ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8580/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Фізичної особи - підприємця Удовиченка Владіслава Олександровича (далі - ФОП Удовиченко В.О., позивач, скаржник) - Романенко П.В. (адвокат),
відповідача - Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта", відповідач - 1) - Соболь М.П. (адвокат),
відповідача - Акціонерного товариства "Банк інвестиції та заощаджень" (далі - АТ "Банк інвестиції та заощаджень", відповідач - 2) - Мартиненко О.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ФОП Удовиченка В.О.
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 (суддя - Турчин С.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 (головуючий - суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І.)
у справі № 910/8580/22
за позовом ФОП Удовиченка В.О.
до:
АТ "Укрпошта";
АТ "Банк інвестиції та заощаджень"
про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню.
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання гарантії, виданої банком, такою, що не підлягає виконанню.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ФОП Удовиченко В.О. звернувся до суду з позовом до АТ "Укрпошта" та АТ "Банк інвестиції та заощаджень" про визнання гарантії, виданої банком на забезпечення виконання зобов`язання принципала - ФОП Удовиченка В.О., такою, що не підлягає виконанню.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для виконання відповідачем - 2 банківської гарантії за вимогою про сплату гарантійного платежу відповідачу - 1.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, у справі №910/8580/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП Удовиченко В.О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі №910/8580/22, ухвалити нове рішення у справі №904/5698/20 про задоволення позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ФОП Удовиченко В.О. із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо застосування засад справедливості, добросовісності та розумності у правовідносинах між постачальником і покупцем, зокрема:
· якщо покупець вимагає вважати укладеним договір поставки на умовах, визначених за зовсім іншої економічної ситуації, ніж та ситуація, за якої покупець направив постачальнику підписаний примірник договору;
· якщо покупець вимагає від постачальника виконати поставку товару на умовах, які є значно гіршими, ніж ринкові, і це завідомо завдасть збитків постачальнику, що є наслідком незалежних від постачальника обставин;
- статті 644 ЦК України щодо питання, чи є укладеним договір поставки, якщо його підписаний примірник друга сторона направила першій через п`ять місяців після дати зазначеної, як дата підписання договору; чи мають правові наслідки оприлюднення в електронній системі зображення договору (та чи має бути накладений на нього цифровий підпис) як надання відповіді на пропозицію, чи воно має здійснюватися лише після надіслання переможцю підписаного примірника договору про закупівлю;
- частини першої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини другої статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" щодо того, чи належить здійснена Національним банком України девальвація гривні відносно іноземних валют до обставин непереробної сили, чи можна вважати, що вона унеможливлює виконання зобов`язання, якщо його умови стали завідомо невідповідними економічній ситуації, чи звільняє вона від виконання зобов`язання постачальника, а також чи потребує її підтвердження, з огляду на очевидність, отримання додаткового документа від Торгово-промислової палати України;
- щодо правильного застосування засад справедливості, добросовісності та розумності у системному поєднанні зі статтею 42 ГК України та пункту 14.1.23 статті 14 Податкового кодексу України.
4.2. Крім того, скаржник відзначає, що складність та проблемність вказаних питань, а також відсутність щодо них правового висновку Верховного Суду, зумовлена тим, що спірна ситуація виникла внаслідок широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та її негативного впливу на економічну ситуацію і ділові відносини.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. АТ "Укрпошта" 29.05.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги ФОП Удовиченка В.О.
5.2. АТ "Банк інвестиції та заощаджень" 08.06.2023 на електронну адресу Верховного Суду подало відзив на касаційну скаргу, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП). Підпис КУЕП підтверджено та перевірено протоколом створення та перевірки КУЕП від 08.06.2023. У поданому відзиві відповідач - 2 просив Суд касаційну скаргу задовольнити.
5.2.1. Відзив АТ "Банк інвестиції та заощаджень" поданий поза межами строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023, при цьому останній не містить клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Згідно із відомостей, що знаходяться на офіційному веб-сайті Prozzoro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-29-002796-a за результатами аукціону, який відбувся 14.02.2022, переможцем процедури закупівлі визначено ФОП Удовиченка В.О.
6.2. Повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 14.02.2022.
6.3. Договір поставки від 24.03.2022 №06-73 (далі - Договір), підписаний зі сторони постачальника та покупця, 24.03.2022 розміщено (опубліковано) на майданчику (електронної системи закупівель) Уповноваженого органу.
