ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 754/5545/18
провадження № 51-783км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7,
виправдані ОСОБА_8 і ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018100000000287, стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1, та
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Южноукраїнську Миколаївської області, проживає у АДРЕСА_2,
виправданих за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвалита призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що апеляційний розгляд мав формальний характер, суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що в матеріалах провадження наявні достатні та допустимі докази винуватості виправданих, проте апеляційний суд залишив поза увагою доводи прокурора про неправильну оцінку доказів у вироку та безпідставно відхиливклопотання щодо повторного дослідження доказів (показань свідків) у порядку ст. 404 КПК України,при цьому надав цим доказам оцінку, чим порушив вимоги щодо безпосередності дослідження доказів.
Указує, що апеляційний суд порушив принцип змагальності, а саме, задовольнивши клопотання прокурора в частині виклику свідка ОСОБА_10, показання якого є вкрай важливими для встановлення істини у справі, відмовив у допиті останнього за допомогою месенджеру "Телеграм", пославшись на те, що такий допит не передбачено КПК України, та на відсутність у останнього документів, що посвідчують особу, не відклавши судове засідання для представлення документів ОСОБА_10 та не зважаючи на те, що самі обвинувачені можуть підтвердити особу цього свідка.
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2021 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 визнано невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
За ухвалою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено беззадоволення, а вирок - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обвинувачувалися утому, що вони, будучи службовими особами, одержали неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за викладених у вироку обставин.
Так, ОСОБА_8, перебуваючи на посаді заступника начальника, а ОСОБА_9 - провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Деснянського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві, одержали від ОСОБА_10 неправомірну вигоду, яка виразилася у перерахуванні 23 і 28 березня 2018 року на рахунок ГО "Спортивна федерація пожежно-прикладного спорту міста Києва" 14 900 та 12 100 грн за формальне проведення планової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у приміщенні магазину фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_11 по АДРЕСА_3, а також за уникнення від проведення перевірок в інших приміщеннях цього ФОП по АДРЕСА_4, та по АДРЕСА_5 .
Позиції учасників судового провадження
Від захисника ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні прокурор підтримала подану касаційну скаргу, виправдані та захисники заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, що потягло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
На підставі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом частин 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Положеннями статей 92, 94 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, на потерпілого. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з вимогами ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
За вимогами ч. 3 ст. 271 КПК України заборонено під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, а також заборонено використовувати у кримінальному провадженні речі і документи, здобуті шляхом провокування (підбурювання) особи до вчинення злочину.
Крім того, за правилами статей 370, 373, 374 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
У частинах 1, 2 ст. 419 КПК України вказано, що в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
На думку Суду, суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися зазначених вимог закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною обвинувачення в порушення вимог ст. 92 КПК України не надано суду достатньо доказів, які б поза розумним сумнівом доводили одержання ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з використанням наданого їм службового становища неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за формальне проведення перевірки магазину ФОП ОСОБА_11 по АДРЕСА_3, та за уникнення від проведення перевірок інших магазинів ФОП ОСОБА_11, за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Також стороною обвинувачення не надано суду доказів, які б підтверджували попередню змову ОСОБА_8, ОСОБА_9 і виконавчого директора ГО "Спортивна федерація пожежно-прикладного спорту міста Києва" на отримання неправомірної вигоди, а також факт надання ОСОБА_8 . ОСОБА_9 будь-яких вказівок з приводу проведення перевірки ФОП ОСОБА_11 . Твердження про намір обвинувачених і директора вказаної громадської організації перевести грошові кошти (неправомірну вигоду) в готівку і розподілити їх між учасниками вчиненого злочину є голослівним.