ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа №360/1915/19
адміністративне провадження № К/9901/2281/20, К/9901/2013/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги:
Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (головуючий суддя Борзаниця С.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (головуючий суддя Компанієць І.Д., судді: Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.),
Державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство" на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року,
у справі № 360/1915/19 за позовом Державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису, скасування постанови про накладення штрафу,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У травня 2019 року Державне підприємство "Старобільське лісомисливське господарство" (далі також позивач або ДП "Старобільське ЛМГ") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі також відповідач або ГУ Держпраці у Луганській області), у якому просило:
визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпраці у Луганській області від 08 квітня 2019 року № ЛГ371/324/НД/АВ/П про усунення виявлених порушень;
скасувати постанову ГУ Держпраці у Луганській області від 25 квітня 2019 року № ЛГ371/324/НД/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 3 129 750,00 грн.
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 18 вересня 2019 року позовні вимоги задовольнив.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2019 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 360/1915/19 - скасував.
Позов державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису, скасування постанови про накладення штрафу - задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував припис Головного управління Держпраці у Луганській області від 08 квітня 2019 року № ЛГ371/324/НД/АВ/П про усунення виявлених порушень до ДП "Старобільське лісомисливське господарство".
Скасував постанову Головного управління Держпраці у Луганській області від 25 квітня 2019 року № ЛГ371/324/НД/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу на ДП "Старобільське лісомисливське господарство" у розмірі 2 754 180 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ДП "Старобільське лісомисливське господарство" до Головного управління Держпраці у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу - відмовив.
16 січня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 14 січня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року.
20 січня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 16 січня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Луганській області. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП "Старобільське лісомисливське господарство".
20 лютого 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
13 березня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції в частині правомірності накладення штрафу в розмірі 375 570,00 гривень залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
07 лютого 2019 року до ГУ Держпраці в Луганській області надійшов лист ГУ ПФУ в Луганській області від 06 лютого 2019 року № 2011/04-03 з додатком, який містить інформацію щодо страхувальників, у яких застраховані особи виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами станом на 01 лютого 2019 року. Таким страхувальником визначено ДП "Старобільське лісомисливське господарство".
На підставі зазначеної в листі інформації відповідачем винесено наказ від 02 квітня 2019 року № 333 "Про проведення інспекційного відвідування ДП "Старобільське лісомисливське господарство" з питань перевірки додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору в період з 02 квітня 2019 року по 03 квітня 2019 року. Проведення перевірки доручено інспекторам ОСОБА_1 та Васекіній Ю.О.
На підставі зазначеного наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 02 квітня 2019 року № 01-17/383.
03 квітня 2019 року у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причин відсутності документів, інспекторами праці винесено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 03 квітня 2019 року № ЛГ371/324/НД та складено вимогу про надання документів від 03 квітня 2019 року № ЛГ371/324/ПД, згідно яких строк проведення інспекційного відвідування зупинено на шість днів - до 08 квітня 2019 року.
Позивачем зазначено, що акт та вимога отримані 08 квітня 2019 року.
08 квітня 2019 року інспекторами праці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛГ371/324/НД/АВ (далі Акт від 08 червня 2019 року).
Так, в ході інспекційного відвідування 08 квітня 2019 року було встановлено наступне.
1. ОСОБА_3 фактично працює на посаді охоронця території на підставі договору про надання послуг від 02 січня 2019 року № 5, в якому визначено початок роботи з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, який містить ознаки трудових відносин.
Також ОСОБА_3 виконує роботу за посадою сторожа за правовою угодою, хоча зазначена посада передбачена штатним розписом підприємства.
Тобто цивільно-правові відносини містять ознаки трудових.
2. ОСОБА_4 виконує роботи з опалювання адміністративної будівлі, заготівлю дров (пиляння, коління, складання, підвезення) за договором про виконання робіт № 4; від 02 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року, ціна робіт - відповідно до діючих тарифів та норм.
У штатному розписи підприємства міститься 2,5 штатних одиниць опалювача, які фактично вакантні.
Тобто обсяг робіт який виконує ОСОБА_4 відповідає роботі за вакантною посадою передбаченою в штатному розписі та має систематичний характер проте останній виконує роботи за цивільно-правовим договором, який своєю чергою має ознаки трудових відносин.
3. 18 договорів мають безпосереднє відношення до робіт з підвищеною небезпекою, а саме: розробка лісосік, заготівля деревини, очищення ділянок лісу, передача заготовленої деревини та навантаження на транспорт.
Ці 18 осіб, з якими укладено договори цивільно-правового характеру, отримували не винагороду, а заробітну плату. Предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.
4. З ОСОБА_5 укладений договір від 02 січня 2019 року № 8 про виконання робіт: ремонту трактору ЮМ-6, ремонту автомобіля ГАЗ-53, ремонту лісогосподарського інвентарю строком на рік з 02 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, ціна - згідно діючих норм та тарифів.
Предметом договору є процес праці, а не її кінцевий результат.
ОСОБА_5 отримував заробітну плату, а не винагороду.
5. З ОСОБА_6 укладений договір від 02 січня 2019 року № 9 про виконання робіт: ремонту трактору ЮМ З-6, ремонту автомобіля ГАЗ-53, ремонту лісогосподарського інвентарю строком на рік з 02 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, ціна - згідно діючих норм та тарифів.
Предметом договору є процес праці, а не її кінцевий результат.
ОСОБА_6 отримував заробітну плату, а не винагороду.
6. З ОСОБА_7 укладений договір від 02 січня 2019 року № 10 про виконання робіт: виробництво пиломатеріалів (дошка обрізна, необрізна, брус 4-х кантний, рейка), вантажно-розвантажувальні роботи строком на рік з 02 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, ціна - згідно діючих норм та тарифів.
Предметом договору є процес праці, а не її кінцевий результат.
ОСОБА_7 отримував заробітну плату, а не винагороду.
7. З ОСОБА_8 укладений договір від 08 лютого 2019 року № 29 про виконання вантажно-розвантажувальних робіт строком на рік з 08 лютого 2019 року по 31 грудня 2019 року, ціна - згідно діючих норм та тарифів.
Предметом договору є процес праці, а не її кінцевий результат.
ОСОБА_8 отримував заробітну плату, а не винагороду.
8. З ОСОБА_9 укладений договір від 08 лютого 2019 року № 30 про виконання вантажно-розвантажувальних робіт строком на рік з 08 лютого 2019 року по 31 грудня 2019 року, ціна - згідно діючих норм та тарифів.
Предметом договору є процес праці, а не її кінцевий результат.
ОСОБА_9 отримував заробітну плату, а не винагороду.
9. Договір про виконання робіт № 2 від 02 січня 2019 року, укладений з ОСОБА_10, на виконання роботи, а саме: прибирання території строком на рік. Згідно акту здачі-приймання наданих послуг від 28 лютого 2019 року ОСОБА_10 сплачується виконані послуги в одиницю виміру погодинно.
Предметом договору є процес праці, а не її кінцевий результат.
ОСОБА_10 отримувала заробітну плату, а не винагороду.
Отже, наведені договори цивільно-правового характеру містять загальні неконкретні відомості про виконувану роботу. В них не визначено конкретного результату роботи, обсягу, місця, терміну та вартості виконаних робіт.
Водночас частина укладених договорів передбачала види робіт, які виконуються за наявності спеціального дозволу або ліцензії, зокрема - охоронець, сторож.
Акт інспекційного відвідування отриманий директором ДП "Старобільське ЛМГ" ОСОБА_11 та підписано 16 січня 2019 року.
Зауваження позивача на акт залишені відповідачем без розгляду, в зв`язку з порушенням строку їх надання.
08 квітня 2019 року складено припис № ЛГ371/324/НД/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення частини 2 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу Законів про працю України (далі також КЗпП) з визначенням строку усунення порушень: надалі постійно дотримуватись вимог чинного законодавства.
25 квітня 2019 року відповідачем прийнято постанову № ЛГ371/324/НД/АВ/ТД-ФС про накладення на ДП "Старобільське лісомисливське господарство" штрафу у розмірі 3 129 750,00 грн відповідно до статті 259 КЗпП, пункту 8 Порядку № 509 та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП.
На підтвердження своєї позиції про відсутність порушень КЗпП позивачем надано: накази про прийняття на роботу, переведення, звільнення, трудові книжки, відомість розподілу виплат; цивільно-правові договори, заяви про укладення договорів на надання послуг; квитанції та реєстри про утримання та перерахування військового збору з винагороди по договорам цивільно-правового характеру за березень 2019 року; штатний розпис з 01 грудня 2018 року; відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам; посадові інструкції майстра лісу, помічника лісничого, головного лісничого; державні стандарти професійно-технічної освіти професії лісоруб; відомості розподілу виплат; перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів; план рубок, лісорубні квітки, дозвіл на лісосічні роботи; довідки розрахунку нарахування винагороди, єдиного соціального внеску, військового збору та податку з доходів фізичних осіб за січень, лютий 2019 року.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В позовній заяві позивач акцентує увагу на тому, що у приписі про усунення виявлених порушень від 08 квітня 2019 року № ЛГ371/324/НД/АВ/П не зазначено, яким саме чином необхідно усунути виявлені порушення, а також відсутні строки для усунення порушень, що не відповідає вимогам пунктів 23 та 24 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 (далі також Порядок № 295).
Акцентує увагу на тому, що акт інспекційного відвідування від 08 квітня 2019 року за № ЛГ371/324/НД/АВ був підписаний керівником підприємства не в день його складання, а 16 квітня 2019 року, що є порушенням пункту 20 Порядку № 295. Відповідачем по справі було порушено право на зауваження на акт інспекційного відвідування від 08 квітня 2019 року за № ЛГ371/324/НД/АВ.
Позивач вважає оскаржувані постанову та припис незаконними та безпідставними, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.
В свою чергу, за позицією відповідача, виконання робіт, які визначені в цивільно-правовому договорі, вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.
Акцентує увагу на тому, що під час проведення інспекційного відвідування ДП "Старобільське ЛМГ" було встановлено, що у ДП "Старобільське ЛМГ" працюють особи, з якими укладені цивільно-правові договори на виконання робіт, які мають безпосереднє відношення до робіт з підвищеною небезпекою: проведення рубок формування та оздоровлення лісів; рубок головного користування та інших рубок, не пов`язаних з веденням лісового господарства, а саме: розробка лісосік, заготівля деревини, очищення ділянок лісу, передача заготовленої деревини та навантаження на транспорт.
Вважає, що при укладенні договору підряду, предметом якого є виконання робіт підвищеної небезпеки, підрядник (виконавець) зобов`язаний мати відповідний дозвіл на виконання таких робіт.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що нагляд та контроль, передбачений частиною першою статті 259 КЗпП України, може здійснюватися відповідними територіальними органами Держпраці лише за дорученнями безпосередньо Держпраці в рамках реалізації повноважень, визначених пунктом 7 Положення № 96. Проте відповідачем не надано доказів, що інспекційне відвідування проводилося Головним управлінням Держпраці у Луганській області на підставі доручення Держпраці, як це визначено пунктом 7 Положення № 96.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Держпраці може здійснювати свої повноваження як безпосередньо, так і через утворені в установленому порядку територіальні органи, а отже висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень у відповідача здійснювати нагляд та контроль, передбачений частиною 1 статті 259 КЗпП, без доручення Держпраці, не відповідає нормам матеріального права, є помилковим.
Надаючи оцінку суті виявлених порушень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цивільно-правові угоди з ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (посади сторожа, опалювача, прибиральниці згідно Класіфікатора професій та посад ДК 003:2010 передбачена штатним розписом підприємства) фактично є використанням підприємством найманої праці, зазначені працівники допущені до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Цивільно-правові договори, укладені з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (ремонт автотранспорту) мають на меті досягнення кінцевого результату, а саме: виконання ремонту тракторів ЮМ-6 та ЮМЗ-6, ремонту автомобіля ГАЗ-53, ремонту лісогосподарського інвентарю. Оплата виконаної роботи здійснюється згідно діючих норм та тарифів. Суд дійшов до висновку, що відповідачем не надано доказів використання підприємством найманої праці та фактичного допуску ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Відповідачем надано договори ЦПХ, укладені з ОСОБА_8 (виконання вантажно-розвантажувальних робіт) та ОСОБА_12 (рубка лісу), за якими взагалі відсутні докази як виконання будь-яких робіт цими фізичними особами на користь позивача, так і докази отримання за виконану роботу винагороди чи заробітної плати.
