ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 813/5744/15
адміністративне провадження № К/990/7496/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів: Кухтея Р.В., Сеника Р.П.) у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) до ОСОБА_2, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ДАБІ звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, у якому просила:
- зобов`язати за власний рахунок здійснити перебудову об`єкта будівництва "Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок" у відповідність до робочого проекту розробленого Львівською організацією спілки архітекторів України Т.А.М. "ГАЛАРХБУД", який затверджений замовником (відповідачем) 16 вересня 2014 року шляхом: забезпечення висоти будівлі від відмітки 0,000 м до гребня даху - 6,800 м; забезпечення заміни матеріалів зовнішніх стін мансардного поверху з газоблоків на цеглу; забезпечення дотримання відстані не менше 1,0 метра від найбільш виступної конструкції стіни до межі сусідньої ділянки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3, з урахуванням уточнень від 14.01.2016, просила:
- зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити перебудову об`єкту будівництва "Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок" у відповідність до робочого проекту розробленого Львівською організацією спілки архітекторів України Т.А.М. "ГАЛАРХБУД", який затверджений замовником (відповідачем) 16 вересня 2014 року шляхом забезпечення висоти будівлі від відмітки 0,000 м до гребня даху 6.800 м, оскільки висота всупереч положенням проекту становить 7.500 м, заміни матеріалів зовнішніх стін мансардного поверху з газоблоків на цеглу, згідно проекту, та забезпечення відстані будівлі не менше 1-го метру від найбільш виступної конструкції стіни до межі ділянки цієї третьої особи.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016, позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 задоволено повністю. Суд зобов`язав ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити перебудову об`єкта будівництва "Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок" у відповідність до робочого проекту розробленого Львівською організацією спілки архітекторів України Т.А.М. " ІНФОРМАЦІЯ_1", який затверджений замовником (відповідачем) 16.09.2014р., шляхом: забезпечення висоти будівлі від відмітки 0.000 м. до гребня даху - 6.800 м.; забезпечення заміни матеріалів зовнішніх стін мансардного поверху з газоблоків на цеглу; забезпечення дотримання відстані не менше 1.0 м. від найбільшої виступної конструкції стіни до межі сусідньої ділянки.
Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 скасовано та закрито провадження у справі.
04.06.2018 ДАБІ звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 10.05.2018.
Постановою Верховного Суду від 15.01.2019 заяву ДАБІ про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 10.05.2018 задоволено.
Постанову Верховного Суду від 10.05.2018 скасовано та ухвалено нову постанову якою касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 залишено без змін.
19.08.2022 до Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подала заяву за вх.№34282 про заміну сторони виконавчого провадження. У зв`язку із тим, що судове рішення від 04.02.2016 у справі № 813/5744/15 не виконано, а ОСОБА_3, на чию користь було ухвалене судове рішення, померла, просить суд замінити сторону виконавчого провадження за примусовим виконанням судового рішення у справі №813/5744/15, ОСОБА_3 на ОСОБА_1, її доньку.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача у виконавчих листах, виданих Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/5744/15 ОСОБА_3 на належного стягувача (правонаступника) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Суд також зазначив, що, відповідно до ухвали від 16.05.2022 Восьмим апеляційним адміністративним судом замінено ОСОБА_3 на правонаступника ОСОБА_1 . Відтак погодився з доводами заявниці про те, що оскільки ОСОБА_3 померла, а її правонаступником є ОСОБА_1, вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.12.2022 скасував ухвалу суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовив.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що у цій справі при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.
Так, з матеріалів справи встановлюється, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Проте судом також встановлено, що ОСОБА_1 не оформила своїх спадкових прав на частину приміщення квартири спільного заселення №2 в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 316951774 сформованої 06.12.2022 на запит юридичного департаменту Львівської міської радою.
Отже, ОСОБА_1 не надала доказів набуття нею права власності на нерухоме майно, а саме на частину приміщення квартири спільного заселення по АДРЕСА_3, яке належало її матері ОСОБА_3 .
