1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


У х в а л а

15 червня 2023 року

м. Київ

Справа № 657/1024/16-ц

Провадження № 14-5цс23

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (далі - банк) до ОСОБА_1 (далі - позичальник), ОСОБА_2 (далі - поручитель), ОСОБА_3 (далі - поручителька) про стягнення заборгованості за кредитним договором

за касаційною скаргою банку на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 29 грудня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 23 березня 2021 року і

в с т а н о в и л а :

21 червня 2016 року банк звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив:

- стягнути солідарно з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором від 7 жовтня 2008 року № 492 (далі - кредитний договір) за період з 23 травня 2013 року до 23 травня 2016 року у сумі 31 579,36 доларів США і 2 874 457,40 грн, із яких: 31 579,36 доларів США процентів за користування кредитом, 1 355 299,95 грн пені за прострочення погашення кредиту, 1 498 907,45 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 20 250,00 грн штрафу за невиконання пункту 3.3.4 договору іпотеки № 492 від 7 жовтня 2008 року (далі - договір іпотеки);

- стягнути солідарно з позичальника та поручительки заборгованість за кредитним договором за період з 23 травня 2013 року до 23 травня 2016 року у сумі 31 579,36 доларів США і 2 874 457,40 грн, із яких: 31 579,36 доларів США процентів за користування кредитом, 1 355 299,95 грн пені за прострочення погашення кредиту, 1 498 907,45 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- стягнути з позичальника, поручителя та поручительки судовий збір у сумі 55 006,49 грн - по 18 335,50 грн із кожного відповідача.

1 листопада 2019 року банк подав заяву про збільшення позовних вимог (т. 4, а. с. 6-9), в якій просив:

- стягнути солідарно з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року у сумі 30 941,07 доларів США та 3 065 618,44 грн, із яких: 30 941,07 доларів США процентів за користування кредитом; згідно з пунктами 5.3, 5.8 кредитного договору 1 342 778,96 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 1 490 352,60 грн пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; нараховані згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 110 064,19 грн процентів річних за несвоєчасне повернення кредиту та 122 422,69 грн процентів річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;

- стягнути солідарно з позичальника та поручителькизаборгованість за кредитним договором за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року у сумі 30 941,07 доларів США та 3 065 618,44 грн, із яких: 30 941,07 доларів США процентів за користування кредитом; згідно з пунктами 5.3, 5.8 кредитного договору 1 342 778,96 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 1 490 352,60 грн пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; нараховані згідно зі статтею 625 ЦК України 110 064,19 грн процентів річних за несвоєчасне повернення кредиту та 122 422,69 грн процентів річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;

- стягнути з позичальника 20 250,00 грн штрафу за невиконання пункту 3.3.4 договору іпотеки;

- стягнути з позичальника, поручителя та поручительки 57 876,39 грн судового збору - по 19 292,13 грн із кожного відповідача.

Вказану заяву банк обґрунтував тим, що підготовче засідання у справі № 657/1024/16-ц суд не закінчив, а тому позивач має право збільшити позовні вимоги згідно з пунктом 2 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

15 вересня 2020 року банк подав заяву про збільшення позовних вимог (т. 4, а. с. 85-87), в якій просив:

- стягнути солідарно з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором за період з 14 червня 2013 року до 14 червня 2016 року у сумі 30 941,07 доларів США та 3 348 661,68 грн, із яких: 30 941,07 доларів США процентів за користування кредитом за період із 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року; згідно з пунктами 5.3, 5.8 кредитного договору 1 342 778,96 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту за період із 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року та 1 490 352,60 грн пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом із 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року; нараховані згідно зі статтею 625 ЦК України за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року 47 390,60 грн процентів річних за несвоєчасне виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10; нараховані згідно зі статтею 625 ЦК України за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року 468 139,52 грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10;

- стягнути солідарно з позичальника та поручителькизаборгованість за кредитним договором за період з 14 червня 2013 року до 14 червня 2016 року у сумі 30 941,07 доларів США та 3 348 661,68 грн, із яких: 30 941,07 доларів США процентів за користування кредитом за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року; згідно з пунктами 5.3, 5.8 кредитного договору 1 342 778,96 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року та 1 490 352,60 грн пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року; нараховані згідно зі статтею 625 ЦК України за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року 47 390,60 грн процентів річних за несвоєчасне виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10; нараховані згідно зі статтею 625 ЦК України за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року 468 139,52 грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10;

- стягнути з позичальника 20 250,00 грн штрафу за невиконання пункту 3.3.4 договору іпотеки;

- стягнути з позичальника, поручителя та поручительки 62 122,04 грн судового збору - по 20 707,35 грн із кожного відповідача.

Вказану заяву банк обґрунтував тим, що підготовче засідання у справі № 657/1024/16-ц суд не закінчив, а тому позивач може збільшити позовні вимоги згідно з пунктом 2 частини другої статті 49 ЦПК України; керуючись висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц, застосував положення частини другої статті 625 ЦК України через несвоєчасне виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10. Мотивував позовні вимоги так:

- 7 жовтня 2008 року Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є банк, уклало з позичальником кредитний договір. За умовами цього договору банк надав 49 900,00 доларів США кредиту для споживчих потреб зі сплатою 20 процентів річних за користування ним і 21 процента річних на залишок простроченої заборгованості за кредитом, починаючи з дня виникнення прострочення. Строк кредитування: з 7 жовтня 2008 року до 6 жовтня 2018 року;

- 9 жовтня 2008 року банк уклав із позичальником додаткову угоду до кредитного договору. У ній сторони визначили строк кредитування з 9 жовтня 2008 року до 8 жовтня 2018 року або до дня, визначеного у пункті 1.6 та/або в пункті 3.3.11 цього договору;

