У Х В А Л А
12 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 447/2831/22
Провадження № 14-47зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Уркевича В. Ю.
перевірила заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_2 за порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали від 04 травня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди.
28 листопада 2022 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплатити судовий збір у розмірі 12 405,00 грн.
27 грудня 2022 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з посиланням на те, що недоліки позовної заяви, які суд зазначив в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, у встановлений строк позивач не усунув, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.
ОСОБА_1 оскаржив ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада та 27 грудня 2022 року в апеляційному порядку.
15 лютого 2023 року ухвалою Львівського апеляційного суду поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року.
20 лютого 2023 року ухвалою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме подати заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження.
23 березня 2023 року ухвалою Львівського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року, оскільки вимоги ухвали суду від 20 лютого 2023 року виконані не були.
27 березня 2023 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для повернення позову з підстав несплати судового збору особою, яка звільнена від такого обов`язку відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
04 травня 2023 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди. Справу призначено до судового розгляду.
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_2 за порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали від 04 травня 2023 року.
Велика Палата Верховного Суду перевірила заяву та додані до неї матеріали і зазначає таке.
Відповідно до частин першої, восьмої, десятої статті 262 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.