1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

м. Київ

справа № 520/7042/19

адміністративне провадження № К/9901/31427/19

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №520/7042/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Донець Л.О., суддів: Бенедик А.П., Гуцала М.І.) у справі №520/7042/19

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 16 квітня 2019 року №Б-3070/0-2371/0/95-19, щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 6,04 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного резервного фонду, розташованої за межами населених пунктів на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 6,04 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного резервного фонду, розташованої за межами населених пунктів на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийнято за відсутності визначених законом підстав, оскільки нею до ГУ Держгеокадастру подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, з доданими до неї необхідними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Харківській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 6,04 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного резервного фонду, розташованої за межами населених пунктів на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, викладену в листі від 16 квітня 2019 року №Б-3070/0-2371/0/95-19.

Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 11 лютого 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 6,04 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного резервного фонду, розташованої за межами населених пунктів на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відсутність належним чином оформленого наказу ГУ Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касатор зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки не забезпечує ефективного захисту прав позивача, так як зобов`язання повторно розглянути заяву не виключає подальших протиправних рішень суб`єкта владних повноважень.

Ефективним та належним способом захисту, який забезпечить примусове виконання рішення, є зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_2, суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №520/7042/19.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року №653/0/78-20, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_3, суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року №902/0/78-23, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року №622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.

5. Верховний суд ухвалою від 20 червня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 20 червня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Відповідно до сертифікату РН №895197 на право на земельну ділянку (пай) від 17 грудня 2002 (із змінами, внесеними від 21 жовтня 2016 року), на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 червня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №1247, позивачу належить право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Краснопавлівський", місцезнаходження: село Миронівка Лозівського району Харківської області, розміром 6,04 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Розпорядженням Лозівської районної державної адміністрації від 04 серпня 2008 року №310 вирішено виділити в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) по КСП "Краснопавлівський" - 6,04 умовних кадастрових гектар за рахунок земель державного резервного фонду на території Краснопавлівської селищної ради.

Державний акт ОСОБА_4 не отримав, оскільки помер у 2015 році.

11 лютого 2019 року, позивач подав до ГУ Держгеокадастру заяву, з доданими до неї необхідними документами, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,04 умовних кадастрових гектар для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного резервного фонду, розташованої за межами населених пунктів на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Відповідач, листом від 16 квітня 2019 року №Б-3070/0-2371/0/95-19, повідомив позивача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись на те, що розпорядженням Лозівської районної державної адміністрації Харківської області від 04 серпня 2008 року №310 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок за рахунок земель державного резервного фонду на території Краснопавлівської селищної ради", ОСОБА_4 виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку в розмірі частки (паю) по КСП "Краснопавлівський" - 6,04 умовних кадастрових гектар за рахунок державного резервного фонду на території Краснопавлівської селищної ради.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на підставі колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну ділянку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (стаття 2 Закону України "Про прядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)").

Згідно з пунктами 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 81 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

Частинами першою-четвертою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту