ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 398/1278/22
провадження № 51-949км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 липня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12022120000000044, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця селища Чингирлау Уральської області республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2020 року за ч. 2 ст. 289, ч. 2 і ч. 3 ст.185 Кримінального кодексу України (далі ? КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 липня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 369 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2020 року у виді позбавлення волі на строк 4 роки та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 4118, 88 грн процесуальних витрат. Вирішено долю речових доказів.
2. За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у пропозиції та наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вимоги за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.
3. Так, ОСОБА_7 за не притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 246 КК та повернення вилученого в нього автомобіля ВАЗ-2103 з дровами, здобутими внаслідок незаконної порубки дерев, 09 лютого 2022 року близько 10:00 запропонував і 14 лютого 2022 року близько 12:35 у приміщенні Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, що на вул. 6-го Грудня, 49 у м. Олександрія, надав начальнику Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8, який, у розумінні п. 2 примітки до ст. 368 КК, перебуваючи на посаді керівника структурного підрозділу органу державної влади, був службовою особою і займав відповідальне становище, 10 000 грн неправомірної вигоди.
4. Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 09 листопада 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
5. У касаційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від
21 липня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від
09 листопада 2022 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
6. Захисник стверджує, мала місце провокація злочину з боку правоохоронних органів, які здійснили штучний вплив на ОСОБА_7, з метою спонукання його до вчинення кримінального правопорушення. Оскільки всі, надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, отримано внаслідок підбурювання з боку працівника правоохоронного органу, у відповідності з вимогами статей 87, 89 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) їх належить визнати недопустимими.
7. Крім того, скаржник наголошує на тому, що матеріали кримінального провадження не містять достатніх і переконливих доказів вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення. На думку захисника, начальник Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 під жодну з категорій, визначених п. 2 примітки до ст. 368 КК, не підпадає, а саме не є: службовою особою, зазначеною в п. 1 примітки до ст. 364 цього Кодексу, посада якої згідно зі ст. 6 Закону України "Про державну службу" належить до категорії "Б"; суддею; прокурором; слідчим чи дізнавачем; керівником чи заступником керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, так само як і їхнього структурного підрозділу чи одиниці. А отже, дії ОСОБА_7 не підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 369 КК.
8. Адвокат указує на те, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК не дослідив повторно обставин кримінального провадження, досліджених судом першої інстанції з порушеннями, та формально погодившись із викладеними у вироку висновками останнього щодо винуватості ОСОБА_7, не навів у своїй ухвалі належних і достатніх мотивів і підстав такого рішення, чим порушив приписи статей 370, 372 КПК.
Позиції учасників судового провадження
9. Захисник - адвокат ОСОБА_6 і засуджений ОСОБА_7 у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримали свою касаційну скаргу, просили її задовольнити.
10. Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 липня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 09 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
11. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
12. За змістом статей 433, 438 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
13. Положеннями ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.
14. Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
15. Згідно з ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у вироку, крім іншого, мають бути наведені докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Докази, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, достатньо викладено у вироку.
16. Доводи касаційних скарг сторони захисту, аналогічні доводам, які наводились в судах першої та апеляційної інстанцій, були ретельно перевірені цими судами та визнані безпідставними. З висновками судів нижчих ланок погоджується і суд касаційної інстанції, оскільки вони є обґрунтованими та належно вмотивованими.
17. Зокрема, захисник стверджує, що начальник Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 не є службовою особою, яка займає відповідальне становище, однак такі доводи є безпідставними.