ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 613/527/22
Провадження № 51-1465 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Харківського апеляційного суду
від 05 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221010000262,за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки смт Золочів Харківської області, жительки АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимої, останній раз вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року за ч. 1 ст. 395 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді арешту на строк два місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 змінено в частині призначеного покарання.
Застосовано до ОСОБА_6 положення ст. 75 КК і звільнено її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки і покладено на неї обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
В решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнана винуватою у тому, що вона за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, будучи раніше неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів, 01 червня 2022 близько 16 год.00 хв., в період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_7, який у цей час спав в автомобілі поряд із подвір`ям зазначеного домоволодіння, діючи повторно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, проникла до вищевказаного житлового будинку, звідки таємно викрала майно потерпілого, а саме зарядний пристрій для автомобільного акумулятора "FOXSUR FBC1205D" вартістю 593,40 грн та два двоспальних комплекти постільної білизни торгової марки "Narnia" кольору "Темна ніч" загальною вартістю 738 грн, після чого з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1331,40 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні (надалі - прокурор), посилаючись нанеправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає помилковим рішення апеляційного суду про можливість звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК. Посилається на порушення апеляційним судом вимог статей 50, 65 КК та призначення ОСОБА_6 покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та даним про її особу внаслідок м`якості. Зазначає, що апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, не навів переконливих аргументів, а лише формально перерахував низку обставин, що пом`якшують покарання. Вважає, що апеляційний суд при призначенні покарання безпідставно врахував такі обставини, що пом`якшують покарання, як стан здоров`я обвинуваченої та добровільне відшкодування заподіяної шкоди. Вказує, що посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_6 має на утриманні матір похилого віку, є помилковим. При цьому, на думку прокурора, апеляційним судом не було враховано, що ОСОБА_6 неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів і відбувала покарання, на шлях виправлення не стала та за наявності матері, яка потребує допомоги та додаткової уваги через свій вік, знову вчинила новий умисний корисливий злочин. Вважає, що апеляційним судом не в повному обсязі надано оцінку даним, що характеризують особу обвинуваченої, яка неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за скоєння умисних кримінальних правопорушень, реально відбувала покарання, має не зняту та непогашену судимість, вчинила тяжкий злочин, в умовах воєнного стану, що на думку прокурора, свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності, а тому вважає, що їй необхідно призначити покарання у виді реального позбавлення волі.
Засуджена ОСОБА_6 подала заперечення, в якому просить ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Крім того, засуджена ОСОБА_6 до заперечення долучила довідку про стан здоров`я матері та протокол ультразвукового обстеження її органів черевної порожнини, які просила врахувати при прийнятті рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги (ст. 433 КПК).
У пунктах 1, 2 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та кваліфікація її дій у касаційній скарзі прокурором не оспорюються і не заперечуються.
Доводи касаційної скарги прокурора про застосування апеляційним судом закону, який не підлягав застосуванню, а саме положень ст. 75 КК, колегія суддів визнає обґрунтованими.
Згідно з приписами ст. 75 КК (в редакції Закону України № 1576-IX
від 29 червня 2021 року), якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.