ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 296/5797/21
провадження № 51-2349 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 07 липня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018061020000049.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 07 липня 2022 року закрито кримінальне провадження № 42018061020000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, касаційний розгляд проводити за її відсутності. Вважає, що задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки визначених вказаною нормою правових підстав для цього не було. Так, без належної уваги суду залишено те, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин та осіб причетних до позбавлення її права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Прокурором надавалися неодноразові доручення органу досудового розслідування про встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення та причетних до нього осіб, які не виконувалися слідчими. Під час розслідування було допитано ряд осіб в якості свідків, але слідчі та прокурор не зробили належних висновків, не зверталися до органів приватизації житла та нотаріальних установ, в яких вчинювалися угоди щодо вказаної квартири.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор частково підтримала доводи касаційної скарги, просила скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Від представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання у якому зазначено, що він підтримує доводи касаційної скарги та просить проводити касаційний розгляд без його участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Статтею 356 КК України встановлена відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Санкція вказаної правової норми передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до трьох місяців, а тому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 12 КК України, зазначене кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.