- 7 жовтня 2008 року поручителька і поручитель забезпечили виконання позичальником перед банком зобов`язань за кредитним договором, про що уклали договори поруки № 1/492 і № 2/492 відповідно. До цих договорів сторони внесли зміни, пов`язані з укладенням банком із позичальником 9 жовтня 2008 року додаткової угоди;

- 7 жовтня 2008 року банк, позичальник і поручитель уклали договір іпотеки № 492 (далі - договір іпотеки). Згідно з цим договором поручитель з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором передав в іпотеку банку нежитлову будівлю селищного ринку загальною площею 183,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки). До договору іпотеки його сторони внесли зміни, пов`язані з укладенням банком із позичальником 9 жовтня 2008 року додаткової угоди;

- 2 вересня 2010 року Каланчацький районний суд Херсонської області у справі № 2-472/10 ухвалив рішення про часткове задоволення позову банку: стягнув солідарно з позичальника й обох поручителів 505 453,09 грн заборгованості за кредитним договором і солідарно з позичальника та поручителя 20 250,00 грн штрафу за невиконання умов договору іпотеки.

29 грудня 2020 рокуКаланчацький районний суд Херсонської області ухвалив рішення у справі № 657/1024/16-ц, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. Мотивував рішення так:

- кредитор після звернення до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки;

- вимоги банку про стягнення 30 941,07 доларів США нарахованих процентів за користування кредитом, 1 342 778,96 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 490 352,60 грн пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів за користування кредитом є безпідставними. Тому у їхньому задоволенні слід відмовити. Це узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц;

- безпідставними є вимоги про стягнення нарахованих за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року трьох процентів річних у розмірі 110 064,19 грн за несвоєчасне погашення кредиту та нарахованих за той самий період трьох процентів річних у розмірі 122 422,69 грн за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, бо кредитор уже застосував припис статті 1050 ЦК України. За відсутності у банку права нараховувати за вказаний період проценти за користування кредитом немає підстави для нарахування процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, за несвоєчасне погашення безпідставно нарахованих процентів за користування кредитом (після застосування банком припису статті 1050 ЦК України);

- відсутня підстава для повторного стягнення з позичальника штрафу згідно з пунктом 3.3.4 договору іпотеки у розмірі 20 250,00 грн, оскільки Каланчацький районний суд Херсонської області у рішенні від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10 уже стягнув цей штраф за невиконання умов договору іпотеки;

- немає підстав для стягнення солідарно з позичальника та поручителів за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року 47 390,60 грн, нарахованих за статтею 625 ЦК України процентів річних за несвоєчасне виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10, і 468 139,52 грн інфляційних втрат. Банк у межах строку дії договорів поруки з вимогами до поручителів не звертався. Подав позов лише 21 червня 2016 року, тобто після спливу передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України та пунктом 5.2 обох договорів поруки шестимісячного строку;

- після ухвалення у 2010 році рішення у справі № 2-472/10 зобов`язання позичальника за кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного його виконання у липні 2018 року. Однак банк просить стягнути "вищевказані суми" за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року, не обґрунтувавши вимогу саме за вказаний період;

- вимоги про стягнення трьох процентів річних й інфляційних втрат за несвоєчасне виконання чинного судового рішення не є результатом перерахунку банком трьох процентів річних за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у відповідний період. Вимоги про стягнення трьох процентів річних й інфляційних втрат за несвоєчасне виконання чинного судового рішеннябанк заявив лише 21 вересня 2020 року, тобто не заявляв, подаючи позов у 2016 році. Тому у задоволенні цих вимог слід відмовити.

23 березня 2021 року Херсонський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.Мотивував постанову так:

- банк оскаржив рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні сум, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України внаслідок невиконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості у справі № 2-472/10;

- "висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на стягнення сум відповідно до вимог статті 625 ЦК України за невиконання рішення суду з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмеження трьома роками, які передували подачі такого позову";

- вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за неналежне виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості банк заявив лише 21 вересня 2020 року, тобто не заявляв, подаючи позов у 2016 році. Суд прийняв ці вимоги до розгляду 3 листопада 2020 року, розглянув їх і правильно відмовив у задоволенні через припинення строку поруки та відсутність обґрунтування періоду з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року, за який банк просив стягнути відповідні суми, з урахуванням подання позову 21 червня 2016 року, подання відповідної заяви про збільшення позовних вимог 21 вересня 2020 року і періоду фактичного виконання рішення суду у справі № 2-472/10. Заявляючи 21 вересня 2020 року вимогу про стягнення сум, нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України, банк "не визначив її періоду з вересня 2017 року по липень 2018 року (час виконання рішення суду) та не визначив суму до стягнення".

- помилковими є інші наведені судом першої інстанції висновки щодо підстав відмови у задоволенні заявлених 21 вересня 2020 року вимог про стягнення сум, нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України за невиконання рішення суду у справі № 2-472/10 про стягнення кредитної заборгованості. Проте це не вплинуло на правильність вирішення зазначених вимог.

23 квітня 2021 року банк подав касаційну скаргу. Стверджує про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить:

- скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні з позичальника та поручителів 515 530,12 грн, нарахованих за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року згідно зі статтею 625 ЦК України за несвоєчасне виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10, із яких 47 390,60 грн - три проценти річних, а 468 139,52 грн - інфляційні втрати;

- скасувати постанову апеляційного суду;

- ухвалити нове рішення про стягнення з позичальника та поручителів 515 530,12 грн, нарахованих за період з 15 червня 2013 року до 14 червня 2016 року згідно зі статтею 625 ЦК України за несвоєчасне виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 2 вересня 2010 року у справі № 2-472/10, із яких 47 390,60 грн - три проценти річних, а 468 139,52 грн - інфляційні втрати;


................
Перейти до повного тексту