ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 742/862/22
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4823/71/23
Провадження № 51 - 1422 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6 та
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270330000025 від 10 січня
2022 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Омельне Ківерцівського району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,
за ст. 187 ч. 3 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 січня
2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня
2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 187 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його фактичного затримання - з 19 години 00 хвилин 11 січня 2022 року.
Ухвалено стягнути зі ОСОБА_6 на користь держави 19 812 гривень 89 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 05 січня 2022 року приблизно о 20 годині з метою заволодіння чужим майном шляхом вільного доступу через вхідні двері проник до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_3, де вчинив напад на
ОСОБА_8, в ході якого завдав останньому ударів руками, ногами і табуреткою в область голови та інших частин тіла, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. Після чого, подолавши опір
ОСОБА_9, ОСОБА_6 заволодів мобільним телефоном марки "Xiaomi Redmi 9" і срібним ланцюжком та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3 747 гривень
59 копійок.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого
ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_6 зі ст. 187 ч. 3 КК України на ст. 122 ч. 1,
ст. 185 ч. 1 КК України та призначити відповідне покарання за цими статтями. Вважає, що дії ОСОБА_6 кваліфіковані неправильно за ст. 187 ч. 3 КК України, оскільки був відсутній напад на ОСОБА_9 з метою заволодіння майном,
ОСОБА_6 прийшов до квартири потерпілого зі свідками з метою з`ясування місця знаходження мобільних телефонів, які потерпілий викрав у них. Указує на те, що срібним ланцюжком та мобільним телефоном ОСОБА_6 вирішив заволодіти вже після відмови потерпілого видати викрадені ним мобільні телефони і він заволодів цим майном як завдатком для повернення в подальшому ОСОБА_9 викрадених мобільних телефонів. Зазначає, що незаконного проникнення до квартири в суді не встановлено, оскільки двері до квартири ОСОБА_6 та іншим особам відчинив потерпілий і факту супротиву увійти до приміщення квартири не було, а власниця квартири після побиття потерпілого відпочивала разом зі ОСОБА_6 та іншими особами і не висловлювала жодних претензій щодо незаконного проникнення до її квартири. Вважає, що неправильна кваліфікація дій ОСОБА_6 привела до призначення йому суворого покарання. Крім того, зазначає, що при призначенні покарання судами першої та апеляційної інстанцій не враховано обставини, які пом`якшують покарання, а саме добровільне відшкодування витрат на лікування потерпілого, а також дані про особу ОСОБА_6, який є учасником бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, за що має державні нагороди.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на відсутність доказів викрадення ним мобільного телефону, а також доказів вилучення мобільного телефону саме у нього, фото або відео його особистого обшуку відсутні. Зазначає також про відсутність ухвали суду на обшук його речей або його помешкання. Звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_10 не залишилась вдома з побитим співмешканцем ОСОБА_9, а пішла гостювати до нього та в подальшому запрошувала його до себе додому. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 122 ч. 1 КК України. Звертає увагу на те, що суд не розглянув його клопотання щодо допиту двох свідків. Указує, що при призначенні покарання не було належним чином враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його характеристику за місцем проживання, відсутність претензій матеріального і морального характеру, наявність у нього бойових нагород.
Заперечень на касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання своїх касаційних скарг та просили їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 необґрунтованими і просила залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційних скаргах, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаному з проникненням у житло, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався:
- на показання самого ОСОБА_6, який не заперечував, що 05 січня 2022 року він проник до помешкання, де знаходися ОСОБА_9, вдарив потерпілого кулаком по обличчю, після чого завдавав ще кілька ударів ОСОБА_9 по обличчю та штовхав його до ванної кімнати, де той впав лівою стороною ребер на ванну. Підтвердив, що ланцюжок він підняв з підлоги в кімнаті, а мобільний телефон випав у потерпілого і він його поклав собі у кишеню. Визнав свою провину у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_9, а також у крадіжці ланцюжка та мобільного телефона, тому просив перекваліфікувати його дії на ст. 122 ч. 1, ст. 185 ч. 1 КК України;
- на показання потерпілого ОСОБА_9 про обставини розбійного нападу на нього, який зазначив, що ОСОБА_6 не знає і раніше з ним не зустрічався. Суду надав показання про те, що 05 січня 2022 року, відкривши двері квартири, він одразу отримав удар в обличчя від ОСОБА_6, після чого ОСОБА_6 заштовхнув його до ванної кімнати, де він вдарився ребрами об ванну, а головою об стіну. Зазначив, що ОСОБА_6 у ванній кімнаті бив його також табуреткою по руках, а ногами по ногах. Щодо його срібного ланцюжка повідомив, що він лежав у серванті, оскільки був розірваний. Повідомив, що швидку медичну допомогу йому викликала сусідка, а коли він перебував у лікарні, то ОСОБА_11 виплатив йому 32 000 гривень. Зауважив, що коли працівники поліції йому повернуть мобільний телефон і срібний ланцюжок, то він не матиме до ОСОБА_6 претензій;
- на показання свідка ОСОБА_10, яка підтвердила факт проникнення до її квартири двома чоловіками та жінкою. Пам`ятає, що ОСОБА_6 у ванній кімнаті поливав ОСОБА_9 водою з душу;
- на показання свідка ОСОБА_12 про те, що він 05 січня 2022 року разом з потерпілим і ОСОБА_10 вживали спиртні напої, потім у прихожу зайшли двоє чоловіків і жінка. Коли ОСОБА_9 та ОСОБА_6 пішли до кімнати, він чув крики та звуки ударів, а коли ОСОБА_9 вийшов, у нього було розбите обличчя, з рота текла кров і він показував, що болять ребра. Зазначив, що ОСОБА_9 не міг сам стояти і він його підтримував, а потім сусідка викликала швидку медичну допомогу;
- на показання свідка ОСОБА_13, яка спільно зі ОСОБА_6 ходила до потерпілого, про те, що після дзвінка у двері ОСОБА_6 зайшов до квартири. Зазначила, що в квартирі ОСОБА_6 та потерпілий розмовляли на підвищених тонах.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 12 січня 2022року з фототаблицею до нього. У ході огляду, проведеного 12 січня 2022 року в період часу з 15 години 34 хвилини по 16 годину 43 хвилини, оглянуто місце події, а саме приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_10, в ході якого виявлено в кухні біля столу табуретку зі слідами речовини бурого кольору схожу на кров на двох ніжках, сліди бурого кольору у ванній кімнаті на підлозі та на рушнику, над ванною та пральною машиною, в прихожій стілець зі слідами речовини бурого кольору, плями бурого кольору на одвірку, та вилучено два дерев`яні стільці, рушник, змиви слідів бурого кольору та слід папілярного узору на поверхні дверей. Зазначений огляд місця події проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104, 105, 223, 237 КПК України уповноваженою особою - слідчим СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, за участю власниці помешкання - ОСОБА_10, у присутності двох понятих та спеціаліста. Заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило.
Згідно зі ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Виходячи із системного аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ст. 233 ч. 1, ст. 234 ч. 2 та ст. 237 ч. 2 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди. Такий підхід узгоджується положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 30 Конституції України.