким категоріям споживачів, як бюджетні установи, інші споживачі (крім населення) у зв`язку зі зміною для Товариства ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, що може призвести до ущемлення економічних інтересів споживачів, демонструє прояв ринкової влади Товариства одноосібно диктувати власні умови реалізації товару на ринку постачання теплової енергії (пункт 172 Рішення);
- зазначена бездіяльність Товариства триває впродовж 2020-2021 років і протягом поточного періоду 2022 рік (пункт 173 Рішення);
- така поведінка домінуючого суб`єкта господарювання порушує законні інтереси споживачів (пункт 174 Рішення);
- відповідно до формулювань частини першої статті 13 Закону експлуатуючу поведінку домінуючого суб`єкта господарювання (монополіста), тобто поведінку, яка завдає шкоди інтересам інших суб`єктів господарювання або споживачів, слабку позицію яких використовує домінуючий суб`єкт господарювання на власну користь, може бути кваліфіковано як зловживання (пункт 175 Рішення).
6.3. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Товариство, займаючи монопольне становище на ринку, незаконно надав перевагу (більш сприятливі умови або становище) категорії споживачів населення порівняно з категоріями бюджетні установи, інші споживачі (крім населення), а тому оспорюване рішення адміністративної колегії Відділення АМК є законним.
6.4. Судом апеляційної інстанції вказано, що визначення монопольного (домінуючого) становища позивача здійснювалося в порядку, встановленому Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням АМК від 05.03.2002 №49-р (далі - Методика).
6.5. Товариства є суб`єктом господарювання природної монополії та включене до зведеного переліку суб`єктів природних монополій з транспортування теплової енергії, зокрема, магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами. Крім цього, Товариство здійснює свою діяльність на суміжних ринках, відповідно до статті 6 Закону України "Про природні монополії", зокрема, здійснює господарську діяльність з виробництва та постачання теплової енергії, для здійснення якої має відповідні ліцензії.
6.6. Позивач стверджує, що протягом опалювального періоду 2019-2020 років, прийняття рішення щодо зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію для споживачів було виключно правом, а не обов`язком теплопостачальної організації.
6.6.1. Проте, з огляду на те, що Товариство займає монопольне становище на ринку, суд апеляційної інстанції не погодився з такими доводами позивача.
6.6.2. Адже, саме займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання теплової енергії в межах території Покровського, Саксаганського, частково Довгинцевського, Інгулецького районів м. Кривого Рогу, де розташовані діючи мережі, які знаходяться в господарському віданні позивача, не маючи жодного конкурента, Товариство допустило занадто широке й довільне розуміння (тлумачення) дискреції у питанні здійснення перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період грудень 2019 року - квітень 2020 року таким категоріям споживачів, як бюджетні установи, інші споживачі (крім населення), у зв`язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 років. Водночас позивачем не враховано допустимих законних меж своїх повноважень та об`єктивних й розумних критеріїв для убезпечення споживачів його послуг від свавілля, несправедливості, непрогнозованості своїх дій.
6.7. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, під час розгляду справи встановлено, що загальних правил у вигляді нормативно-правового акта щодо порядку перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період грудень 2019 року - квітень 2020 року в межах, визначених нормативно-правовими актами КМУ, не приймалось. При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції правильно зазначено, що відсутність будь-яких правил, положення чи методики такого перерахунку у спірному питанні поставили споживачів теплової енергії в межах території Покровського, Саксаганського, частково Довгинцевського, Інгулецького районів м. Кривого Рогу у залежність не від верховенства права, а від волі монополіста Товариства, яка з огляду на норми законодавства про захист економічної конкуренції не може бути абсолютною.
6.8. Суд апеляційної інстанції вважає, що бездіяльність Товариства у вигляді нездійснення перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період грудень 2019 року - квітень 2020 року таким категоріям споживачів, як бюджетні установи, інші споживачі (крім населення), у зв`язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 років могла призвести до ущемлення інтересів зазначених категорій споживачів, оскільки ці споживачі були позбавлені можливості розраховуватись за отриману теплову енергію за обґрунтованими цінами. До того ж, вартість теплової енергії, може впливати на розмір вартості товарів (робіт, послуг) суб`єктів господарювання споживачів Товариства, зокрема у таких важливих сферах, як торгівля лікарськими засобами, продуктами харчування, фармацевтичних послуг, медико-санітарної допомоги та навчальних закладів, споживачами яких, в свою чергу, є територіальна громада міста.
6.9. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що така бездіяльність Товариства, яка може призвести до ущемлення інтересів споживачів, була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку постачання теплової енергії, оскільки споживачі теплової енергії, внаслідок можливості вибору постачальника теплової енергії, обрали б іншого постачальника з більш сприятливими умовами споживання зазначеного товару.
6.10. Серед іншого суд апеляційної інстанції врахував, що ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду, представником позивача не надано пояснень за яких підстав Товариство відносно категорії споживачів теплової енергії населення здійснило перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію у період грудень 2019 - квітень 2020 років, а відносно категорії споживачів бюджетні установи, інші споживачі (крім населення) не здійснило такого перерахунку.
6.11. Водночас, суд апеляційної інстанції враховує і те, що позивачем не заперечуються фактичні обставини справи, які встановлені та наведені в Рішенні відповідача.
6.12. За таких обставин, суд апеляційної інстанції констатує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що диференціюючи нарахування за теплову енергію у період грудень 2019 -квітень 2020 років для різних категорій споживачів, Товариство, займаючи монопольне становище на ринку, незаконно надало перевагу (більш сприятливі умови або становище) категорії споживачів населення порівняно з категоріями бюджетні установи та інші споживачі (крім населення), у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Відділення АМК від 16.08.2022 у справі №54/50-21.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №904/2888/22 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Від Відділення АМК 07.06.2023 до Суду надійшли:
- клопотання на продовження строку надання відзиву, в якому відповідач просив поновити строк для надання відзиву на касаційну скаргу;
- відзив на касаційну скаргу.
7.3. Протокольною ухвалою від 20.06.2023 Суд відмовив у клопотанні про продовження строку для подання відзиву, а відзив залишив без розгляду
7.4. Протокольною ухвалою від 20.06.2023, ураховуючи усне клопотання представника АМК, Суд долучив відзив у якості письмових пояснень.
7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Товариство у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.4. Так, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (частина друга статті 13 Закону) щодо питання визначення наявності/відсутності конкурентних правовідносин (а отже і можливості застосування антиконкурентного законодавства) за умови відсутності у таких відносинах взаємно конкуруючих суб`єктів. Тобто, позивач ставить під сумнів наявність у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення з підстав відсутності правовідносин із конкурентною складовою, оскільки категорія "населення" (не є суб`єктами господарювання) не конкурує з іншими категоріями споживачів (бюджетні установи", "інші суб`єкти" (які є суб`єктами господарювання).
8.4.1. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання можливості застосування норми права, яка визначає поняття "непряма дискримінація" (стаття 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні") у відношенні суб`єктів господарювання (категорії "бюджетні установи", "інші суб`єкти"), які знаходяться у менш сприятливому становищі (за твердженням відповідача), ніж фізичні особи (категорія "населення"), через рішення позивача (про перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію).