Постанова
Іменем України
08 червня 2023 року
м. Київ
провадження № 61-3716 ав 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого судді - Пророка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання - Дубась Д. О.,
учасники справи:
особа, яка подала апеляційну скаргу, -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай",представник особи, яка подала апеляційну скаргу, -адвокат Дрига Олег Вікторович,заявник (позивач у арбітражному розгляді) -Integrity Resources Inc (Інтегріті Ресорсез Інк),представники заявника -адвокат Архіпов Олександр Юрійович, -адвокат Бєлоусов Павло Іванович,другий позивач у арбітражному розгляді -Welshmont Trade Limited (Велшмонт Трейд Лімітед), не з`явився,відповідачі у арбітражному розгляді: Kernel Holding S.A. (Кернел Холдінг С.А.), Filstar Limited (Філстар Лімітед), ОСОБА_1 , не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, постановлену суддею Мостовою Г. І.,
у справі за заявою Integrity Resources Inc (Інтегріті Ресорсез Інк), поданою адвокатом Архіповим Олександром Юрійовичем, про вжиття заходів забезпечення позову Integrity Resources Inc (Інтегріті Ресорсез Інк) та Welshmont Trade Limited (Велшмонт Трейд Лімітед) до ОСОБА_1, Kernel Holding S.A. (Кернел Холдінг С.А. ) та Filstar Limited (Філстар Лімітед), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай", про зобовʼязання вчинити дії та скасування передачі частки у статутному капіталі, переданого на розгляд Лондонського міжнародного арбітражного суду (The London Court of International Arbitration, LCIA),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заявника
1. 16 лютого 2023 року Integrity Resources Inc (Інтегріті Ресорсез Інк), від імені якої діє адвокат Архіпов О. Ю. (далі - Заявник або Позивач 1 у арбітражі), подала до Київського апеляційного суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову Integrity Resources Inc (Інтегріті Ресорсез Інк) та Welshmont Trade Limited (Велшмонт Трейд Лімітед)(далі - Позивач 2 у арбітражі; а разом з Позивачем 1 у арбітражі далі - Позивачі у арбітражі) до ОСОБА_4, Kernel Holding S.A. (Кернел Холдінг С.А.)та Filstar Limited (Філстар Лімітед) (відповідно до цього порядку зазначення кожен окремо далі - Відповідач 3 у арбітражі, Відповідач 2 у арбітражі та Відповідач 1 у арбітражі, а разом далі - Відповідачі у арбітражі) про зобовʼязання вчинити дії та скасування передачі частки у статутному капіталі, переданого на розгляд Лондонського міжнародного арбітражного суду (The London Court of International Arbitration, LCIA) (далі - ЛМАС), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" (далі - ТОВ "ФК "Скай" або Апелянт).
2. З метою здійснювати управлінські дії щодо реалізації проєкта з перевалки зерна у місті Чорноморськ (далі - Проєкт) Позивачі у арбітражі та Відповідачі у арбітражі за участі окремих фізичних осіб (гарантів) 22 травня 2019 року уклали угоду акціонерів щодо цього Проєкта з метою формування групи компаній як корпоративної структури зазначеного управління (далі - Угода акціонерів). За твердженням Заявника метою цієї угоди було: спільне придбання на аукціоні, який проводив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), прав вимоги Акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") до низки боржників за кредитними договорами, забезпечених, зокрема, заставою зернового терміналу, який розглядається як частина Проєкта; звернення стягнення на активи цього терміналу та спільне фінансування завершення його будівництва; його спільне використання.
3. За умовами Угоди акціонерів ТОВ "ФК "Скай" є компанією, яка мала придбати відповідні права вимоги на зазначеному аукціоні, що вона і зробила, взявши участь у аукціоні, проведеному 07 червня 2019 року (далі - Аукціон). Згідно із протоколом електронних торгів № debtX_8878 Апелянт є переможцем цих торгів.
4. У подальшому рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 09 липня 2019 року "Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів АТ "Дельта Банк" результати Аукціону були скасовані (далі - Рішення ФГВФО).
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 січня 2021 року, у справі № 910/6939/20 Рішення ФГВФО було визнане протиправним та скасоване, був визнаний укладеним договір відступлення прав вимоги за низкою договорів (далі - Перелік договорів), що були реалізовані на Аукціоні, між Апелянтом та зазначеним банком у редакції, поданій Апелянтом до суду з переліком таких прав.
6. Зазначені судові рішення були залишені без змін постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у частині визнання протиправним та скасування Рішення ФГВФО та визнання укладеним зазначеного договору. Отже, вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили 27 січня 2021 року і Апелянт набув відповідні права вимоги.
7. У подальшому відбулася низка порушень умов Угоди акціонерів, за які, на думку Заявника, несуть відповідальність Відповідачі у арбітражі.
8. Зокрема, всупереч умовам Угоди акціонерів, які регулюють питання управління Апелянтом, 24 червня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Майсен" (далі - ТОВ "Майсен"), якому належала 100 % частка у статутному капіталі Апелянта, прийняло рішення про припинення повноважень та звільнення двох членів дирекції (колегіального виконавчого органу) Апелянта, кандидатури яких відповідно до Угоди акціонерів висувалися Позивачами у арбітражі (з метою захисту їх інтересів у діяльності Апелянта як компанії, яка знаходилась під спільним контролем Позивачів у арбітражі та Kernel Holding S.A. (Кернел Холдінг С.А.)). ТОВ "Майсен" контролюється Kernel Holding S.A. (Кернел Холдінг С.А.) (Відповідачем 1 у арбітражі).
9. Наступним порушенням, на думку Заявника, було прийняття 26 серпня 2022 року рішення ТОВ "Майсен" про відкликання (припинення) колегіального виконавчого органу Апелянта - дирекції та утворення його одноосібного виконавчого органу - директора.
10. А у жовтні 2022 року Заявнику стало відомо, що ТОВ "Майсен" передало 100 % частку у статутному капіталі Апелянта кіпрській компанії МАРАКСВЕРІ ЛІМІТЕД (MARAXVERI LIMITED), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є ОСОБА_1 (Відповідач 3 у арбітражі).
11. Вважаючи, що зазначені дії є порушенням Угоди акціонерів, Позивачі у арбітражі дійшли висновку, що це є підставою для застосування умов Угоди акціонерів (додаток 7) щодо передачі ним Filstar Limited (Філстар Лімітед) за 1 долар США. У відповідь на письмове звернення Позивачів у арбітражі з цього приводу Kernel Holding S . A . (Кернел Холдінг С.А. ) (Відповідач 1 у арбітражі) письмово заперечив підстави заявляти йому відповідні вимоги з посиланням на Угоду акціонерів. Ця письмова відповідь була підписана ОСОБА_1 (Відповідачем 3 у арбітражі) у якості директора Kernel Holding S.A. (Кернел Холдінг С.А.) (Відповідач 1 у арбітражі).
12. Згідно із умовами Угоди акціонерів ОСОБА_1 є гарантом виконання її умов Kernel Holding S.A. (Кернел Холдінг С.А. ).
13. Отже, будучи переконаними, що зазначене не відповідає меті Угоди акціонерів щодо формування групи компаній як корпоративної структури для спільного здійснення управлінських дій щодо реалізації Проєкта, керуючись арбітражною угодою, яка міститься у пункті 35 Угоди акціонерів, Позивачі у арбітражі вирішили звернутись до ЛМАС для вирішення спору, що виник. 31 січня 2023 року Позивачі у арбітражі подали до ЛМАС відповідну заяву (далі - Заява про арбітраж), сформулювавши окремі вимоги до Відповідачів у арбітражі та сплативши необхідний реєстраційний збір, що за умовами регламенту ЛМАС (далі - Регламент ЛМАС) означає початок арбітражу ЛМАС. Відповідне також підтверджується повідомленням уповноваженої особи ЛМАС.
