ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/17401/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Вронська Г. О.
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.
та представників:
позивача - Горобець Д. Г.
відповідача - Монастирський Д. О., Бауліна В. О.
третьої особи 1 - не з`явився
третьої особи 2 - не з`явився
третьої особи 3 - не з`явився
третьої особи 4 - не з`явився
третьої особи 5 - не з`явився
третьої особи 6 - Пріцак І. Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Національного Банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 (головуючий суддя - Разіна Т. І., судді Тарасенко К. В., Іоннікова І. А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 (суддя - Лиськов М.О.)
у справі № 910/17401/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікс", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Стандарт", 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаборіс", 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Церіс", 6) Національний банк України
про зміну договору та визнання правочину недійсним
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з відпусткою судді Студенця В. І. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023.
Короткий зміст позовних вимог
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (відповідач), за участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікс" (третя особа 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп" (третя особа 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Стандарт" (третя особа 3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаборіс" (третя особа 4), Товариства з обмеженою відповідальністю "Церіс" (третя особа 5), Національний Банк України (третя особа 6) про внесення змін до Кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016 укладеного між АТ "Приватбанк" та ТОВ "Лайк Сіті".
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17401/21.
4. Також ТОВ "Лайк Сіті" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ КБ "Приватбанк", треті особи: ТОВ "Юнікс", ТОВ "Інвестгруп", ТОВ "Реал-Стандарт", ТОВ "Фаборіс", ТОВ "Церіс", НБУ про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого письмовим повідомленням АТ КБ "Приватбанк" за вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706 від 07.09.2017 про одностороннє розірвання з 25.09.2017 кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016 з ТОВ "Лайк Сіті"
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16668/21.
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 справи № 910/17401/21 та № 910/16668/21 об`єднано в одне провадження. Присвоєно об`єднаній справі № 910/17401/21.
7. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно розірвав укладений з позивачем кредитний договір № 4Л16089Г від 20.10.2016, а повідомлення № Е.65.0.0.0/3-106706 від 07.09.2017 про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016 не містить підстав для такого розірвання та є недійсним. Крім того, позивач вказував на наявність підстав для внесення змін до договору в частині пролонгації строку повернення кредитних коштів у зв`язку з істотною зміною обставин.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 910/17401/21 позов задоволено частково. Визнано недійсним односторонній правочин, оформлений письмовим повідомленням АТ КБ "Приватбанк" за вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706 від 07.09.2017, про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016 з ТОВ "Лайк Сіті". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
9. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- ініційована та контрольована Національним банком України процедура трансформації (реструктуризації) кредитного портфеля АТ КБ "Приватбанк" була розпочата та проведена на підставі чинних актів Національного банку України, та була завершена укладенням з позивачем Кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016, та передачею відповідачем позивачу коштів для реструктуризації заборгованості старих позичальників;
- на момент направлення позивачем повідомлення вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706 від 07.09.2017, Кредитний договір № 4Л16089Г від 20.10.2016 був чинним, не визнавався недійсним або припиненим, докази нікчемності вказаного договору також відсутні;
- під час розгляду цієї справи суду надані нові докази (відповідні копії постанов Правління НБУ та листування), які підтверджують реалізацію програми реструктуризації (трансформації) кредитного портфеля Банку та видачу кредиту ТОВ "Лайк Сіті" в межах цієї програми, та які не були предметом дослідження в межах справи № 910/18415/19. Зазначені обставини безпосередньо підтверджуються постановами Національного банку України, листами та відповідями службових осіб Національного банку України та Банку за період жовтня-листопада 2016 року;
- виконання позивачем своїх зобов`язань за договорами поруки було здійснено за рахунок коштів отриманих останнім на підставі Кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016, про що стверджує позивач, не заперечує відповідач, а матеріали справи не містять доказів зворотного;