6.4. На виконання умов Договору, укладеного за результатами публічних закупівель №UA-2021-12-29-002796-а, позивач надав відповідачу - 1 письмову банківську гарантію №2732/22-ГВ, за умовами якої АТ "Банк інвестиції та заощаджень" як гарант, зобов`язалось виплатити на користь відповідача - 1, як бенефіціара, суму гарантії в розмірі 82 499,95 грн у разі невиконання або неналежного виконання принципалом (позивачем) своїх зобов`язань за договором, а також у разі якщо дії (бездіяльності) принципала призвели до неможливості подальшого виконання договору.
6.4.1. Термін дії банківської гарантії з 24.02.2022 по 01.02.2023.
6.5. Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язався поставити покупцю у власність товар, найменування, асортимент, кількість, ціна товару, та інша інформація щодо товару наведені в Специфікації (надалі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах Договору.
6.5.1. Відповідно до пункту 3.2 Договору поставка здійснюється дрібними партіями (від однієї одиниці), за заявкою покупця, підписаною уповноваженою особою покупця, (далі - Заявка), у строк, що передбачений у Специфікації, але в будь-якому випадку не пізніше дати припинення дії Договору. Заявка є невід`ємною частиною Договору, в якій зазначається найменування та асортимент товару, кількість (обсяг) партії поставки, тощо.
6.5.2. Згідно із пунктом 3.1 Договору поставка товару здійснюється згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (англійською мовою - INCOTERMS) в редакції 2010 року на умовах поставки "Зі сплатою мита" (англійською мовою скорочено DDP) у місце поставки, що визначено в Додатку № 1 до Договору.
6.5.3. За змістом пункту 3.4 Договору заявка або будь-який інший документ (кореспонденція) за Договором, які оформлюються виключно за підписом покупця, окрім повідомлень про зміну (припинення, доповнення) договору або будь-яких актів, які передбачають підписання обома сторонами та не можуть направлятися електронною поштою або з використанням сервісу, подається покупцем на адресу постачальника, одним із способів на вибір покупця, передбачений цим же пунктом 3.4 Договору, а саме:
- шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту Постачальника з додаванням до такого листа сканованої копії відповідного документу, підписаного Покупцем, в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електрону адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця (пункт 3.4.1 Договору);
- шляхом направлення відповідного документу в електронному вигляді за допомогою сервісу, при цьому такий документ вважається отриманим постачальником з моменту присвоєння сервісом статусу документу "Відправлений". Документ направлений за допомогою сервісу підписується за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноважених осіб Покупця. Доказом належного отримання документів за допомогою сервісу є відповідна роздруківка повідомлення з сервісу з поміткою зазначеного статусу документа або лист відповідної особи, що здійснює надання послуг за сервісом з відповідним підтвердженням (пункт 3.4.2 Договору);
- шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді на адресу постачальника, зазначену в договорі та/або передачі її уповноваженому представнику постачальника, що підтверджується власноручним підписом такого представника (пункт 3.4.3 Договору).
6.5.4. Відповідно до пункту 3.5 Договору у випадку направлення відповідного документу декількома з перелічених у договорі способів, датою отримання постачальником документу покупця вважається найбільш рання дата отримання документу.
6.5.5. Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 Договору, ціна за одиницю товару, протягом строку дії договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Коливання ціни товару на ринку документально підтверджується довідкою ДП "Держзовнішінформ" або Торгово-промислової палати. Довідка ДП "Держзовнішінформ" або Торгово-промислової палати має враховувати умови поставки за договором.
6.5.6. Відповідно до пункту 5.7 Договору сторони договору звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор), які не існували під час укладання договору, виникли поза волею сторін, якщо ці обставини вплинули на виконання договору.
6.5.7. Згідно з пунктом 5.8 Договору сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили повинна негайно письмово повідомити іншій стороні про їх настання/припинення, але у будь якому випадку не пізніше п`яти робочих днів з дня настання обставин. Таке письмове повідомлення є належним підтвердженням настання відповідних обставин, якщо протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, зазначене повідомлення буде підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини відповідно до умов договору.
6.5.8. Відповідно до пункту 5.9 Договору сторонами погоджено, що якщо ці обставини будуть продовжуватися більше трьох місяців, кожна із сторін має право розірвати цей договір, повідомивши (письмово) іншу сторону за 20 днів до його розірвання або досягти домовленості щодо продовження термінів виконання зобов`язань за договором.