14. Заявник вважає, що зазначені дії щодо ТОВ "ФК "Скай" свідчать про ризик унеможливлення або ускладнення майбутнього виконання рішення арбітражу ЛМАС, якщо воно буде прийняте на користь Позивачів у арбітражі. Тому відповідно до умов частини третьої статті 152 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (в редакції, чинній на момент здійснення відповідних процесуальних дій, далі - ЦПК України), звернувся до українського суду з урахуванням місцезнаходження Апелянта із заявою про забезпечення позову (далі - Заява про забезпечення позову), у якій просив накласти арешт на 100 % частку у статутному капіталі Апелянта, заборонити будь-які реєстраційні дії з нею, накласти арешт на майно, грошові кошти та права вимоги Апелянта за Переліком договорів, які випливають із договору, визнаного укладеним рішенням Господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2020 рокуу справі № 910/6939/20.
15. Враховуючи, що Заявник не є резидентом України та не має рахунку у банках України, він запропонував застосувати зустрічне забезпечення у вигляді поруки або внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 1 000 000,00 грн його представником - громадянином України ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення, прийнятого апеляційним судом як судом першої інстанції
16. Київський апеляційний суд (далі - Суд першої інстанції) своєю ухвалою від 01 березня 2023 року задовольнив зазначену заяву Заявника про вжиття заходів забезпечення позову та вирішив забезпечити вимоги Позивачів у арбітражі в рамках відповідної справи № 235769, яка перебуває на розгляді арбітражу ЛМАС (далі - арбітраж ЛМАС), шляхом:
16.1. Накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ "ФК "Скай" у розмірі 7 000 000,00 грн, що становить 100 % його статутного капіталу, яка належить MARAXVERI LIMITED (МАРАКСВЕРІ ЛІМІТЕД);
16.2. Заборони всім суб`єктам державної реєстрації - державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), у тому числі приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам, іншим посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в ЄДР, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо частки у статутному капіталі ТОВ "ФК "Скай" у розмірі 7 000 000,00 грн, що становить 100 % його статутного капіталу, яка належить MARAXVERI LIMITED (МАРАКСВЕРІ ЛІМІТЕД);
16.3. Накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ "ФК "Скай", та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо такого майна та грошових коштів, включно, але не обмежуючись, з правами вимоги до позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, юридичних осіб за договорами, що вказані у Переліку договорів.
16.4. Заборони ТОВ "ФК "Скай", будь-яким іншим особам та всім субʼєктам державної реєстрації, у тому числі нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим субʼєктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відчуження майна та грошових коштів, що належать ТОВ "ФК "Скай", включно, але не обмежуючись правами вимоги до позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, юридичних осіб за договорами, що вказані у Переліку договорів.
17. Судове рішення Суду першої інстанції мотивоване тим, що стаття 149 ЦПК України передбачає повноваження суду щодо вжиття заходів забезпечення позову щодо арбітражного розгляду. Запитувані заходи забезпечення позову відповідають статті 150 ЦПК України, а матеріали цього провадження підтверджують повноваження Суду першої інстанції відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України, оскільки Апелянт є українською компанією.
18. Суд першої інстанції встановив наявність спору між Позивачами у арбітражі, одним з яких є Заявник, та Відповідачами у арбітражі, переданого на розгляд арбітражу ЛМАС, який розпочато.
19. Також Суд першої інстанції дійшов висновку, що запитувані Заявником заходи забезпечення позову відповідають суті вимог Позивачів у арбітражі, які містяться у Заяві про арбітраж, а зміни в управлінні та корпоративних правах Апелянта вказують на ризик ускладнення виконання можливого майбутнього рішення арбітражу ЛМАС на користь Позивачів у арбітражі.