Суд апеляційної інстанції також дійшов до висновку про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору наступних працівників: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, оскільки зазначені працівники перебувають у трудових відносинах з підприємством на посадах майстрів лісу, що підтверджується наказами про їх призначення та записами трудових книжок. Судом апеляційної інстанції зазначено, що пунктом 3.2.28 статуту ДП "Старобільське ДМГ" передбачений предмет діяльності підприємства - проведення рубок з додержанням діючих настанов і правил. Як свідчать посадові інструкції майстра лісу, помічника лісничого, лісничого, їх обов`язки та повноваження не передбачають рубку лісу. У штатному розписі підприємства також відсутні посади лісорубів. Зазначені фізичні особи мають свідоцтва лісорубів 6-го розряду.
Договори цивільно-правового характеру, укладені з вищезазначеними особам мають на меті досягнення кінцевого результату, а саме: розробка лісосік, заготівля деревини, очищення ділянок лісу, передача заготовленої деревини та навантаження на транспорт. Сума договорів за фактом надання послуг складається з винагороди за надані послуги; утримання з винагороди по договорам ЦПХ, військовий збір. Вартість послуг визначається згідно Актів, які є невід`ємною частиною договорів.
Суд вважає безпідставним притягнення позивача до відповідальності за фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, оскільки в штатному розписі підприємства також відсутні посади лісорубів.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ
ГУ Держпраці у Луганській області в обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що посадовим особам Головного управління Держпраці надано право здійснювати заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення без отримання попереднього доручення на це від Держпраці України.
Також відповідач не погоджується з оцінкою виявлених порушень судом апеляційної інстанції. Зазначає, що до окремих видів робіт, встановлених законом, на які необхідно одержати спеціальний дозвіл, відносяться і роботи підвищеної небезпеки, оскільки це положення прямо передбачене Законом України "Про охорону праці" та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі також Порядок № 1107).
За позицією скаржника, виконувати роботи підвищеної небезпеки на підставі договору підряду має право тільки підрядник, який отримав згідно з Порядком № 1107 відповідний дозвіл. Стверджує, що виконання лісолісничих робіт можливо лише за наявності у виконавця відповідного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки згідно із пунктом 16 Порядку № 1107.
Проте фактично у виконавців, які виконували роботи за цивільно-правовими договорами з позивачем, відсутні зазначені дозволи. Навпаки цей дозвіл є у позивача. Отже, виконувати вказані роботи можуть тільки ті працівники, які знаходяться з позивачем у трудових відносинах і які пройшли відповідну підготовку для виконання цих робіт. Водночас жодна особа, з якою позивач уклав цивільно-правові договори на виконання робіт підвищеної небезпеки, не має статусу фізичної особи-підприємця, яка зареєстрована у передбаченому законом порядку.
Вважає, що фізична особа, яка не є суб`єктом господарювання, не вправі виконувати роботи підвищеної небезпеки, і тому укладення позивачем з цивільними особами договорів на виконання робіт підвищеної небезпеки є грубим порушенням чинного законодавства.
Також звертає увагу, що під час перевірки до жодної цивільно-правової угоди не було надано акти приймання-передачі робіт та послуг, протоколи погодження договірної ціни з виконавцем робіт. Зазначені особи, з якими були укладені договори цивільно-правового характеру, отримували не винагороду за надання послуг, а заробітну плату, що підтверджується наданою відомістю розподілу витрат, тобто відомістю на заробітну плату, яка поводилася відповідно до статті 115 КЗпП.
ДП "Старобільське ЛМГ" у відзиві на касаційну скаргу покликається на порушення посадовими особами відповідача порядку проведення інспекційного відвідування.
Щодо проведення робіт з підвищеною небезпекою ДП "Старобільске ЛМГ" зазначає наступне.
Відповідно до дозволу № 0536.14.09 дозволяється ДП "Старобільске ЛМГ" виконувати лісосічні роботи, трелювання (волочіння), транспортування (за допомогою тракторів та причепами) лісу на підставі заяви від 29 жовтня 2014 року вх. № 369 та експертного висновку ТОВ "Інженерний центр промислової безпеки" від 15 травня 2014 року за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки в період з 06.11.2014 до 06.11.2019.
Особи, які виконували роботи з підвищеною небезпекою мають Державні посвідчення 5-6 розряду лісоруба, які дають право виконувати всі види лісосічних робіт. В свою чергу лісоруб 6-го розряду повинен знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватися норм, методів і приймів безпечного ведення робіт.
