Постанова
Іменем України
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 213/3509/20
провадження № 51-3255 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представників потерпілих ОСОБА_6 та
ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (у режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_13
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_13 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 12020040000000016 за обвинуваченням
ОСОБА_13,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Снігурівка Миколаївської області, жительки м. Ставангер Норвегії, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_13 засуджена за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Постановлено стягнути з ТзДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_14 20 936 грн., ОСОБА_10 21 589,80 грн., а також у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_16 по 18 892 грн. кожному.
Постановлено стягнути із ОСОБА_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_16 по 300 000 грн. кожному.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року апеляційні скарги прокурора, обвинуваченої та її захисника залишені без задоволення, а вирок районного суду - без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 19:40 год., перебуваючи в стані алкогольної інтоксикації, керуючи автомобілем "AUDI A6", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалась по вул. Каткова у м. Кривому Розі з перевищенням дозволеної швидкості руху в населеному пункті - не менш ніж 88 км/год, тим самим порушуючи вимоги п.п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.
Виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, маючи об`єктивну можливість виявити пішоходів ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які рухалися по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою та дорожніми знаками, ОСОБА_13 не вжила усіх можливих дій для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля, в результаті чого здійснила наїзд на пішоходів та не зупиняючи автомобіль залишила місце пригоди.
Своїми діями водій ОСОБА_13 грубо порушила вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.3, 12.4, 12.9 (б), 18.1 Правил дорожнього руху. Порушення вимог п. 12.3 цих Правил знаходяться у причинному зв`язку з настанням ДТП, внаслідок якої потерпілі ОСОБА_17 та ОСОБА_18 отримали тілесні ушкодження, від яких настала їх смерть.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд справи в суді. Зазначає, що досудове та судове слідство проведено неповно, з обвинувальним ухилом, її вина не доведена, суд не взяв до уваги та не перевірив її версію події стосовно того, що за кермом була не вона, а інший чоловік. Вказує, що судами було безпідставно відмовлено в проведенні повторної судово-психіатричної експертизи, оскільки у справі є протилежні висновки, крім того засуджена хворіє на шизофренію, а отже є неосудною особою, що судом не враховано.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджена та її захисник у судовому засіданні підтримали скаргу та просили її задовольнити з наведених у скарзі підстав.
Потерпілі та їх представники заперечували проти задоволення скарги, просили залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги, вважав висловлені в ній доводи безпідставними та просив залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. З огляду на наведені положення процесуального закону неповнота судового розгляду та невірне встановлення фактичних обставин не може бути предметом перевірки Суду. Перевіряючи доводи, наведені у скарзі, касаційний суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Суд першої інстанції, виконуючи приписи зазначеної норми закону, ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_13 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку.
При цьому констатував, що за встановлених фактичних обставин надані стороною обвинувачення докази доводять винуватість засудженої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. З позицією місцевого суду погодилася і апеляційна інстанція.