20. Водночас Суд першої інстанції не погодився із сумою зустрічного забезпечення, запропонованою Заявником, та збільшив її до 7 000 000,00 грн - вартості 100 % частки у статутному капіталі Апелянта. При цьому Суд першої інстанції погодився з умовами та належністю банківської гарантії від 28 лютого 2023 року № G10889/23, виданої Публічним акціонерним товариством "Комерційний Індустріальний Банк" (далі - Банківська гарантія) як інструмент зустрічного забезпечення, передбаченого статтею 154 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
21. У березні 2023 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "ФК "Скай", подана його представником адвокатом Дригою О. В., на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, у якій воно просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні Заяви про забезпечення позову. Також Апелянт заявив вимогу про відшкодування йому Заявником судового збору за подання цієї апеляційної скарги у сумі 2 684, 00 грн. Про відшкодування інших судових витрат Апелянт не заявляв.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Узагальнені доводи Апелянта
22. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права.
23. Зокрема, ТОВ "ФК "Скай" не належить жодному із Відповідачів у арбітражі, а є власністю MARAXVERI LIMITED (МАРАКСВЕРІ ЛІМІТЕД), яка, як і ТОВ "ФК "Скай", не є учасником арбітражу ЛМАС. Суд першої інстанції безпідставно надав ТОВ "ФК "Скай" статус третьої особи у арбітражі ЛМАС. Правове значення в питанні забезпечення позову має саме майно відповідача, а не наявність у відповідача статусу кінцевого бенефіціарного власника певної компанії. Майном ОСОБА_1 є частка у статутному капіталі MARAXVERI LIMITED (МАРАКСВЕРІ ЛІМІТЕД). Майном MARAXVERI LIMITED (МАРАКСВЕРІ ЛІМІТЕД) є частка у статутному капіталі ТОВ "ФК "Скай", але вона не є майном ОСОБА_1 . Грошові кошти ТОВ "ФК "Скай", права вимоги до інших осіб, які належать ТОВ "ФК "Скай", інше майно цієї компанії - є майном (власністю) саме ТОВ "ФК "Скай", а не її кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 .
24. Враховуючи, що офіційним місцезнаходженням ЛМАС є місто Лондон (Велика Британія), в рамках арбітражу ЛМАС Україна не визначена як місцезнаходження жодного із Відповідачів у арбітражі (місцезнаходження ОСОБА_1 - Швейцарія, місцезнаходження Kernel Holding S.A. (Кернел Холдінг С.А.) - Люксембург, місцезнаходження Filstar Limited (Філстар Лімітед) - Кіпр), а ТОВ "ФК "Скай" не є майном Відповідачів у арбітражі, не є учасником арбітражу ЛМАС, Суд першої інстанції порушив вимоги частини третьої статті 152 ЦПК України щодо територіальної підсудності справ за заявами про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.
25. Також Апелянт вказує на те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 22-з/824/770/2020, застосування виду забезпечення позову, передбаченого пунктом 1 (накладення арешту на майно та (або) грошові кошти) частини першої статті 150 ЦПК України, вимагає доведеності заявником належності боржнику на праві власності відповідного майна та (або) грошових коштів. А враховуючи, що ТОВ "ФК "Скай" не належить на праві власності Відповідачам у арбітражі, то оскаржувана ухвала Суду першої інстанції не відповідає цьому правовому висновку.
26. Відповідно до практики Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 534/365/21, від 21 квітня 2021 року у справі № 372/333/20) вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із вжиттям відповідних заходів. Схожі висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 916/10/18, від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18, від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17. ТОВ "ФК "Скай" не є учасником арбітражу ЛМАС, але зазнає безпідставних обмежень у своїй господарській діяльності, що унеможливлює її здійснення. Відповідно, його права та законні інтереси порушуються вжитими Судом першої інстанції заходами забезпечення позову.