- позивачем в повній мірі та належним чином здійснено погашення заборгованості за діючими кредитними договорами, укладеними між відповідачем та старими позичальниками, внаслідок чого зазначені вище кредити є погашеними, а кредитні зобов`язання є виконаними в повному обсязі;
- вказані обставини свідчать про відсутність заборгованості за старими кредитами, укладеними зі Старими позичальниками перед відповідачем, та про перехід до позивача, як поручителя, який здійснив погашення зобов`язання боржника, всіх прав кредитора за вказаними кредитними зобов`язаннями на підставі п.3 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- станом на дату розгляду даної справи Кредитний договір № 4Л16089Г від 20.10.2016, первинні кредити за якими позивачем було здійснено погашення заборгованості за рахунок коштів, отриманих за Кредитним договором № 4Л16089Г від 20.10.2016, а також договори поруки, на підставі яких позивачем здійснювалось вищевказане погашення, є правомірними та дійсними, а матеріали справи не містять доказів зворотного;
- з аналізу повідомлення вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706 від 07.09.2017 вбачається, що відповідач повідомив позивача про одностороннє розірвання з 25.09.2017 кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016;
- враховуючи те, що відповідачем було визначено дату розірвання кредитного договору 25.09.2017 (тобто через 18 днів після отримання позивачем відповідного повідомлення) слідує висновок, що позивач фактично був позбавлений можливості надати відповідачу відповідь на його повідомлення про розірвання Кредитного договору у відповідності до вимог ст.188 Господарського кодексу України (далі - ГК України);
- АТ КБ "Приватбанк" належними та допустимими доказами не доведено обставини порушення позивачем умов Кредитного договору;
- між сторонами не було проведено переговорів щодо юридичної долі Кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016, а також у матеріалах справи відсутні докази відхилення відповідачем пропозиції позивача щодо продовження терміну повернення кредиту за Кредитним договором № 4Л16089Г від 20.10.2016 до 28.10.2028;
- вказане свідчить про передчасність позовної вимоги позивача щодо внесення змін до Кредитного договору шляхом викладення п.А.3. Кредитного договору № 4Л16089Г від 20.10.2016 у новій редакції, із зазначенням терміну повернення кредиту 28.10.2028, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
10. Національний Банк України (третя особа 6, скаржник 1) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021, в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
11. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 901/2104/19 та постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 357/15284/18, від 26.10.2022 у справі № 761/13409/15-ц, від 31.07.2019 у справі № 922/3248/18, від 16.06.2021 у справі № 375/278/20, від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20, від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18 та від 25.02.2019 у справі № 909/327/18.
12. Також доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неналежністю та недопустимістю доказів, на підставі яких ухвалено оскаржувані судові рішення, а також неврахуванням обставин, встановлених у справі № 910/18415/19 щодо недоведеності позивачем участі у трансформації кредитного портфелю АТ КБ "Приватбанк" шляхом укладення спірного кредитного договору.
13. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (позивач, скаржник 2) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021, в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення про задоволення позову.
14. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.
15. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник 2 зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 652 ЦК України в подібних правовідносинах, а саме чи є істотною зміною обставин в розумінні ст.652 ЦК України недобросовісна та суперечлива поведінка сторони за зобов`язанням.
16. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (відповідач, скаржник 3) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021, в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
17. У касаційній скарзі скаржник 3 не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20, від 24.11.2022 у справі № 916/1591/17, від 08.11.2022 у справі № 904/8119/21, від 06.07.2022 у справі № 904/8118/21, від 09.02.2022 у справі № 922/1372/21, від 24.11.2021 у справі № 357/15284/21, від 26.10.2022 у справі № 761/13409/15-ц, від 16.06.2021 у справі № 375/278/20, від 26.04.2022 у справі № 278/2355/16-ц, від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18 та від 05.02.2019 у справі № 909/327/18.
18. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення з порушенням приписів статей 74, 76 та 238 ГПК України, щодо предмета доказування і меж судового розгляду, оскільки зробили ряд висновків та вдалися до оцінки правовідносин, які не стосуються предмету доказування у цій справі. При цьому, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.
19. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо змісту спірних кредитних зобов`язань, сум заборгованості та строків її погашення (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
20. Також вказує, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, зокрема зазначає про дослідження судами постанов Національного Банку України та листування посадових осіб Нацбанку і відповідача, які мають гриф "Банківська таємниця", при цьому не дослідивши походження таких документів та підстави їх наявності у позивача (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
21. Окрім цього, доводи касаційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена неповноважним складом суду, сформованим внаслідок впливу позивача, який полягав у безпідставному поданні позивачем заяв про відвід колегії суддів, а також у подальшому заявленні суддями самовідводів у цій справі. Відтак, за доводами скаржника, оскаржувана постанова була ухвалена з порушенням гарантованого відповідачу пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права на справедливий суд, а також передбаченого статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" права на повноважний суд, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції (пункт 1 частини першої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
22. Позивач подав відзив на касаційні скарги АТ КБ "Приватбанк" і НБУ, у якому останній заперечив проти доводів зазначених скаржників та просив їх касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову залишити в силі, а в частині відмови у задоволенні позову ухвалити нове рішення про його задоволення.
23. АТ КБ "Приватбанк" подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Лайк Сіті" у якому останній заперечив проти доводів зазначеного скаржника та просив його касаційну скаргу залишити без задоволення.
24. Також АТ КБ "Приватбанк" подав відзив на касаційну скаргу НБУ у якому останній підтримав доводи зазначеного скаржника.
25. ТОВ "Лайк Сіті" звернулось до Суду з клопотанням про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з посиланням на те, що справа містить виключну правову проблему, що є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
26. АТ КБ "Приватбанк" подало заперечення проти клопотання ТОВ "Лайк Сіті" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
27. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного Банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/17401/21 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
28. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/17401/21 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
29. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/17401/21 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні
30. Верховний Суд ухвалою від 02.03.2023 частково задовольнив клопотання позивача та передав справу № 910/17401/21 разом із касаційними скаргами Національного Банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
31. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29.03.2023 справу № 910/17401/21 повернула відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
32. Верховний Суд ухвалою від 19.04.2023 призначив касаційні скарги Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" та Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/17401/21 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.05.2023.
33. Поряд із цим, частиною четвертою статті 300 ГПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
34. Так, під час перегляду цієї справи Касаційним господарським судом було встановлено, що Верховний Суд 20.04.2023 прийняв постанову у справі № 910/18029/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація" до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого письмовим повідомленням від 07.09.2017 вих.№Е.65.0.0.0/3-106726 про одностороннє розірвання з 25.09.2017 кредитного договору від 20.10.2016 № 4Б16088Г укладеного між позивачем та відповідачем та про внесення змін до Кредитного договору, який укладений між сторонами даного спору.
35. У вказаній справі Верховним Судом було надано ряд висновків щодо застосування положень нормативно-правових актів у спірних правовідносинах, врахування яких, колегія суддів Касаційного господарського суду, що здійснює касаційний перегляд справи № 910/17401/21 вважає необхідним, оскільки (1) правовідносини у справах № 910/18029/21 і № 910/17401/21 є подібними; (2) у касаційній скарзі піднімається питання правильності застосування правових норм, висновки щодо застосування яких надані у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 910/18029/21.
36. Таким чином, з метою дотримання єдності судової практики, враховуючи приписи частини 4 статті 300 ГПК України, а також те, що постанова Верховного Суду у справі № 910/18029/21 прийнята після подання касаційних скарг у справі № 910/17401/21, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядає наведені Національним Банком України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" у касаційних скаргах доводи, проте такими доводами та вимогами не обмежена.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
37. 20.10.2016 між АТ КБ "Приватбанк" (позикодавець) та ТОВ "Лайк Сіті" (позичальник) укладено кредитний договір № 4Л16089Г, за умовами п. А. 2, А 3 якого відповідач надає позивачу кредит з лімітом 4 300 000 000,00 грн строком до 28.10.2024. У відповідності до п. А. 6, А. 8 Кредитного договору, за користування кредитом позивач сплачує відсотки за фіксованою ставкою в розмірі 10,5% річних, які сплачуються щоквартально (у грудні, березні, червні, вересні) в період з 25-го числа місяця по останній день місяця.
38. На виконання вказаного Кредитного договору позивачем було отримано від відповідача кредитні кошти в розмірі 4 271 535 872,75 грн.
39. Відповідно до підпункту в) пункту 2.3.2. Кредитного договору відповідач має право у разі настання будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позивачем будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Кредитного договору, в т.ч. при порушені цільового використання кредиту; у разі прострочення позичальником зобов`язань з погашення/повернення боргу за будь-яким кредитом, укладеним між позичальником і банком, понад 30 календарних днів банк на свій розсуд згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити однобічне розірвання Кредитного договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Однобічна відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань.
40. На забезпечення Кредитного договору № 4Л16089Г 20.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір застави № Г.21.1.2.0/5-1993.
41. 26.10.2016 між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Лайк Сіті" укладено додаткову угоду до Договору застави.
42. Згідно з п.1 Договору застави, з урахуванням змін і доповнень до вказаного договору, внесеними додатковою угодою від 20.10.2016, позивач передав відповідачу у заставу майнові права за договорами поставки № ПТ16-184 від 07.10.2016 на поставку 164 062,500 тон автомобільного бензину марки А-95 Євро 4 та № ПТ16-60/ПГ від 12.10.2016 на поставку 187 404,448 тон палива дизельного підвищеної якості (Євро). Вартість предмета застави, відповідно до п.8 Договору застави, сторони визначили в розмірі 5 820 790 000 гривень.
43. 07.09.2017 відповідачем було надано позивачу письмове повідомлення вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706, у відповідності до якого відповідач повідомив позивача про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору у зв`язку з порушенням останнім підпункту в) пункту 2.3.2. Кредитного договору, а саме простроченням зобов`язань щодо своєчасної сплати відсотків.
44. Суди також встановили, що спірний Кредитний договір укладений між сторонами у зв`язку та в ході так званої реструктуризації (трансформації) кредитного портфелю АТ КБ "Приватбанк", що була ініційована, організована та контрольована Національним банком України.
45. Вказані обставини підтверджуються копіями наявних у матеріалах справи Постанов правління НБУ № 561/БТ від 11.09.2014, № 162а від 12.09.2014, № 24-од від 13.02.2015, № 260 від 15.04.2015, № 8/БТ від 14.01.2016, № 103/БТ від 23.02.2016, № 323-рш/БТ від 05.10.2016, а також відповідного листування АТ КБ "Приватбанк" та Національного банку України, іншими доказами.
46. На підставі вказаних документів відповідачем в період з лютого по жовтень 2016 року було розроблено Програму фінансового оздоровлення АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на 2016 - 2019 роки., яка направлялась Національному банку України, та яка передбачала необхідність погашення (реструктуризації) кредитних зобов`язань ТОВ "Юнікс", ТОВ "Інвестгруп", ТОВ "Реал-Стандарт", ТОВ "Фаборіс", ТОВ "Церіс" (далі - Первинні боржники).
47. У відповідності до наданого Плану трансформації ТОВ "Лайк Сіті" як новий позичальник мав погасити заборгованості первинних боржників згідно кредитного портфелю Банку.
48. 20.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договори поруки, на підставі яких позивач, як поручитель, поручився перед відповідачем за виконання Первинними боржниками своїх зобов`язань за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014, № 4Ю14267И від 06.08.2014, № 4И13700Д від 01.11.2013, № 4И13703Д від 04.11.2013, № 4И13708И від 07.11.2013, № 4И14157И від 11.04.2014, № 4И15072И від 26.03.2015, № 4Р13800Д від 13.12.2013, № 4Р13802И від 20.12.2013, № 4Р14139И від 19.02.2014, № 4Р15044И від 17.02.2015, № 4Ф13423И від 04.07.2013, № 4Ф13786Д від 05.12.2013, № 4Ф13787Д від 09.12.2013, № 4Ц14032И від 21.01.2014, № 4Ц14060Д від 10.02.2014, № 4Ц14066Д від 11.02.2014, № 4Ц15020И від 22.01.2015 (далі - Первинні кредити) укладеними з відповідачем.