Посилання ОСОБА_1 на те, що судовим рішенням у справі №813/5744/15 було встановлено порушення у сфері містобудування та зазначено, що такі суттєво впливають на права і інтереси ОСОБА_3, в аспекті погіршення умов розташування земельної ділянки, на якій знаходиться будинок (а саме її квартира в будинку), не підтверджують наявності у заявника права на заміну сторони у виконавчому провадженні з наведених вище встановлених обставин.
Окрім того, посилання ОСОБА_1 на те, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 про відкриття апеляційного провадження, її замінено стороною у справі 1.380.2019.005020, не є тією обставиною, яка допускає право на заміну сторони у виконавчому проваджені у справі №813/5744/15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02.03.2023 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
У скарзі посилається на те, що за заявою ОСОБА_3 25.08.2016 Львівським апеляційним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 17. Судове рішення боржник у примусовому порядку не виконав до сьогоднішнього дня.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла і вона - ОСОБА_1 прийняла спадщину як донька, що складалася з частини грошових вкладів в Ощадбанку та частини приміщення квартири спільного заселення по АДРЕСА_3 .
У вересні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, винесеної державним виконавцем 17.05.2018 у справі № 1.380.2019.005020. У цій справі Львівським апеляційним адміністративним судом ОСОБА_1. була визнана правонаступником ОСОБА_3, про що зазначено у судовому рішенні від 12.07.2022. Фактично суд визнав ОСОБА_1 стягувачем у виконавчому листі, виданому ОСОБА_3 25.08.2016 у справі № 813/5744/15.
Посилається на те, що в матеріалах справи є копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після сперті матері, згідно з якої вбачається, що 23.04.2021 державним нотаріусом Четвертої Львівської державної контори, видано свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєстровано в реєстрі за № 2-99, згідно з яким спадкоємцем є ОСОБА_1 частки грошових вкладів, які знаходяться у АТ "Державний ощадний банк України".
Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину приміщення квартири спільного заселення по АДРЕСА_3 вона ( ОСОБА_1 ) отримала тільки 14.12.2022, тобто наступного дня після ухвалення судового рішення.
Вважає, що суд апеляційної інстанції на порушення вимог частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), не вжив передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Посилається на те, що відповідно до вимог статті 78 КАС суд апеляційної інстанції мав врахувати судові рішення у справі № 1.380.2019.005020, якими замінено ОСОБА_3 її правонаступником - ОСОБА_1 .
Йдеться у скарзі й про те, що нею ( ОСОБА_1 ) 06.12.2022 було заявлено відвід колегії суддів у даній справі, судом їй було надано строк для наведення письмових аргументів щодо заявленого відводу. Розгляд справи було відкладено до 13.12.2022. Проте, як зазначає скаржник, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я з 12.12.2022 вона знаходилась на лікуванні в медичному закладі та не встигла звернутись за правовою допомогою до адвоката.
Колегія суддів 13.12.2022 відмовила у наданні додаткового часу для звернення за правовою допомогою, чим порушила її ( ОСОБА_1 ) права.
Вказане, на думку скаржника, свідчить про упередженість та необ`єктивність. У задоволенні відводів було відмовлено.
Зазначає також, що Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 (К/9901/2569/17), 27.02.2018 (К/9901/17240/18), 30.01.2018 (К/9901/3650/17), 03.04.2018 (К/9901/25386/18) висловив правову позицію стосовно заміни сторони виконавчого провадження.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 29.03.2023 відкрив касаційне провадження.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
При цьому, процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб`єкта владних повноважень), прав і обов`язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії адміністративного процесу - під час розгляду справи у суді першої інстанції, суді апеляційної інстанції, суді касаційної інстанції, під час перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами.
Тобто, заміна сторони можлива на будь-якій стадії судового процесу.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Отже, процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участь у цьому процесі. Матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.