ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 810/1577/17
адміністративне провадження № К/9901/31399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства ``Миронівське хлібоприймальне підприємство`` на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя Шелест С. Б., судді: Глущенко Я. Б., Пилипенко О. Є.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства ``Миронівське хлібоприймальне підприємство`` до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство ``Миронівське хлібоприймальне підприємство`` (далі - позивач, ПРАТ``МИРОНІВСЬКЕ ХПП``, товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2017 №0013911411 та №0013921411, якими товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 843ʼ 120,00 грн, з якої 674ʼ 496,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 168ʼ 624,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 124ʼ 406,00 грн, з якої 99ʼ 525,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 24ʼ 881,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що висновки за результатами проведеної перевірки контролюючого органу про допущені товариством порушення норм податкового законодавства внаслідок обліку господарських операцій з придбання товару (зерна) у контрагентів-постачальників (ТОВ ``Кагарлик Агро Артіль``, ТОВ ``Слобода М``), реальність здійснення яких заперечує відповідач, є безпідставними. Реальність господарських операцій з його контрагентами підтверджується належними первинними документами, що були надані до перевірки. На момент вчинення спірних операцій вказані контрагенти мали податкову та господарську правосуб`єктність. Тоді як висновки ГУ ДФС щодо безтоварного характеру господарських операцій товариства ґрунтуються на суб`єктивних судженнях (припущеннях), зроблені на підставі відомостей з автоматизованих інформаційних систем баз даних контролюючих органів, Єдиного державного реєстру податкових накладних та на інформації процесуального рішення слідчого судді про призначення перевірки у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню відносно контрагентів позивача. Тобто, наведені в акті порушення стосуються виключно контрагентів, за які позивач не повинен нести відповідальність. Спираючись на судову практику Європейського суду з прав людини позивач наголошував на принципі індивідуальної відповідальності платника податків, згідно з яким норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової та господарської дисципліни його контрагентами.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 13.07.2017 (суддя Лапій С. М.) позов ПРАТ``МИРОНІВСЬКЕ ХПП`` задовольнив та скасував податкові повідомлення-рішення від 19.04.2017 №0013911411, №0013921411.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції висновував, що товариство спростувало належними та допустимими доказами висновки в акті перевірки про безтоварність операцій із ТОВ ``Кагарлик Агро Артіль``, ТОВ ``Слобода М`` з придбання товару (зерна). Такого висновку суд дійшов на підставі оцінки наданих позивачем письмових доказів (договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні (ТТН), рахунки та платіжні документи, дозвільні документи на зберігання та переробку зерна), що свідчать про рух товару, використання його у господарській діяльності товариства та відповідно реальність господарських операцій з названими контрагентами, які мали господарську та податкову правосуб`єктність. Належних доказів на підтвердження факту недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, а також узгодженості дій між ними відповідач не надав, а посилання контролюючого органу на протоколи допиту засновника та керівника ТОВ ``Кагарлик Агро Артіль``, ТОВ ``Слобода М`` ОСОБА_1 у межах кримінального провадження №32016000000000015, який заперечував свою причетність до господарської діяльності названих підприємств, суд визнав безпідставними, з огляду на те, що такі дані не є належними та беззаперечними доказами на підтвердження обставин безтоварності операцій.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ПРАТ``МИРОНІВСЬКЕ ХПП`` відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції підтримав позицію контролюючого органу, що видані від ТОВ ``Кагарлик Агро Артіль``, ТОВ ``Слобода М`` документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку і посвідчувати факт придбання товарів, оскільки підписані від імені особи (директора ОСОБА_1 у період з 17.04.2014 по 14.03.2016), яка заперечує свою причетність до їх створення та фінансово-господарської діяльності; названі контрагенти за місцем реєстрації відсутні, свідоцтво платника ПДВ анульовано, трудові та матеріально - технічні ресурси, основні фонди для здійснення господарських операцій не мають. З огляду на це та спираючись на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 22.03.2016 у справі №810/6201/14, згідно з якою статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю і господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, суд зробив висновок про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції правовим позиціям Верховного Суду України, Європейського суду з прав людини, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначене судове рішення та залишення в силі судове рішення суду першої інстанції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.11.2017 (провадження №К/800/36927/17) відкрив касаційне провадження у цій справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 - без змін.
Також відповідач надав додаткові документи та пояснення на підтвердження висновків щодо безтоварності господарській операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ ``Кагарлик Агро Артіль``, ТОВ ``Слобода М``), а саме висновки експертизи від 02.02.2018 та від 01.03.2018 щодо проведеної почеркознавчої експертизи у межах кримінального провадження від 26.01.2016 №32016000000000015, протоколи допитів свідків та інші процесуальні документи, складені у межах цього кримінального провадження, а також обвинувальний вирок від 30.03.2017 стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №32017000000000027, який, на початку березня 2016 року, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності, за грошову винагороду (750 Євро) здійснив на своє ім`я перереєстрацію ТОВ``Слобода М``, ТОВ``ТКМ І ДМ``, ТОВ``Кагарлик Агро Артіль``.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи сторін, додаткові пояснення відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах, встановлених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
Як встановили суди у цій справі, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу (ПК) України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПРАТ``МИРОНІВСЬКЕ ХПП`` з питань дотримання вимог податкового законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ``АТП 1981``, ТОВ``Кагарлик Агро Артіль``, ТОВ``Слобода М``, ТОВ ``ТКМ і ДМ``, ТОВ ``Відродження ЗГП`` за період з 01.01.2014 по 13.07.2016 і складено акт від 28.03.2017 №183/10-36-14-05/24219855 із висновками про порушення товариством норм пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік на суму 674ʼ 496,00 грн та ПДВ внаслідок завищення суми податкового кредиту за березень, червень 2014 року на 99ʼ 525,00 грн (т. І, а.с. 21-79; далі - акт перевірки).
Таке порушення полягало у формуванні товариством витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за наслідками господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції (зерна кукурдзи, сої, пшениці, ячменю, ріпака) на підставі договорів із ТОВ ``Кагарлик Агро Артіль``, ТОВ ``Слобода М``, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру (є безтоварними), оскільки діяльність названих постачальників мали ознаки фіктивного підприємництва, а всі первинні документи, складені та видані від імені таких підприємств позбавлені юридичного значення та є неналежними для цілей податкового обліку.
Своєю чергою висновок контролюючого органу про фіктивність ТОВ``Кагарлик Агро Артіль``, ТОВ``Слобода М`` вмотивований тим, що на підставі відомостей з автоматизованих інформаційних систем баз даних контролюючих органів не встановлено місцезнаходження цих підприємств, у зв`язку з чим, зокрема, свідоцтво платника ПДВ ТОВ``Кагарлик Агро Артіль`` анульовано 22.10.2015. Зазначені підприємства не мають трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, іншого майна, необхідного для здійснення задекларованих господарських операцій. Директор та засновник цих підприємств ( ОСОБА_1 ), допитаний як свідок у межах кримінального провадження від 26.01.2016 №32016000000000015, порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 КК України, заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності підприємств, зокрема й підписання будь-яких первинних документів.
Порядок формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту у 2014 році був врегульований нормами статей 138, 139, 198 ПК України (у редакції, чинній станом на вказаний період).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.