Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 548/205/16
провадження № 61-4461 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
суб`єкт оскарження - державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертична Віта Володимирівна;
боржник - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2021 року у складі судді Старокожка В. П. та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 травня 2022 рокуу складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної В. В.
Скарга мотивована тим, що з 03 січня 2019 року на примусовому виконанні Хорольського районного відділу державної виконавчої службиПолтавської області (далі - РВ ДВС) перебуває виконавче провадження № 5799335203 з примусового виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 03 листопада 2016 року, постановленого у справі № 548/205/16-ц про встановлення порядку та способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із середини жовтня 2017 року ОСОБА_2 (мати ОСОБА_3 ) припинила добровільно виконувати указане судове рішення, без відома та згоди батька змінивши місце проживання сина та створивши умови, що унеможливлюють виконання судового рішення у встановлений спосіб, а також, порушивши Закон України "Про виконавче провадження", відмовила у всіх альтернативних способах спілкування із сином, у тому числі телефоном.
Більше ніж через рік після припинення добровільного виконання рішення суду за його заявою державний виконавець Музиченко В. О. постановою від 03 січня 2019 року відкрив виконавче провадження ВП № 57993352 з примусового виконання виконавчого листа № 548/205/16-ц, яке у вересні 2020 року передане на виконання державному виконавцю Хорольського РВ ДВС Сальнік О. В.
Станом на 09 вересня 2020 року на виконання рішення суду мало відбутися 264 його зустрічі із сином за місцем його проживання, із них відбулось 39 зустрічей, з яких 11 зустрічей забезпечив стягувач усупереч волі боржниці, яка, на його думку, чинить домашнє насильство стосовно дитини, ізолюючи дитину від батька.
24 жовтня 2020 року між сторонами виконавчого провадження за участі державного виконавця Сальнік О. В. досягнута домовленість щодо альтернативних способів участі стягувача у вихованні сина, від виконання яких боржниця відмовилась після прийняття Полтавським апеляційним судом постанови від 10 лютого 2021 року у справі № 548/168/19, згідно з якою змінено спосіб виконання рішення та зобов`язано стягувача для забезпечення прав дитини і виконання свого обов`язку три рази на тиждень на декілька годин їздити з м. Хорол Полтавської області до с. Крюківщина Київської області.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року дію постанови Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 548/168/19 про зміну способу участі у вихованні дитини, визначного рішенням суду у справі № 548/205/16-ц зупинено до закінчення касаційного провадження.
Постановою державного виконавця Хорольського РВ ДВС Сальнік О. В. від 22 червня 2021 року виконавче провадження передане до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (нині - Вишневий ВДВС).
Вказував, що виконанню підлягає рішення суду від 03 листопада 2016 року у справі № 548/205/16-ц, відповідно до якого чергові зустрічі з дитиною мали б відбутися 16, 18 та 20 листопада 2021 року за місцем проживання стягувача, але не відбулися через протиправність дій боржниці та бездіяльність державних виконавців, які не вчинили передбачених у виконавчому провадженні дій, спрямованих на перевірку виконання боржницею рішення суду у вказані у скарзі дати.
Зокрема, не перевірили явку ОСОБА_2 за місцем виконання рішення суду,
не склали акти за участі сторін виконавчого провадження та понятих з метою фіксації факту її ухилення від виконання судового рішення.
Ураховуючи викладене, заявник просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучацькому районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної В. В. по примусовому виконанню рішення апеляційного суду Полтавської області від 03 листопада 2016 року згідно виконавчого листа, виданого Хорольським районним судом Полтавської області від 28 грудня 2015 року № 548/205/16-ц, яка полягає у невиконанні всіх виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду, а також нездійсненні перевірки виконання його боржником в час та місці побачення 16, 18 та 20 листопада 2021 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 травня 2022 року, скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Судові рішення мотивовані тим, що зупинення судом касаційної інстанції дії постанови Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 548/168/19 не скасовує його та не свідчить про поновлення дії попереднього рішення суду від 03 листопада 2016 року. Таким чином, підстави для виконання рішення суду від 03 листопада 2016 року державним виконавцем Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення про задоволення його скарги.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а тому висновки суду не відповідають матеріалам справи та порушують права заявника на судових захист.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі,витребувано цивільну справу № 548/205/16 із Хорольського районного суду Полтавської області.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду не є виконавчим документом і якщо виховання стягувачем сина має відбуватись у спосіб, встановлений рішенням Хорольського районного суду від 18 червня 2020 року, то у державного виконавця Тертичної В. В. були відсутні будь-які правові підстави для примусового виконання даного рішення, оскільки таке виконання можливе виключно після відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, визначеного статтею 431 ЦПК України.
Судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних рішень залишено поза увагою тривале грубе порушення прав його малолітнього сина на піклування з боку батька у встановлений рішенням суду спосіб.
Вважав безпідставною передачу виконавчого провадження до Вишневого ВДВС.
Вказував, що ситуація, коли роками не виконується остаточне рішення суду, яким захищено право дитини на контакт з батьком є незаконною та неприйнятною, може призвести до непоправних наслідків, що підтверджується прецедентною практикою ЄСПЛ.
Зазначав, що початок війни суттєво змінив ситуацію із забезпеченням права його сина на піклування з боку батька. Так, 01 березня 2022 року його син був повернутий ним до м. Хорол Полтавської області, де періодично проживає то з ним, то з його матір`ю - ОСОБА_2 до сьогоднішнього дня за їх спільною домовленістю. З моменту повернення його сина до м. Хорол з його боку не було жодних звернень до поліції, державної виконавчої служби, суду, чи інших уповноважених органів з метою захисту права дитини та батька на безперешкодне спілкування. В той же час скарга, яка є предметом даного судового розгляду, була подану до суду до початку війни та до повернення його сина - ОСОБА_3, до м. Хорол Полтавської області.
Унаслідок невиконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 03 листопада 2016 року він ніс значні матеріальні витрати, пов`язані з переміщенням сина з с. Крюківщина Київської області до м. Хорол Полтавської області та в зворотному напрямку для спільного проживання з сином.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На примусовому виконанні Хорольського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження ВП № 57993352 із примусового виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 03 листопада 2016 року у справі № 548/205/16-ц про встановлення розпорядку та способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 : спілкування з дитиною щовівторка та щочетверга з 17-00 до 19-00 год., за місцем проживання ОСОБА_1 ; спілкування з дитиною щосуботи з 10-00 до 17-00 год. за місцем проживання ОСОБА_1 .
У визначені дні спілкування батька і сина дозволено перебування дитини з батьком без присутності матері.
У визначені дні спілкування батька і сина дозволено відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, культурно-масових та розважальних заходів.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року у справі № 548/168/19, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021, змінено раніше визначений спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлений судовим рішенням у справі № 548/205/16-ц, наступним чином: встановлено ОСОБА_1 графік побачень із сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 : спілкування з дитиною щовівторка та щочетверга з 17:00 до 19:00 год. за місцем проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ; спілкування з дитиною щосуботи з 10:00 до 17:00 год. за місцем проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
У визначені дні спілкування батька і сина дозволено перебування дитини з батьком без присутності матері.
У визначені дні спілкування батька і сина, дозволено відвідування дитячих розважальних закладів, парків, стадіонів, культурно-масових та розважальних заходів, враховуючи погодні умови та не порушуючи режиму харчування дитини, турбуючись про стан здоров`я, без присутності матері.
Постановою старшого державного виконавця Хорольського РВ ДВС Сальнік О. В. від 22 червня 2021 року ВП №57993352 передане до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Виконавче провадження № 57993352 прийнято Вишневим ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) згідно з постановою державного виконавця Тертичної В. В. від 07 вересня 2021 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.