ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2023 року
м. Київ
справа №420/12562/20
адміністративне провадження № К/9901/35297/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Єресько Л.О.,
Жука А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 (головуючий суддя - С.О. Cтефанов)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 (головуючий суддя - О.А. Шевчук, судді - А.В. Бойко, А.Г. Федусик)
у справі № 420/12562/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 406к від 15.10.2020.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуваний наказ видано Генеральним прокурором всупереч положенням статті 19 Конституції України та статті 9 Закону України "Про прокуратуру" - за межами законних підстав та повноважень Генерального прокурора. На переконання позивача, про протиправність спірного наказу свідчить той факт, що посада прокурора Приморського району м. Одеси Одеської області не входить до переліку адміністративних посад.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посада прокурора Приморського району м. Одеси є керівною (адміністративною) посадою, оскільки включає в себе управлінські функції, передбачені статтею 16 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII. Також суди дійшли висновку, що Генеральним прокурором правомірно видано наказ про припинення повноважень позивача на адміністративній посаді прокурора Приморського району м. Одеси Одеської області, оскільки з моменту призначення позивача прокурором (25.07.2014) до поновлення позивача на посаді прокурора минуло 5 років.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
6. Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини другої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 до осіб, які працювали в органах прокуратури у період дії Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 і ніколи не обіймали будь-які адміністративні посади, що були нормативно визначені після набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" 2014 року.
7. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник вказує, що при застосуванні положень пункту 1 частини другої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач працював і був звільнений з органів прокуратури за часу дії Закону України "Про прокуратуру" 1191 року у зв`язку з люстрацією та був фактично поновлений на роботі вже за часів дії Закону України "Про прокуратуру" 2014 року, тобто через значний час, коли організація і діяльність органів прокуратури зазнали істотних змін у зв`язку зі зміною нормативного регулювання та реформування. На переконання позивача, положення пункту 1 частини другої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", на підставі яких видано оскаржуваний наказ, можуть бути застосовані виключно до прокурорів, які призначались на адміністративні посади після набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 та не могли бути застосовані до позивача.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги позивача не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. Наказом Генерального прокурора України від 25.07.2014 № 1059к ОСОБА_1 призначений прокурором Приморського району м. Одеси Одеської області строком на 5 років.
12. Наказом Генерального прокурора України від 23.03.2015 № 210к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Приморського району м. Одеси Одеської області у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
13. Не погодившись із вказаним наказом, позивач оскаржив його до суду.
14. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2015 у справі № 815/2163/15 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства юстиції України, прокурора Приморського району м. Одеси, про визнання протиправним та скасування наказу № 210к від 23.03.2015, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку відмовлено.
15. Постановою Одеського апеляційного суду від 18.04.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2015 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23.03.2015 № 210к про звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора Приморського району м. Одеси у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Приморського району м. Одеси. Стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2015 по 18.04.2018 у розмірі 294 679 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
16. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.08.2020 касаційні скарги Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України задоволено частково, абзац шостий резолютивної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 змінено: замість вислову "середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2015 по 18.04.2018 у розмірі 294 679 грн." вказано "середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.03.2015 по 18.04.2018 у розмірі 293 913 грн 60 коп. У решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 815/2163/15 залишено без змін.
17. Наказом Генерального прокурора № 405к від 15.10.2020 на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі № 815/2163/15, наказ Генерального прокурора України від 23.03.2015 № 210к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Приморського району м. Одеси Одеської області у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Приморського району м. Одеси Одеської області.
18. Наказом Генерального прокурора № 406к від 15.10.2020 повноваження ОСОБА_1 на посаді прокурора Приморського району м. Одеси Одеської області припинено у зв`язку із закінченням строку перебування на адміністративній посаді (пункт 1 частини другої статті 41 Закону України "Про прокуратуру") з 25.07.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
19. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури на дату призначення позивача на посаду прокурора (15.07.2014) визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII.
21. Водночас, на момент прийняття оскаржуваного наказу, яким припинено повноваження позивача на посаді, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.
22. За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про прокуратуру" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
23. До повноважень Генерального прокурора віднесено, зокрема, призначення прокурорів на адміністративні посади та звільнення їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом (пункт 3 частини першої статті 9 Закону України "Про прокуратуру").
24. За змістом статті 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 8) керівник обласної прокуратури; 9) перший заступник керівника обласної прокуратури; 10) заступник керівника обласної прокуратури; 11) керівник підрозділу обласної прокуратури; 12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; 13) прокурор обласної прокуратури; 14) керівник окружної прокуратури; 15) перший заступник керівника окружної прокуратури; 16) заступник керівника окружної прокуратури; 17) керівник підрозділу окружної прокуратури; 18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; 19) прокурор окружної прокуратури.
25. Частиною третьою статті 16 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
26. Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді визначено статтею 41 Закону України "Про прокуратуру".
27. Відповідно до частини другої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі: 1) закінчення строку перебування на адміністративній посаді; 2) звільнення з посади прокурора або припинення повноважень на посаді прокурора.
28. Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 41 Закону України "Про прокуратуру" звільнення прокурора з адміністративної посади чи припинення його повноважень на адміністративній посаді, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, не припиняє його повноважень прокурора.
Після звільнення прокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на цій посаді він не пізніше одного місяця призначається на одну з вакантних посад у цьому ж органі прокуратури або в разі відсутності вакантних посад переводиться на посаду до іншого органу прокуратури того ж або нижчого рівня за його письмовою згодою. У таких випадках рішення про призначення на посаду приймається керівником відповідного органу прокуратури.