Відповідно до посадової інструкції майстра лісу ДП "Старобільске ЛМГ", з якою ознайомлені ОСОБА_13, ОСОБА_30, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 повинні проводити адміністративно-громадський контроль з охорони праці (пункт 16 розділу 2 Інструкції) та повинні зокрема знати правила охорони праці (пункт 1 розділу 5 Інструкції).
Акцентує увагу на тому, що особи, які виконували роботи з підвищеною небезпекою є професійними штатними працівниками в даній галузі та ознайомлені з правилами охорони праці.
Також зазначає, що постанова про накладення штрафу прийнята з порушенням принципу "належного урядування", оскільки не роз`яснювалися права та обов`язки, не досліджувалися докази по справі та зауваження на акт перевірки з доказами, не вівся протокол засідання.
В касаційні скарзі ДП "Старобільске ЛМГ" не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в відмовленій частині позовних вимог та акцентує увагу на тому, що свідки ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заперечували факт трудових відносин між ними та ДП "Старобільске ЛМГ". Через те, що оплата за вказані послуги для штатних працівників дорівнює мінімальній заробітній платі, вони за своїм рішенням не поступили на роботу охоронцем та опалювачем в штат підприємства, щоб мати можливість надавати послуги на інших підприємствах та отримувати додаткову винагороду.
В свою чергу відповідач вважає рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог законним та обґрунтованим, оскільки вищезазначені фізичні особи, з якими позивачем укладені цивільно-правові угоди, фактично перебували у трудових відносинах з підприємством, їм фактично виплачувалася заробітна плата і забезпечувалися умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, що є обов`язковими ознаками трудового договору відповідно дот вимог частини 1 статті 21 КЗпП.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
За змістом пункту 4 Положення про Головне управління Держпраці у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Зміст вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що Держпраці може здійснювати свої повноваження як безпосередньо, так і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головне управління Держпраці у Луганській області є територіальним органом Держпраці, а отже є повноважним на проведення інспекційних відвідувань відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, який був чинним на час проведення інспекційного відвідування.
З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень у відповідача здійснювати нагляд та контроль, передбачений частиною 1 статті 259 КЗпП, без доручення Держпраці, не відповідає нормам матеріального права, є помилковим.
Щодо доводів позивача про підстави та порядок проведення інспекційного відвідування суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі також Закон № 877-V).
Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Порядком № 295 визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
Як визначено пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
За змістом підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, серед іншого, за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів, зокрема, про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, наказ від 02 квітня 2019 року № 333 "Про проведення інспекційного відвідування ДП "Старобільське лісомисливське господарство" з питань перевірки додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору прийнято відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295, а саме: на підставі інформації ГУ ПФУ в Луганській області від 06 лютого 2019 року № 2011/04-03.
Зазначений лист пенсійного органу, отриманий відповідачем до прийняття наказу про проведення інспекційного відвідування у позивача, містить інформацію щодо страхувальників, у яких 30 и більше відсотків застрахованих осіб виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами станом. Таким страхувальником визначений позивач.
Отже, відповідач мав визначені законодавством підстави для проведення інспекційного відвідування позивача.
Згідно із пунктами 19-21 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт та у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до підпунктів 16-18 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Як встановлено судом апеляційної інстанції 03 квітня 2019 року інспекторами праці було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування.
Проте, в зв`язку з ненаданням документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, інспекторами складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 03 квітня 2019 року, вимогу про надання документів і строк проведення інспекційного відвідування зупинений до 08 квітня 2019 року.
08 квітня 2019 року інспекторами праці складений акт інспекційного відвідування та припис про усунення порушень.
Згідно із пунктом 26 Порядку № 295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.
Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.
Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
08 квітня 2019 року акт та припис були надіслані позивачу рекомендованим листом з описом вкладеного, які отримані 12 квітня 2019 року.
Акт інспекційного відвідування та припис підписані директором ДП "Старобільській ЛМГ" 16 квітня 2019 року.
Проте в порушення вимог пункту 21 Порядку № 295 зауваження на акт від 08 квітня 2019 року надані позивачем 23 квітня 2019 року, тобто поза межами трьох робочих днів з дати підписання акту.