ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 317/3753/19
провадження № 51-1731км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
виправданої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року постановлену у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішеньі встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 14 лютого 2022 року ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за частиною 1 статті 125 КК та виправдано у зв`язку із недоведеністю у її діянні складу кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалась у тому, що вона 29 вересня 2019 року, приблизно о 17 год 30 хв, перебуваючи поблизу будинку № 16 по вул. Каховській у смт. Малокатеринівка, в ході конфлікту з потерпілою ОСОБА_8, умисно, шляхом здавлювання обома руками лівої руки потерпілої, спричинила останній тілесні ушкодження, а саме синці в ділянках лівого плеча, ліктьового суглоба, передпліччя, які згідно висновку експерта № 841 від 10.10.2019 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Вказані дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження.
За ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 14 лютого 2022 року відносно ОСОБА_6, виправданої за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзіпрокурор просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про дослідження доказів, в тому числі тих, які судом першої інстанції не досліджувались, проте про їх дослідження клопотали учасники судового провадження під час розгляду у суді першої інстанції, а саме, заяви потерпілої про вчинення кримінального правопорушення від 04 жовтня 2019 року та додаток до заяви - висновок спеціаліста від 01 жовтня 2019 року № 614/с.
Крім того, зазначає, що в порушення вимог статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), апеляційний суд не надав відповідей на всі доводи апеляційної скарги із зазначенням підстав, за яких цю скаргу визнано необґрунтованою.
До Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора від захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, в яких він просить відхилити касаційну скаргу прокурора.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу прокурора з підстав, зазначених в ній.
Виправдана та її захисник заперечили проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її необґрунтованою.
Потерпілу було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вона не зʼявилася. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від неї не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, виправданої та її захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до частини 1 статті 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (частина 2 статті 17 КПК).
Згідно з частиною 1 статті 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Підтримання державного (публічного) обвинувачення у суді здійснюється прокурором.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 статті 22 КПК).