Постанова
Іменем України
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 569/18612/21
провадження № 61-3392 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Торкунова Тетяна Анатоліївна,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2022 року
у складі судді Левчука О. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С.,
Майданіка В. В., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Торкунової Т. А. про визнання незаконними дій та постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 28 липня 2021 року
в телефонному режимі через застосунок "Viber" вона звернулася
до приватного нотаріуса Торкунової Т. А. з метою отримання дублікатів правовстановлюючих документів, а саме, договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 : торгового павільйону № НОМЕР_1 (торгова точка № НОМЕР_2 ), загальною площею 25,1 кв. м; торгового павільйону № НОМЕР_3 (торгова точка НОМЕР_4), загальною площею
25,4 кв. м; торгового павільйону № НОМЕР_3 (торгова точка НОМЕР_6), загальною площею 25,1 кв. м; торгового павільйону № НОМЕР_3 (торгова точка НОМЕР_5), загальною площею 25,2 кв. м; торгового павільйону № НОМЕР_3 (торгова точка
НОМЕР_7), загальною площею 25,1 кв. м, укладених 22 вересня 2017 року
між приватним підприємством "Регіональна компанія "Лідер-М" (продавець) та нею (покупцем), посвідчених приватним нотаріусом Торкуновою Т. А. за реєстровими номерами 736, 737, 738, 739, 740, через
їх втрату.
Зазначала, що приватний нотаріус спочатку погодилася підготувати вказані документи, але 29 липня 2021 року повідомила, що до нотаріальної контори подана заява ОСОБА_2, її чоловіка, з яким вона перебуває у процесі розлучення, про те, що оригінали документів на її право власності
на 5 торгових точок, зберігаються у нього й він надав їх для огляду.
У зв`язку з тим, що майно є спільною сумісною власністю подружжя,
а дублікат видається на заміну втраченого чи зіпсованого, приватним нотаріусом відмовлено їй у видачі дублікатів запитуваних договорів.
При цьому вона порадила звернутися до суду за витребуванням документів від неналежного утримувача.
На її переконання, оскільки вона є власником цих об`єктів нерухомості,
а оригінали правовстановлюючих документів ОСОБА_2 не надає, вона має право на отримання їх дублікатів.
30 липня 2021 року вона письмово звернулася до приватного нотаріуса Торкунової Т. А. з проханням надати їй дублікати (копії) вищезазначених документів. Проте листом від 02 серпня 2021 року, індекс 108/01-16 приватний нотаріус повідомила, що оригінали договорів знаходяться
у ОСОБА_2, були пред`явлені ним при поданні заяви, тому твердження,
що ці документи втрачені не відповідає дійсності. Також зазначила,
що належним чином засвідчені копії з договорів купівлі-продажу, зазначених у заяві, будуть надані після оплати відповідних нотаріальних дій.
17 серпня 2021 року вона повторно надіслала заяву приватному нотаріусу
та уточнила свої вимоги, зокрема просила надати їй саме дублікати договорів купівлі-продажу торгових павільйонів.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 серпня 2021 року, індекс 118/02-31 приватним нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі їй дублікатів, посвідчених 22 вересня 2017 року приватним нотаріусом Торкуновою Т. А. запитуваних договорів купівлі-продажу торгових павільйонів.
Вважала вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Саме вона є стороною договорів купівлі-продажу торгових павільйонів (покупцем), особою, щодо якої вчинялася нотаріальна дія, хоча
й перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . При цьому зазначала, що спору
з приводу нерухомого майна, яке є предметом договорів, у них немає.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконними дії та постанову приватного нотаріуса
Торкунової Т. А. від 25 серпня 2021 року, індекс 118/02-31 про відмову
у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у видачі їй, як стороні договору (покупцю), дублікатів договорів купівлі-продажу, посвідчених 22 вересня 2017 року приватним нотаріусом Торкуновою Т. А., а саме: торгового павільйону № НОМЕР_1 (торгова точка НОМЕР_2) за реєстровим № 736; торгового павільйону № НОМЕР_3 (торгова точка НОМЕР_4) за реєстровим № 737; торгового павільйону № НОМЕР_3 (торгова точка НОМЕР_6) за реєстровим № 738; торгового павільйону № НОМЕР_3 (торгова точка НОМЕР_5) за реєстровим № 739; торгового павільйону № НОМЕР_3 (торгова точка НОМЕР_7) за реєстровим № 740, та скасувати зазначену постанову;
- зобов`язати приватного нотаріуса Торкунову Т. А. вчинити нотаріальні дії, а саме видати їй дублікати указаних вище документів.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року за клопотанням приватного нотаріуса Торкунової Т. А. залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, врахувавши відповідні положення Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року
за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), виходив
із необґрунтованості заявлених вимог.
Видача дубліката можлива лише у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом. При цьому перелік підстав видачі дубліката документа є вичерпним і розширювальному тлумаченню
не підлягає. У випадку звернення до нотаріуса за отриманням дубліката нотаріального документа з інших підстав, ніж передбачені статтею 53 Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі дубліката нотаріально посвідченого документа.
Районний суд уважав, що відсутність у позивача оригіналів договорів купівлі-продажу торгових павільйонів, при встановленні факту знаходження таких документів у її чоловіка, ОСОБА_2, не свідчить про втрату
або зіпсування документів, що відповідно до Закону України "Про нотаріат" є підставою для видачі нотаріусом дубліката запитуваних договорів.
За цих обставин, районний суд дійшов висновку, що приватний нотаріус діяв відповідно до вимог чинного законодавства, оскаржувана постанова
про відмову у вчиненні нотаріальної дії є законною, відтак відсутні підстави для її скасування.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада
2022 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами, застосував правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні спору, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову
ОСОБА_1, оскільки відсутність у позивача запитуваних договорів
не свідчить про їх втрату або зіпсування, що відповідно до вимог
Закону України "Про нотаріат" є підставою для видачі нотаріусом дубліката документів. При цьому апеляційний суд послався на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 185/7093/16-ц, провадження № 61-24966св18.
Також судом апеляційної інстанції враховано ті самі норми матеріального права, що й судом першої інстанції.
Підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції, виходячи
з доводів апеляційної скарги, апеляційним судом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду;
2) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування інших норм права у подібних правовідносинах; 3) судами належним чином
не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 20 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, залишено без руху.
У наданий судом строк ОСОБА_1 надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано цивільну справу
№ 569/18612/21 із Рівненського міського суду Рівненської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, з урахуванням її уточнень, мотивована тим,
що висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні її позову є необґрунтованими та не мотивованими, судові рішення ухвалені
з порушенням норм матеріального права (неправильне тлумачення
Закону України "Про нотаріат"), оскільки судами не зазначено, що таке втрата, а що таке зберігання, ці поняття не розмежовані та не досліджені.
Також судами не з`ясовано, чи запитувані нею документи дійсно втрачені, чи правомірно знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 . На її думку, втрата документів не виключає знаходження їх у третьої особи. При цьому серед підстав відмови у вчиненні нотаріальних дій, відсутня підстава відмови
у видачі дубліката документа, з причин його зберігання в іншої особи,
яка не є стороною правочину.
Судами не досліджено й не надано правову оцінку умовам договорів купівлі-продажу торгових павільйонів, якими визначено коло осіб, у яких може знаходитися оригінал договору (один примірник у нотаріуса, інший
у покупця).
Суди не взяли до уваги та не надали належної оцінки листу-вимозі, направленого ОСОБА_2 про повернення їй оригіналів договорів, залишений без відповіді, а також копії талону-повідомлення Єдиного обліку № 53977 від 01 грудня 2021 року в поліцію про втрату документів
та оголошенню в газеті про втрату документів. Вважає, що вказане
є доказом того, що документи дійсно втрачені. Посилається на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, яку безпідставно не враховано судами попередніх інстанцій.
Вказує, що апеляційним судом у подібній справі (№ 203/4823/20) зазначено, що Порядком вчинення нотаріальних дій не передбачено перевірку нотаріусом наданих заявником відомостей щодо пошкодження чи втрати оригіналу договору.
Судами не з`ясовано, як приватний нотаріус оглядала оригінали договорів купівлі-продажу торгових павільйонів, як встановила їх оригінальність,
тоді як факт пред`явлення оригіналів договорів та їх огляд приватним нотаріусом покладений в основу оскаржуваних судових рішень. Більше того, про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, вноситься відповідний запис
у реєстрі, що є належним доказом вчинення такої дії. Проте приватним нотаріусом не надано таких доказів. ОСОБА_2 не надав суду першої інстанції для огляду оригінали договорів купівлі-продажу торгових павільйонів на підтвердження їх наявності, суд їх не досліджував, а тому вбачається недоведеність обставин, установлених судом.
Зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 53 Закону України "Про нотаріат" у подібних правовідносинах стосовно втрати документа та видачі його дубліката,
в частині визначення самої втрати, що, на її думку, підтверджує існування виключної правової проблеми.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої
цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон
або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи,
яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги
такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту,
який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про нотаріат"
(тут і далі, у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Частиною сьомою статті 8 Закону України "Про нотаріат" встановлено,
що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки
про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.
Стаття 34 Закону України "Про нотаріат" встановлює перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Зокрема, нотаріуси вчиняють таку нотаріальну дію, як видача дублікатів нотаріальних документів, що зберігаються