ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 175/4590/20
провадження № 51-1494 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника в режимі
відеоконференції ОСОБА_6,
потерпілої в режимі
відеоконференції ОСОБА_7,
представника
потерпілої в режимі
відеоконференції ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 12020040000000660 за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого у цьому АДРЕСА_2,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286; ч. 1 ст. 135 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року ОСОБА_10 до покарання у виді позбавлення волі засуджено: за ч. 2 ст. 286 КК України на строк 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 завдану моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 в інтересах онука ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 150 000 грн. та матеріальну шкоду у зв`язку із втратою годувальника у загальній сумі 270 692 грн., яку визначено стягувати щомісячно рівними частками у сумі 2 168 грн. на місяць, починаючи з 05 вересня 2020 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з вироком ОСОБА_10 визнано винуватим у тому, що він, 05 вересня 2020 року, приблизно 05:40, керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ-2105", червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись з перевищенням допустимої швидкості руху по проїзній частині вул. Гоголя з боку Шкільного мосту в напрямку вул. Лермонтова у с. Сурсько-Литовське Дніпровського району Дніпропетровської області біля домоволодіння № 9, порушуючи вимоги пунктів 1.3., 1.5., 2.3 "б", 2.9 "а", 2.10 "г", 12.3, 12.9 "б" Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), не врахував дорожню обстановку, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події (далі - ДТП), не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12, яка рухалася по проїжджій частині у попутному напрямку, чим спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпіла померла.
Крім того, ОСОБА_10, 05 вересня 2020 року, після здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_12, у порушення п. 2.10 "г" ПДР, усвідомлюючи те, що своїми діями поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, керований ним автомобіль не зупинив, чим поставив потерпілу в небезпечний для життя стан та позбавив можливості вжити заходів до самозбереження.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_10 адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9, вказуючи на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник фактично посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, наводить доводи стосовно передчасності висновку місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Вказує на те, що в матеріалах провадження відсутні докази, які б підтверджували факт наїзду на потерпілу ОСОБА_12 автомобілем марки "ВАЗ-2105", державний номерний знак я НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10 . Зазначає, що обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлені виключно на підставі показань свідка ОСОБА_13, який є зацікавленою особою. Вважає, що під час проведення слідчого експерименту за участю вказаного свідка не дотримано вимог ст. 240 КПК України, оскільки умови його проведення не були наближені до тих, у яких відбувалися події, що перевірялися, при цьому свідку ставилися навідні питання слідчим, на які останній також давав відповіді. Крім того, вказує, що під час судового розгляду не було з`ясовано час настання смерті потерпілої ОСОБА_12 та час, який пройшов від первинного контакту транспортного засобу із задньо-зовнішньою поверхнею правої гомілки до моменту наїзду на неї, що в сукупності є важливими обставинами для встановлення винуватості ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зокрема і для доведення об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України. Також під час судового розгляду не було встановлено чи було отримано тілесні ушкодження потерпілою, які зазначені у висновку експерта № 178, від контакту саме з автомобілем під керуванням ОСОБА_10 . Зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять доказів надання експерту будь-яких додатків до постанови про призначення судової медичної експертизи трупа щодо обставин та механізму ДТП. При цьому під час проведення судових експертиз № 4413-20 від 29 жовтня 2020 року та № 19/104-9/2/1460 від 03 грудня 2020 року, були використані вихідні дані, які не відповідають дійсності та встановленим у судовому засіданні обставинам справи. В порушення вимог процесуального закону місцевим судом не було взято до уваги висновок комплексної судової інженерно-технічної експертизи з дослідження обставин механізму ДТП, та транспортної трасології № 10.1-10.4/029 від 15 липня 2021 року, який було отримано за клопотанням сторони захисту. Наголошує, що з метою усунення недоліків, допущених під час досудового розслідування, сторона захисту заявляла клопотання про призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи з дослідження обставин механізму ДТП, транспортної трасології та судово-медичної експертизи, однак у задоволенні такого клопотання судом першої інстанції було відмовлено. При цьому апеляційний суд, як вважає захисник, не звернув належної уваги на допущені місцевим судом порушення.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні:
Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Потерпіла ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8, а також прокурор ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення касаційної скарги захисника, просили оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які є посилання у касаційній скарзі захисника, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до вимог ст. 438 КПК України у касаційному порядку не підлягають.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційних скарг захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на підставах неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильної юридичної оцінки дій ОСОБА_10, у своєму рішенні навів докладні мотиви і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути провадження та дати правильну оцінку вчиненому.
За фактичних обставин кримінального провадження, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_10, який керував транспортним засобом, у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої та залишення її в небезпеці, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, колегія суддів касаційного суду вважає правильним і таким, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, перевірених у судовому засіданні в установленому кримінальним процесуальним законом порядку та належно оцінених у судовому рішенні судом у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході судового провадження ОСОБА_10 свою винуватість в пред`явленому обвинуваченні не визнав. Пояснив, що 04 вересня 2020 року у вечірній час перебував вдома, та зі своїми близькими вживав алкогольні напої. Близько 22:00 він пішов спати та надалі прокинувся о 02:00 і поїхав на своєму автомобілі марки "ВАЗ-2105" червоного кольору, державний номерний знак я НОМЕР_2, до магазину на вул. Центральній в с. Сурсько-Литовське і був там до 06:00, де вживав слабоалкогольні напої разом з жінкою на ім`я ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), яка потім пішла в невідомому напрямку. Згодом він сів у свою машину та заснув, прокинувся вже вдома. Приблизно о 08:00 приїхали працівники поліції, які повідомили йому, що він збив людину. Зазначав, що на його автомобілі не було ніяких суттєвих пошкоджень, які би вказували на скоєння ним ДТП.
Незважаючи на позицію засудженого ОСОБА_10 місцевий суд належним чином проаналізував і оцінив показання потерпілої ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 та експерта ОСОБА_25 .
Показання вказаних осіб місцевий суд визнав об`єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення та врахував, що вони підтверджуються даними, які містяться у: протоколі огляду місця ДТП від 05 вересня 2020 року, план-схемі та фототаблиці до нього, згідно з яких зафіксовані пора доби, погодні умови, стан дорожнього покриття, відомості про труп, наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів, зокрема наявність відокремленої від транспортного засобу частини іржавої металевої деталі, характерної як для днища автомобіля; протоколі огляду транспортного засобу від 05 вересня 2020 року та фототаблиці до нього, згідно з яких зафіксовано зовнішні пошкодження автомобіля, сліди та інші речові докази на транспортному засобі, зокрема шматочки потожирових частин на днищі автомобіля та лівому підкрилку переднього колеса; протоколі проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2020 року та додатку до нього, згідно з яких вбачалося, що за участю захисника ОСОБА_26 та ОСОБА_10, останній повідомив, що 05 вересня 2020 року у ніч ДТП, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, він дійсно керував своїм транспортним засобом ВАЗ 2105; протоколі проведення слідчого експерименту від 27 листопада 2020 року та план-схемі до нього, згідно з яких вбачалося, що за участю свідка ОСОБА_13 було відтворено обставини, які він бачив 05 вересня 2020 року в момент ДТП; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 вересня 2020 року, згідно з якого на підставі проведеного 05 вересня 2020 року о 09:00 огляду ОСОБА_10 перебував у стані алкогольного сп`яніння (вміст алкоголю в сечі 3,73 проміле); висновку експерта № 1713/445-Е від 24 вересня 2020 року та фототаблиці до нього, згідно з яких у ОСОБА_12 виявленні тілесні ушкодження, при цьому, враховуючи локалізацію та характеристику цих ушкоджень, не виключалась можливість їх утворення внаслідок ДТП, контакту тіла потерпілої з передньою, задньою, бічною поверхнею автомобіля, відкиданням тіла з падінням його на шляхове покриття або ґрунт та ковзанням тіла по ньому, контакту колеса автомобіля, що рухався з тілом лежачої людини (потерпілої), штовханням тіла колесом з ковзанням його за ходом руху та накочуванням колеса на тіло і перекочуванням через нього; висновку експерта № 19/104-7/5/594 від 28 вересня 2020 року та фототаблиці до нього, згідно з яких вбачалося, що фрагмент металу, вилучений 05 вересня 2020 року на проїжджій частині під час огляду місця ДТП, має спільну групову приналежність (такого ж типу, має таку ж ступінь зношеності) з елементами нижньої поверхні частини переднього полу з водійської сторони автомобіля марки "ВАЗ-2105", червоного кольору, державний номерний знак я НОМЕР_2 ; висновку експерта № 19/104-9/2/1128 від 21 вересня 2020 року, висновку експерта № 19/104-9/2/1124 від 25 вересня 2020 року та фототаблиці до нього, згідно з яких робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля "ВАЗ-2105" державний номерний знак я НОМЕР_2 знаходились у працездатному стані; висновку експерта № 752 від 28 жовтня 2020 року, згідно з якого кров та клітини пухкої волокнистої сполучної тканини, жирової тканини та клітини кровоносних судин у шматочках часточок тканин, наданих на дослідження, могли походити від особи (осіб) групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В ( ОСОБА_12 ); висновку комісійної судово-медичної експертизи № 178 від 26 жовтня 2021 року за фактом смерті ОСОБА_12, згідно з якого механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень складався з трьох фаз: І фаза - Первинний контакт транспортного засобу відбувся з задньо-зовнішньою поверхнею правої гомілки, під час знаходження нижніх кінцівок у кроковому положенні, права нижня кінцівка була позаду від лівої. Після первинного контакту транспортного засобу з правою нижньою кінцівкою відбулась ротація тіла навколо своєї вісі в напрямку справа на ліво, з падінням на ліву бокову поверхню тіла на ґрунт. II фаза - Переїзд колесами транспортного засобу крізь тіло в напрямку зліва направо, крізь грудну клітину та ділянку тазу. Під час II фази також відбувалось волочіння тіла з можливим його розвертанням навколо вісі тіла й стисненням його як від дії коліс транспортного засобу, так і від стиснення тіла між днищем транспортного засобу і твердим покриттям ґрунту. III фаза - Волочіння та інерційне ковзання тіла по ґрунту внаслідок приданого тілу прискорення від первинного контакту з транспортним засобом; висновку експерта № 4413-20 від 29 жовтня 2020 року за результатами транспортно-трасологічної експертизи, згідно з якого видно, що місце наїзду було на деякій відстані відносно пластикової пляшки, приблизно на відстані 3,2 м від лівого краю проїзної частини, за напрямком вул. Лермонтова; висновку експерта № 19/104-9/2/1460 від 03 грудня 2020 року, згідно з якого дії водія автомобіля марки "ВАЗ-2105" ОСОБА_10 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР, що з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з даною ДТП. Також дії водія ОСОБА_10 не відповідали вимогам п. 12.9 "б" ПДР.