49. 20.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 4Ю14262Д/П за умовами якого позивач поручився за виконання ТОВ "Юнікс" своїх зобов`язань перед відповідачем за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014, № 4Ю14267И від 06.08.2014.
50. 20.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 4И13700Д/П за умовами якого позивач поручився за виконання ТОВ "Інвестгруп" своїх зобов`язань перед відповідачем за кредитними договорами № 4И13700Д від 01.11.2013, № 4И13703Д від 04.11.2013, № 4И13708И від 07.11.2013, № 4И14157И від 11.04.2014, № 4И15072И від 26.03.2015.
51. 20.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 4Р13800Д/П за умовами якого позивач поручився за виконання ТОВ "Реал-Стандарт" своїх зобов`язань перед відповідачем за кредитними договорами № 4Р13800Д від 13.12.2013, № 4Р13802И від 20.12.2013, № 4Р14139И від 19.02.2014, № 4Р15044И від 17.02.2015.
52. 20.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 4Ф13423И/П за умовами якого позивач поручився за виконання ТОВ "Фаборіс" своїх зобов`язань перед відповідачем за кредитними договорами № 4Ф13423И від 04.07.2013, № 4Ф13786Д від 05.12.2013, № 4Ф13787Д від 09.12.2013.
53. 20.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 4Ц14032Д/П за умовами якого позивач поручився за виконання ТОВ "Церіс" своїх зобов`язань перед відповідачем за кредитними договорами № 4Ц14032И від 21.01.2014, № 4Ц14060Д від 10.02.2014, № 4Ц14066Д від 11.02.2014, № 4Ц15020И від 22.01.2015.
54. Окрім вищевказаних договорів поруки укладених з позивачем, в забезпечення Первинних кредитів було укладено також договори застави з компаніями Renalda Investments Limited, Truela Consulting Limited, Valenza Consulting Limited, предметом застави якого були корпоративні права ПАТ "Київгума", з компаніями Feyen Consulting Limited та Troyon Assets Limited, предметом застави яких були корпоративні права компаній Goiania LDA та Penny Lane LTD, з компаніями Renalda Investments Limited, Truela Consulting Limited, Valenza Consulting Limited, предметом застави якого були корпоративні права ПАТ "Київгума", з компанією Halecart Holdings Limited, предметом застави якого були корпоративні права ТОВ "Ретал Дніпро", з компанією Panikos Symeou, предметом застави якого були корпоративні права компанії Clendon Holdings Inc., з компанією Espert Holdings Limited, предметом застави якого були корпоративні права ТОВ "Ільїчівський морський рибний порт" .
55. В той самий день, 20.10.2016 позивачем, на підставі договорів поруки № 4Ю14262Д/П, № 4И13700Д/П, № 4Р13800Д/П, № 4Ф13423И/П, № 4Ц14032Д/П було здійснено погашення заборгованості Первинних боржників за вказаними вище кредитними договорами, на загальну суму 4 271 535 872,75 грн.
56. Виконання позивачем своїх зобов`язань за Договорами поруки було здійснено за рахунок коштів отриманих останнім на підставі Кредитного договору, про що стверджує позивач, не заперечує відповідач, а матеріали справи не містять доказів зворотнього. Вказані обставини також підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1368, № 1369, № 1370, № 1371, № 1372, № 1373, № 1374, № 1375, № 1376, № 1377, № 1378, № 1379, № 1380, № 1381, № 1382, № 1383, № 1384, № 1385 від 20.10.2016.
57. Позивачем в повній мірі та належним чином здійснено погашення заборгованості за діючими кредитними договорами, укладеними між відповідачем та Первинними боржниками, внаслідок чого зазначені вище кредити є погашеними, а кредитні зобов`язання є виконаними в повному обсязі. Вказані обставини свідчать про відсутність заборгованості за Первинними кредитами укладеними з Первинними боржниками перед відповідачем, та про перехід до позивача, як поручителя, який здійснив погашення зобов`язання боржника, всіх прав кредитора за вказаними кредитними зобов`язаннями на підставі п.3 ч.1 ст.512 ЦК України.
