Постанова
Іменем України
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 237/2273/14-ц
провадження № 61-522св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 за вказаною адресою.
Вказував, що згідно умов угоди він передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 40 000 грн. Вказану суму було визначено відповідачем.
Зазначав, що ОСОБА_2 у строк до 15 квітня 2014 року зобов`язався оформити на нього право власності на майно (посвідчити у нотаріуса).
Враховуючи те, що відповідач отримав грошові кошти за майно у повному обсязі та ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, просив суд: визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 0,3815 га та житлового будинок АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, дійсним;
визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку згідно державного акта серії І-ДН №10395 загальною площею 0,3815 га, з яких для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, кадастровий номер 1423383500:02:000:0147, та для ведення особистого селянського господарства - 0,1315 га, кадастровий номер 1423383500:02:000:0148, яка знаходиться за адерсою: земельна ділянка АДРЕСА_2 ;
визнати за ОСОБА_4 право власності на жилий будинок "А-1" загальною площею 46,3 кв. м, у тому числі жилою площею 30,7 кв. м, з побудовами: прибудова "а-1", ґанок "ак", сарай "В-1, С-1", погріб "п-1", вбиральня "У-1", свердловина "К", паркан "№ 1", ворота "№ 2", який розташований по АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 0,3815 гектарів та житлового будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку згідно державного акту серія І-ДН №103905 загальною площею 0,3815 га, з яких для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, кадастровий номер: 1423383500:02:000:0147, та для ведення особистого селянського господарства - 0,1315 га, кадастровий номер: 1423383500:02:000:0148, яка знаходиться за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3, загальною площею: 46,3 кв. м, у тому числі жилою 30,7 кв. м, з побудовами: прибудова "а-1", ганок "ак", сарай "В-1,С-1" погріб "п-1", вбиральня "У-1", свердловина "К" паркан "№ 1", ворота "№ 2", розташований: по АДРЕСА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_3, який не брав участь при розгляді справи у суді першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року залишено без руху.
Суд апеляційної інстанції, керуючись підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), частиною першою статті 294 ЦПК України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) частиною третьою статті 357 ЦПК України, виходив із того, що ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з пропуском строку на апеляційне оскарження та не надав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.
Враховуючи те, що строк на апеляційне оскарження пропущено та заявником не надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає про порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, не врахувавши, що ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року ним не було отримано.
Касаційна скарга мотивована тим, що через воєнну агресію російської федерації 24 лютого 2022 року він із родиною був вимушений змінити місце проживання та переїхати до м. Львова.
29 грудня 2022 року він повернувся до м. Києва та через мережу інтернет дізнався, що його апеляційна скарга перебуває в провадження Дніпровського апеляційного суду, проте, зазначає, що він не отримував жодного сповіщення.
Ухвалу апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, якою залишено без руху його апеляційну скаргу, він не отримував.
Заявник вказує, що в ухвалі апеляційного суду зазначено, що вона направлена на електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі, проте вказана електронна адреса не є його офіційною електронною адресою, та доступ до неї було втрачено ще в середині 2022 року.
Крім того, він не подавав до суду жодної заяви про те, що бажає отримувати кореспонденцію на електронну поштову скриню. Суд за своєю ініціативою направляв документи на електронну адресу.
Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності.
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року позов задоволено.
Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_3, який не брав участь при розгляді справи у суді першої інстанції.
У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що після смерті матері ОСОБА_5 05 жовтня 2020 року йому у спадок повинен був дістатися будинок АДРЕСА_2, який придбано його матір`ю у ОСОБА_2 .
Проте, після звернення до нотаріуса він отримав відповідь, що спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 . Також зазначено, що в інвентаризаційній справі за вказаною адресою наявне рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.
Дізнавшись про вказані обставини він звернувся до суду за отриманням копії рішення суду, як спадкоємець після померлої ОСОБА_5
26 січня 2022 року на його електронну адресу надійшла копія рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.
Таки чином, зазначав, що він дізнався про рішення суду лише 26 січня 2022 року, а тому до цього часу не міг подати апеляційну скаргу.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" № 40/0/9-22 від 22 липня 2022 року підсудність судових справ, які розглядались Донецьким апеляційним судом, у зв`язку з неможливістю судом здійснювати правосуддя під час воєнного стану, передано Дніпровському апеляційному суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року залишено без руху.
Зазначено про необхідність надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 без руху, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з пропуском строку на апеляційне оскарження та не надав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_3 рішення місцевого суду отримав 26 січня 2022 року, проте апеляційну скаргу подав лише 19 лютого 2022 року, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.