ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа №280/5922/21
адміністративне провадження № К/990/23455/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Український графіт" до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Український графіт" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі №280/5922/21.
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Український графіт" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000067/2 від 11.03.2021, №UA110230/2021/000077/2 від 30.03.2021;
визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00163, №UA110230/2021/00200.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.10.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, позов задоволено.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2021 стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Український графіт" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 змінено додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2021.
Ухвалено стягнути з Запорізької митниці на користь Приватного акціонерного товариства "Український графіт" витрати на правничу допомогу у розмірі 1000грн.
Не погоджуючись з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український графіт" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2022 та залишити в силі додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2021.
В обґрунтування підстав оскарження представник позивача посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №280/1361/21, від 15.02.2022 у справі №280/1602/21, від 26.06.2019 у справі №813/481/18, від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 29.04.2020 у справі №915/641/16, від 16.04.2020 у справі №727/4597/19, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20.
У доводах касаційної скарги представник позивача зазначає, що в даному випадку розмір та порядок обчислення гонорару адвоката встановлений сторонами договору у відповідності з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, як фіксований розмір, який не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката пов`язані з розглядом справи є обґрунтованим, співмірним із складністю справи та обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часу, ціною позову та значенням справи для позивача.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).