6.6. Згідно з пунктом 7 Специфікації (додаток 1 до Договору) постачальник зобов`язаний здійснювати поставку товару дрібними партіями (від однієї одиниці) згідно письмової або електронної заявки покупця, у строк, що не перевищує 2 (двох) робочих днів з моменту отримання такої заявки постачальником.
6.7. Відповідно до пункту 8 Специфікації (додаток 1 до Договору) адреса складу покупця за місцем поставки: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 13.
6.8. Другий примірник підписаного Договору зі сторони покупця 21.07.2022 направлено позивачу рекомендованим листом, що підтверджується описом вкладення та чеком оплати поштових послуг з поштового відправлення №0304804661084. Як зазначає відповідач - 1 вказаний лист повернутий з відміткою про невручення.
6.9. Покупцем 21.07.2022 направлена на електронну та поштову адреси, зазначену у розділі 11 договору, заявку на поставку партії товару.
6.10. Покупцем 25.07.2022 повторно направлена заявка на поставку партії товару на електронну адресу та 26.07.2022 на поштову адресу постачальника.
6.11. Позивач у строки, встановлені Договором, товар, передбачений Специфікацією, відповідно до заявок покупця від 21.07.2022 та від 25.07.2022 не поставив.
6.12. Листами від 20 квітня 2022 року № 2004/1 та від 27 липня 2022 року № 2507/1 позивач повідомив покупця щодо неможливості поставки запасних частин до причепів та напівпричепів у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, настанням форс-мажорних обставин, відсутністю логістики та підвищенням цін на запчастини.
6.13. Відповідач - 1 звернувся до АТ "Банк інвестиції та заощаджень" із вимогою від 09.08.2022 №100001-113-22 щодо стягнення гарантійного платежу за банківською гарантією № 2732/22-ГВ.
6.14. АТ "Банк інвестиції та заощаджень" 16.08.2022 отримав від принципала лист, в якому останній повідомляв, що питання виконання банківської гарантії №2732/22-ГВ від 24.02.2022 передано на вирішення суду та просив гаранта зупинити виконання вимоги AT "Укрпошта" до вирішення спору господарським судом.
6.15. Листом АТ "Банк інвестиції та заощаджень" від 17.08.2022 № 05-1/02/1925 повідомив відповідача - 1 про відкликання вимоги щодо сплати гарантійного платежу до набрання законної сили рішенням у справі про визнання такою, що не підлягає виконанню банківської гарантії №2732/22-ГВ від 24.02.2022.
6.16. Торгово-промислова палата України (ТТП України) листом від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
6.17. Спір у справі виник у зв`язку із відсутністю, на думку позивача, підстав для виконання банківської гарантії від 24.02.2022 №2732/22-ГВ.
6.18. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення, виходив з такого:
- позивач у строки, встановлені Договором, товар не поставив, чим порушив взяті на себе зобов`язання за Договором;
- сторони підтвердили та не заперечували, що позивач підписав проєкт Договору та направив його у 2 примірниках на адресу АТ "Укрпошта", відтак дані обставини, які визнаються учасниками справи, згідно із частиною першою статті 75 ГПК, не підлягають доказуванню;
- враховуючи норми частини першої статті 640 ЦК України, пункту 10 частини першої статті 10, частини шостої статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" Договір поставки є укладеним;
- Договір поставки у судовому порядку недійсним не визнавався, не розірваний, є дійсним, а відтак у силу приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами;
- для звільнення сторони від відповідальності за Договором (пункт 5.7) необхідним є наявність одночасно наступних умов:
1) виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор), які не існували під час укладання Договору;
2) обставини непереборної сили (форс-мажор) виникли поза волею сторін;
3) обставини непереборної сили (форс-мажор) вплинули на виконання договору;
4) дотримання, передбаченого пунктом 5.8 Договору, порядку повідомлення про обставини непереборної сили;
- обставини на які посилається позивач, зокрема: військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022, вже існували на час укладання договору;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Отже, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами;
- позивачем не надано належних та допустимих доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним Договором;
- посилання позивача на відсутність логістики та підвищенням цін на товари, розцінюється критично, оскільки у силу приписів статті 218 ГК України відсутність на ринку товарів потрібних для виконання зобов`язання не є підставою для звільнення позивача від виконання господарського зобов`язання;
- Лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин;
- загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання - Договору поставки від 24.03.2022№06-73;
- позивачем не надано покупцю сертифіката ТПП України (відповідно до умов Договору) на підтвердження впливу форс-мажорних обставин на можливість виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором;
- введення воєнного стану на території України не означає, що позивач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного позивачем не доведено відповідними доказами;
- введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неможливості виконання зобов`язань за Договором;
- згідно з чинним законодавством можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили;
