ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 806/5200/15
адміністративне провадження № К/9901/27261/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Премдор-Україна"
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 року (суддя Сичова О.П.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 року (головуючий суддя Мацький Є.М., судді: Євпак В.В., Шидловський В.Б.)
у справі № 806/5200/15
за позовом Дочірнього підприємства "Премдор-Україна"
до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2015 року Дочірнє підприємство "Премдор-Україна" (далі - позивач, підприємство) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток та за платежем податок на додану вартість, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 17.05.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 року, в задоволенні позову відмовив.
Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що правова позиція податкового органу в ході судового розгляду справи належними доказами не спростована.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підприємство зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції є точною копією постанови суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги та не надав оцінку обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу підприємства від відповідача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 18.05.2011 року по 31.05.2011 року податковим органом проведено планову документальну виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 07.06.2011 року №2660/23-01/32721155.
Висновками акта перевірки встановлено, зокрема, порушення:
- п.п.5.2.1.п.5.2, п.5.3.9 ст.5 п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 655 250 грн;
- п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, по періодах: за 2008 рік на 14 635 633 грн, за 2009 рік на 13 484 623 грн, за 2010 рік на 2 540 966 грн, за 1квартал 2011 року на 10 838 041 грн;
- пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 88 875 грн, та в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 776 грн.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року:
- № 0000682301, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 819 062 грн, в тому числі: 655 250 грн - за основним платежем та 163 812 грн - за штрафними санкціями;
- № 0000662301, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 111 094 грн, в тому числі: 88 875 грн - за основним платежем та 22 219 грн - за штрафними санкціями;
- № 0000672301, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 776 грн;
- № 0000692301, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 838 041 грн.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Щодо податку на додану вартість (податкові повідомлення-рішення №0000662301 та №0000672301).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 88 875 грн та завищення суми залишку від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 1 776 грн слугували висновки податкового органу, які містяться в актах перевірок:
- від 12.01.2009 року №37/2301/32721155;
- від 31.12.2009 року №3870/16-01/32721155, 3871/16-01/32721155, 3872/16-01/32721155, 3873/16-01/32721155, 3874/16-01/32721155, 3875/16-01/32721155;
- від 25.02.2010 року №502/16-01/32721155;
- від 20.05.2010 року №1202/16-01/32721155;
- від 24.06.2010 року №1577/16-01/32721155;
- від 19.07.2010 року №1769/16-01/32721155;
- від 20.09.2010 року №2691/16-01/32721155;
- від 21.10.2010 року №3014/16-01/32721155.
Судами першої та апеляційної інстанцій проаналізовано рішення судів по справам, в яких оскаржено податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків вказаних актів перевірки. За результатами чого суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність висновків податкового органу в цій частині.
Частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В акті перевірки (том 1 арк. с. 36) зазначено, що всі перераховані акти перевірок знаходяться на судовому оскарженні.
Досліджуючи рішення судів, суди попередніх інстанцій не встановили, чи були на момент перевірки судові рішення, які набули законної сили та, відповідно, податкові зобов`язання, які набули статусу узгоджених.
За таких обставин, суд не може погодитись з висновком судів попередніх інстанцій, що податковим органом, спираючись на акти попередніх перевірок, правомірно визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість.