Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 623/902/21
провадження № 61-10929 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 26 серпня 2021 року у складі судді Одарюка М. П. та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 26 січня 2021 року депутат Ізюмської міської ради Харківської області 8 скликання ОСОБА_2, перебуваючи на місці для голосування у залі пленарних засідань, публічно звернувся до присутніх осіб із образливими висловлюваннями на її адресу такого змісту: "А де архітектор? Він вообще буває или нет? Це та отморожена женщина, алкоголічка? Я її п`яною бачив, вона валялась біля АТБ". "Я знаю про кого говорю. Вона по вулиці живе, за школою, з лівої сторони. Я її п`яну ще домой тягнув, бо мені стидно було. Це дійсно так було. Вона алкоголічка". "Це ця алкоголічка п`яна валяється? Це архітектор? Це вона, це її лицо? Я виложу на сайті, підтвердиться, вона чи не вона п`яна біля АТБ валяється? Ось архітектор, алкоголічка п`яна, я її підняв і ще додому тягнув".
Зазначала, що вказані висловлювання відповідача відбулися на сесії Ізюмської міської ради Харківської області, в присутності депутатського корпусу міської ради та інших осіб, при онлайн трансляції на каналі Youtube. Образливий виступ відповідача значно принизив її особистість в очах колег, що фактично призвело до руйнації авторитету, який вона набувала роками, працюючи в органах місцевого самоврядування, та завдало моральних страждань. Отже, внаслідок поширення відносно неї неправдивої інформації, яка принижує її честь та гідність, а також ділову репутацію, їй було спричинено і моральну шкоду.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати, що поширене ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17 год. 50 хв. висловлювання на її адресу "алкоголічка" носить явно образливий характер і є таким, що принижує її честь та гідність;стягнути зі ОСОБА_2 на її користь 10 000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 26 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано, що поширене ОСОБА_2 26 січня 2021 року о 17 год. 50 хв. висловлювання на адресу ОСОБА_1 такого змісту: "алкоголічка" носить явно образливий характер і є таким, що ображає честь та гідність ОСОБА_1 .
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суди виходили із того, що висловлювання відповідача на адресу позивачки "алкоголічка" містить фактичні дані (інформацію) про те, що остання хворіє на алкоголізм. Ці висловлювання за своїми стилістичними ознаками не можуть вважатись оціночними судженнями, є повідомленням про факти, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності. Разом з тим матеріали справи не містять доказів захворювання ОСОБА_1 на алкоголізм. Інформація, розповсюджена відповідачем, є негативною, оскількиу ній стверджується про порушення позивачем принципів моралі, неетичної поведінки в особистому та суспільному житті, а отже, поширення такої інформації порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності та честі.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, урахував характер та обсяг моральних страждань позивача, які вона зазнала у зв`язку з поширенням щодо неї недостовірної інформації, внаслідок чого було порушено її особисті немайнові права, а тому вважав, що сума відшкодування у розмірі 5 000 грн відповідатиме характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивач.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 26 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 748/912/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 369/11909/20 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 623/902/21 із Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
У грудні 2022 рокусправа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 30 Закону України "Про інформацію", статті 277 ЦК України, помилково застосували принцип презумпції добропорядності та зробили помилкові висновки про наявність у відповідача обов`язку доводити достовірність поширеної ним інформації; не врахували, що доказування позивачем обґрунтованості позову, а саме поширення інформації відповідачем та її недостовірність, має відбуватися у загальному порядку.
Вказував, що суди, взявши до уваги як доказ аудіозапис, не перевірили його на належність та достовірність (статті 78, 100 ЦПК України); не встановили наявності юридичного складу правопорушення, не з`ясували, чи стосується розповсюджена відповідачемінформація безпосередньо позивача та створює для нього певні негативні наслідки.
Вважав, що поширене відповідачем висловлювання є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню, не містить фактичних даних та оцінки дій позивача, властивих її моральних якостей та характеристики. Позивачем не доведено спричинення їй моральної шкоди внаслідок порушення її немайнових прав та її розмір.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 за результатами конкурсу призначено на посаду начальника відділу містобудування та архітектурного апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області головним архітектором м. Ізюма з 13 грудня 2017 року, що підтверджується розпорядженням Ізюмського міського голови № 302-к від 12 грудня 2017 року (а. с. 10).
26 січня 2021 року депутат Ізюмської міської ради Харківської області 8 скликання ОСОБА_2, перебуваючи на місці для голосування у залі пленарних засідань, публічно звернувся до присутніх осіб із образливими висловлюваннями на адресу позивачки такого змісту: "А де архітектор? Він вообще буває или нет? Це та отморожена женщина, алкоголічка? Я її п`яною бачив, вона валялась біля АТБ". "Я знаю, про кого говорю. Вона по вулиці живе, за школою, з лівої сторони. Я її п`яну ще домой тягнув, бо мені стидно було. Це дійсно так було. Вона алкоголічка". "Це ця алкоголічка п`яна валяється? Це архітектор? Це вона, це її лицо? Я виложу на сайті, підтвердиться, вона чи не вона п`яна біля АТБ валяється? Ось архітектор, алкоголічка п`яна, я її підняв і ще додому тягнув", що підтверджується аудіозаписом (а. с. 11).
Позивач зазначала, що вказані висловлювання відповідача відбулися на сесії Ізюмської міської радиХарківської області, в присутності депутатського корпусу міської ради та інших осіб, при онлайн трансляції на каналі Youtube. Образливий виступ відповідача значно принизив її особистість в очах колег, що фактично призвело до руйнації авторитету, який вона набувала роками, працюючи в органах місцевого самоврядування, та завдали моральних страждань.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У відповідності до статті 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", яка врегульовує питання щодо депутатської етики, депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики: керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад.
Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України).