- згідно із зазначених умов Договору сама по собі наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) не являється підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (пункт 5.7 Договору), а також для розірвання договору у разі існування форс-мажорних обставин більше 3 місяців (пункт 5.9 Договору);
- позивачем не додано до листів від 25 липня 2022 року № 2507/1 та від 20 квітня 2022 року № 2004/1 документального підтвердження зростання ціни Товару, а саме: довідки ДП "Держзовнішінформ" або ТПП України;
- позивач не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до Договору у зв`язку із збільшенням ціни за одиницю товару відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 Договору;
- за таких обставин посилання позивача на зміну ціни товару суд вважає необґрунтованими;
- відповідачем - 1 правомірно направлено вимогу від 09.08.2022 №100001-113-22 до АТ "Банк інвестиції та заощаджень" щодо стягнення гарантійного платежу за банківською гарантією № 2732/22-ГВ.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
7.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/8580/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі №910/8580/22 за касаційною скаргою ФОП Удовиченка В.О. на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Судом протокольною ухвалою від 15.06.2023 відмовлено у задоволенні усного клопотання представника АТ "Банк інвестиції та заощаджень" про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу; відзив АТ "Банк інвестиції та заощаджень" на касаційну скаргу залишено без розгляду.
7.4. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі №910/8580/22, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. З огляду на наведене у Розділі 4 цієї Постанови, Верховний Суд відзначає таке.
8.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.4 Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.5. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.6. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.7. На думку скаржника, відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах таких норм права: пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України щодо застосування засад справедливості, добросовісності та розумності у правовідносинах між постачальником і покупцем; статті 644 ЦК України щодо питання, чи є укладеним договір поставки; частини першої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України, частини другої статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" щодо того, чи належить здійснена Національним банком України девальвація гривні відносно іноземних валют до обставин непереробної сили; щодо правильного застосування засад справедливості, добросовісності та розумності у системному поєднанні зі статтею 42 ГК України та пункту 14.1.23 статті 14 Податкового кодексу України.
8.8. З огляду на відсутність таких висновків необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права як умови необхідності надання висновку.
8.9. Згідно із частиною першою статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
8.10. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
8.11. З викладеного слідує, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
8.12. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
8.13. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (подібні правові висновки викладені у пунктах 81-83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).
8.14. Предметом позову у даній справі є - визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
8.15. Верховний Суд відзначає, що гарантія видається на забезпечення виконання господарських зобов`язань, зокрема договорів, укладених між бенефіціаром та принципалом.
8.16. Відтак, до предмету доказування під час розгляду таких спорів входить питання порушення/відсутність порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, а відтак і правомірності/неправомірності пред`явлення бенефіціаром вимоги до гаранта.
8.17. У контексті наведеного колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, де відзначено, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.
8.18. При цьому Верховний Суд відзначає, що не входять до предмета доказування у справах про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню, питання дійсності/недійсності, чинності/нечинності договору (його частини) на забезпечення виконання якого і була видана відповідна гарантія. Дослідження таких питань виходить за межі предмету доказування та не стосуються предмета спору у справах про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню.
8.19. Звертаючись з позовом у даній справі позивач просив суд визнати банківську гарантію такою, що не підлягає виконанню, інших вимог позовна заява не містить. А відтак для правильного вирішення спору необхідним є встановлення наявності/відсутності порушення ФОП Удовиченком В.О. умов спірного Договору, виконання якого забезпечене гарантією, тобто настання/відсутності гарантійного випадку.
8.20. Верховний Суд виходить з того, що виключно позивач наділений правом визначати, зокрема, предмет та підстави позову, як і вказувати якого права, інтересу, обов`язку стосується спір, і за захистом яких (конкретно) він звернувся. Так само, саме позивач наділений правом визначати спосіб захисту порушеного його права.
8.21. Так, згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
8.22. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.23. Частиною першою статті 173 ГК України установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
8.24. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).