58. Суди також встановили, що на момент направлення повідомлення вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706 від 07.09.2017 про одностороннє розірвання відповідачем Кредитного договору у позивача було достатньо активів для здійснення погашення за Кредитним договором, у вигляді права вимоги за Первинними кредитами до ТОВ "Юнікс", ТОВ "Інвестгруп", ТОВ "Реал-Стандарт", ТОВ "Фаборіс", ТОВ "Церіс" а також договорами забезпечення, що перейшли до позивача внаслідок виконання останнім своїх зобов`язань як поручителя вказаних юридичних осіб за кредитними договорами укладеними з відповідачем.
59. Також, з наявного в матеріалах справи листа АТ КБ "Привабанк" № Э.upr 1/3-211124/14660 від 24.11.2021, вбачається, що відповідач, вже після надіслання на адресу позивача повідомлення вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706 від 07.09.2017, щодо одностороннього розірвання Кредитного договору, у відповідь на лист позивача № 4 від 16.01.2020 повідомив останнього про реквізити рахунків, на які позивач повинен здійснювати погашення заборгованості по тілу кредиту та по відсоткам за Кредитним договором.
Позиція Верховного Суду
60. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та відзивах Верховний Суд вважає, що касаційні скарги Національного Банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
61. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
62. Щодо касаційних скарг Національного Банку України (скаржник 1) і Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (скаржник 3) предметом касаційного оскарження у яких є незгода скаржників з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину, Верховний Суд зазначає таке.
63. За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
64. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є Кредитним договором.
65. Згідно з положеннями статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
66. У цій справі місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що відповідач на адресу позивача надіслав письмове повідомлення від 07.09.2017 вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706 про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору у зв`язку з порушенням позичальником своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати відсотків за користування грошовими коштами.
67. Суди попередніх інстанцій встановили, що звертаючись до суду з позовом, ТОВ "Лайк Сіті" вказувало на те, що одностороння дія відповідача про відмову від Кредитного договору, оформлена у формі повідомлення від 07.09.2017 вих.№ Е.65.0.0.0/3-106706, не відповідає вимогам статті 203 ЦК України.
68. Зокрема, за доводами позивача, вчинений відповідачем правочин є безпідставним та незаконним, таким що порушує законні права позивача, оскільки відповідачем не дотримано порядку одностороннього розірвання Кредитного договору. Повідомлення про одностороннє розірвання кредитного договору в якості відповідної правової підстави визначає статтю 561 ЦК України та статтю 188 ГК України. Вчинений відповідачем односторонній правочин, направлений на припинення зобов`язань за господарсько-правовим договором, є неправомірним, оскільки станом на час його вчинення відсутній факт неналежного виконання своїх зобов`язань позичальником. Водночас факту прострочення позивачем станом на дату вчинення відповідачем оспорюваного правочину, останнім не доведено. Позивач зазначав про те, що він взяв участь у трансформації (реструктуризації) кредитного портфеля АТ КБ "Приватбанк", яка була організована та контрольована НБУ та передбачала необхідність погашення (реструктуризації) кредитних зобов`язань ТОВ "Юнікс", ТОВ "Інвестгруп", ТОВ "Реал-Стандарт", ТОВ "Фаборіс", ТОВ "Церіс" (далі - Первинні боржники). У день укладення Кредитного договору та отримання від відповідача грошових коштів - 20.10.2016 позивачем, на підставі договорів поруки № 4Ю14262Д/П, № 4И13700Д/П, № 4Р13800Д/П, № 4Ф13423И/П, № 4Ц14032Д/П було здійснено погашення заборгованості Первинних боржників за вказаними вище кредитними договорами, на загальну суму 4 271 535 872,75 грн.
69. Так, суди попередніх інстанцій задовольнили вимоги позивача про визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору, господарські суди вважали їх обґрунтованими та доведеними, а отже, такими, що підлягають задоволенню.
70. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з такого.