ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2023 року
м. Київ
справа №461/4493/17
адміністративне провадження № К/9901/63242/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 (головуючий суддя - Гінда О.М., судді: Ніколін В.В., Рибачук А.І.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа - Львівське комунальне підприємство "Старий Львів" про визнання протиправним та скасування рішення,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 06.03.2017 № 64 "Про демонтаж самовільно встановленої металевої огорожі в подвір`ї будинку АДРЕСА_1".
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.12.2016 адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради винесено постанову № 271, якою встановлено, що позивачка порушила п.20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011, а саме, самовільно встановлено металеву огорожу в подвір`ї будинку АДРЕСА_1, чим порушила ст. 154 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено штраф в розмірі 680,00 грн.
06.02.2017 ЛКП "Старий Львів" скерувало попередження № 109, яким зобов`язало ОСОБА_1 протягом 5 днів демонтувати самовільно встановлену металеву огорожу в подвір`ї будинку АДРЕСА_1 . У випадку не виконання цього попередження документи будуть передані на розгляд міжвідомчої комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради.
Головою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 06.03.2017 прийнято розпорядження № 64 "Про демонтаж самовільно встановленої металевої огорожі в подвір`ї будинку АДРЕСА_1". Вказаним розпорядженням затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол № 10 від 28.02.2017 §2), гр. ОСОБА_1 - власнику квартири АДРЕСА_1 за власні кошти демонтувати самовільно встановлену металеву огорожу в подвір`ї будинку АДРЕСА_1 .
14.03.2017 ЛКП "Старий Львів" скерувало попередження № 238, яким зобов`язало позивача, згідно розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 64 від 06.03.2017, демонтувати самовільно встановлену металеву огорожу в подвір`ї будинку АДРЕСА_1, у разі не виконання готуватиметься пакет документів для подачі до суду позовної заяви.
04.04.2017 комісією ЛКП "Старий Львів" складено акт, про те, що не виконано розпорядження голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 64 від 06.03.2017 "Про демонтаж самовільно встановленої металевої огорожі в подвір`ї будинку АДРЕСА_1".
Також, судами встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 876/952/18 скасовано постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №271 від 23.12.2016 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та закрито провадження у справі.
Не погодившись з вказаним розпорядженням відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Галицького районного суду від 08.05.2018 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що акт-попередження позивачка не отримувала, судовим рішенням скасовано постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а також визнано недопустимим доказ - протокол про адміністративне правопорушення № 152. Робочим проектом була передбачена огорожа і така наявна в матеріалах інвентаризаційної справи. Крім того, права інших мешканців будинку жодним чином не порушуються, а відгороджена частина є входом тільки до єдиної квартири, що належить позивачу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 рішення Галицького районного суду від 08.05.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки жодного дозволу на встановлення малої архітектурної форми - металевої огорожі, позивачці не надавалося, остання встановила таку з порушенням встановленої процедури. Суб`єкт владних повноважень має право на демонтаж самочинно встановлених малих архітектурних форм, а тому, відповідач прийняв оскаржуване розпорядження правомірно та в межах своїх повноважень.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Зокрема, покликається на те, що посилання суду апеляційної інстанції на підпункт 12.2.6 пункту 12.2.6 Правил благоустрою м.Львова, затверджених ухвалю Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011, відповідно до якого, самочинно встановлені малі архітектурні форми (МАФ) підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду є необґрунтованим, оскільки пункт 12.2 Правил благоустрою визначає порядок розміщення та утримання МАФ для здійснення підприємницької та господарської діяльності. При цьому, позивачка зазначає, що вона не використовує огорожу (МАФ) для одержання прибутку, виробництва матеріальних благ.
Також покликається на те, що суд помилково посилається на Положення про влаштування огорож у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 834 від 09.09.2011, оскільки дія вказаного Положення поширюється на орендарів, власників та користувачів земельних ділянок, які підлягають огородженню.
Також покликається на те, що в спірних правовідносинах підлягає застосуванню Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затверджене рішенням виконкому Львівської міської ради №835 від 09.09.2011.Так, в порушення пункту 2.6 вказаного Положення акт-попередження відповідачем не складався та не надсилався позивачу.
Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України від 06.09.2005 №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон №2807-IV в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 5 Закону №2807-IV встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону №2807-IV до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів віднесено забезпечення реалізації державної політики у цій сфері.
До об`єктів благоустрою населених пунктів статтею 13 Закону №2807-IV віднесено прибудинкові території (пункт 2 частини 1 цієї статті).
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.