Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 500/3985/17
провадження № 61-4180св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмежено відповідальністю "Брайт Інвестмент",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Бондаренко Ганна Євгенівна, на постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,
Громіка Р. Д. від 14 лютого 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про захист прав споживача, визнання договорів недійсними.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 06 грудня 2006 року між нею та відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", було укладено кредитний договір №ОД09/11/2006/840-К/115, а також іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. та зареєстрований в реєстрі за № 5976.
3. Посилалася на те, що кредитний договір не містить графіку платежів та орієнтовної сукупної вартості кредиту. Крім того пункт кредитного договору щодо плати за управління кредитом, плати за проведення моніторингу, супроводу кредиту та подвійної цивільно-правової відповідальності не відповідає вимогам чинного законодавства. Недійсність кредитного договору є підставою для визнання недійсним іпотечного договору, укладеного на його забезпечення.
4. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсними договір кредиту від 06 грудня 2006 року №ОД09/11/2006/840-К/115 та іпотечний договір від 06 грудня 2006 року; скасувати заборону, накладену на відчуження майна - квартири АДРЕСА_1, накладену нотаріусом 06 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 137; виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону, накладену нотаріусом на відчуження спірної квартири 06 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 137; виключити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку спірної квартири, внесений нотаріусом
06 грудня 2006 року, у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору, запис в реєстрі № 5976.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
6. Визнано недійсним договір кредиту № ОД09/11/2006/840-К/115
від 06 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра".
7. Визнано недійсним іпотечний договір від 06 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. та зареєстрований в реєстрі за № 5976, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра".
8. Скасовано заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. 06 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 137, у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору від 06 грудня 2006 року.
9. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
запис про заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. 06 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 137, у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору від 06 грудня 2006 року.
10. Виключено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку квартири АДРЕСА_1, внесений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. 06 грудня 2006 року, у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору від 06 грудня 2006 року, запис в реєстрі № 5976.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір кредиту не містить графіку погашення платежів, орієнтовної сукупної вартості кредиту, а його умови щодо плати за управління кредитом, плати за проведення моніторингу, супроводу кредиту та подвійної цивільно-правової відповідальності не відповідають вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання основного договору та укладеного на його виконання іпотечного договору недійсними.
12. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 05 квітня 2018 року заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 27 жовтня 2017 року залишено без задоволення.
13. В апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржило товариство з обмежено відповідальністю "Брайт Інвестмент", посилаючись на те, що воно є новим кредитором за оспорюваними договорами.
14. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року задоволено заяву ТОВ "Брайт Інвестмент", в інтересах якого діяв адвокат Подорожній А. С., про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Брайт Інвестмент" на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 27 жовтня 2017 року.
15. При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки скаргу подано особою, яка не брала участі у справі, обґрунтованість апеляційної скарги та законність судового рішення підлягає перевірці судом апеляційної інстанції в судовому засіданні.
16. Постановою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Брайт Інвестмент" задоволено. Заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено.
17. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив належним чином обставин справи, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 . Встановлено, що позивачка не довела порушення її права та законних інтересів при укладенні оспорюваних договорів, з огляду на те, що сторони в порядку статті 638 Цивільного кодексу України узгодили усі істотні умови правочинів, ОСОБА_1 погодилась з цими умовами, отримала кредит у сумі, обумовленій у договорі, тривалий час користувалися кредитом, не зверталася до банку з приводу роз`яснень положень договору чи надання іншої інформації з приводу виконання зобов`язань, не заявляла жодних претензій з приводу того, що їй не зрозумілі умови кредитного договору.
18. При цьому зазначено, що оскільки кредитний договір було укладено
06 грудня 2006 року, тобто до набрання чинності Законом України
від 22 вересня 2011 року № 3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" (15 жовтня 2011 року), відсутні правові підстави для визнання його недійсним з підстав не визначення його умовами орієнтовної сукупної вартості кредиту.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. 20 березня 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат
Бондаренко Г. Є., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого
2023 року (повний текст якої складено 23 лютого 2023 року) та залишити в силі заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 27 жовтня 2017 року.
20. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив зібрані у справі докази, помилково поновив строк на апеляційне оскарження заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що ТОВ "Брайт Інвестмент" є правонаступником
ПАТ "КБ "Надра", а тому для нього є обов`язковими усі дії особи, яку він замінив.
22. Зазначає, що строк для подання апеляційної скарги для ПАТ "КБ "Надра" закінчився 10 травня 2018 року (після розгляду заяви банку про перегляд заочного рішення), а тому вважає необґрунтованим поновлення такого строку для його правонаступника ТОВ "Брайт Інвестмент".
23. Посилається на те, що застосована судом апеляційної інстанції практика Верховного Суду є нерелевантною до спірних правовідносин.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 500/3985/17, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
25. 01 травня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
26. Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року справу
№ 500/3985/17 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. 06 грудня 2006 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти на споживчі цілі в сумі 19 000,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення
до 03 грудня 2021 року.
28. Згідно з пунктом 1.3. кредитного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі
9,5 процентів річних.
29. Відповідно до пункту 3.5. кредитного договору, якщо протягом дії цього договору позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімально необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим договором, то банк приймає виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору в наступному порядку: плата за управління кредитом; прострочені відсотки за користування кредитом; відсотки за користування кредитними коштами; пені та штрафи; витрати, пов`язані з моніторингом та супроводом кредиту; прострочена сума кредиту; сума кредиту.
30. В пункті 5.1 кредитного договору зазначено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у пункті 3.3.3 цього договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений пунктом 4.3.5 цього договору (дострокове повернення), позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
31. У разі порушення позичальником вимог пунктів 4.3.1, 4.3.2, 4.3.9, 4.3.10. цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі
10 відсотків від суми кредиту, визначеної у пункті 1.1. цього договору, за кожен випадок (пункт 5.2. кредитного договору).
32. На підставі договору №GK48N18070_blank про відступлення права вимоги від 05 серпня 2020 року право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_1 перейшло від ПАТ КБ "Надра" до
ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп".
33. За договором №GL48N18070_blank_01 про відступлення прав вимоги
від 30 вересня 2020 року право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_1 перейшло від
ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" до ТОВ "Брайт Інвестмент".
Позиція Верховного Суду
34. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
36. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову (частина друга статті 406 ЦПК України).
37. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.