27. Крім того, на думку Апелянта, Суд першої інстанції проігнорував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 листопада 2021 року у справі № 22-3/824/784/2021, з приводу того, що під час вирішення питання про застосування зустрічного забезпечення оцінка співмірності із вжитими заходами забезпечення позову здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Застосоване Судом першої інстанції зустрічне забезпечення не відповідає принципу співмірності, оскільки, наприклад, лише вартість прав вимоги за Переліком договорів становить 182 452 527,76 грн, що підтверджується обставинами, встановленими у справі № 910/6939/20 (постанова Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року). Ця сума є значно більшою за 7 000 000,00 грн, що вказані у Банківській гарантії. Крім того, Банківська гарантія як інструмент зустрічного забезпечення видана на строк до 01 жовтня 2023 року та не може змінювати свого бенефіціара, але встановлення підстав для реалізації цієї гарантії її бенефіціаром очевидним чином пов`язане із результатами арбітражу ЛМАС та можливих подальших судових спорів щодо завданих бенефіціару збитків, досягнення яких жодним чином не обумовлене 01 жовтня 2023 року. Отже, Банківська гарантія, з урахуванням суті зустрічного забезпечення, не є належним інструментом зустрічного забезпечення, не може бути співмірною із вжитими заходами забезпечення позову.
28. У відповіді на відзив Заявника Апелянт також зазначив, що за конкретних обставин цієї судової справи відсутні підстави для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси". Також додатково вказує на те, що правила арбітражу ЛМАС також передбачають механізм забезпечення позовних вимог, заявлених у ЛМАС, для забезпечення виконання майбутнього рішення арбітражу ЛМАС, які можуть захистити права Заявника, але Заявник не скористався цим механізмом.
29. У судовому засіданні представник Апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
(2) Узагальнені доводи та заперечення Заявника
30. 10 квітня 2023 року Заявник, якого представляє адвокат Архіпов О. Ю., передав до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу Апелянта. Заявник вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 рокувідповідає вимогам законодавства та є обґрунтованою, тому апеляційна скарга Апелянта має бути залишена без задоволення, а відповідне судове рішення без змін. Також Заявник подав заперечення на відповідь Апелянта на відзив Заявника на апеляційну скаргу.
31. На думку Заявника, Суд першої інстанції не визначав ТОВ "ФК "Скай" третьою стороною у арбітражі ЛМАС. Крім того, норми ЦПК України не повʼязують можливість вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких звернувся Заявник, із тим, чи має ТОВ "ФК "Скай" статус третьої особи у арбітражі ЛМАС, чи є воно стороною Угоди акціонерів.
32. Оскільки ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ФК "Скай" та MARAXVERI LIMITED (МАРАКСВЕРІ ЛІМІТЕД), якій належить 100 % у статутному капіталі Апелянта, відповідно до даних ЄДР, а ТОВ "ФК "Скай" зареєстроване та знаходиться в Україні, то Суд першої інстанції не порушував вимоги частини третьої статті 152 ЦПК України. Також у звʼязку з цим правомірними є вжиті заходи забезпечення позову щодо відповідного майна ТОВ "ФК "Скай" та частки у його статутному капіталі, яка належить MARAXVERI LIMITED (МАРАКСВЕРІ ЛІМІТЕД). Частка у ТОВ "ФК "Скай" є предметом спору у арбітражі ЛМАС. Зокрема, Позивачі у арбітражі просять ЛМАС зобовʼязати Відповідачів у арбітражі відновити структуру власності ТОВ "ФК "Скай", передбачену Угодою акціонерів, передавши частку Апелянта у опосередковане володіння Filstar Limited (Філстар Лімітед) (Відповідачу 2 у арбітражі), а акції Filstar Limited (Філстар Лімітед) (Відповідача 2 у арбітражі) передати Позивачам у арбітражі. При цьому все майно, що належить ТОВ "ФК "Скай", має продовжувати належати Апелянту, якщо арбітраж ЛМАС не вирішить іншого.
33. Також, на думку Заявника, Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, застосував доктрину "підняття корпоративної завіси", можливість застосування якої підтверджується правовими висновками Верховного Суду, зокрема, викладеними у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 910/4210/20. Ця доктрина передбачає невизнання самостійної правосубʼєктності юридичної особи, відокремленості її майна від майна її учасників. Метою застосування цієї доктрини є врегулювання дисбалансу інтересів, що виникає між учасниками правовідносин внаслідок зловживання обмеженою відповідальністю або автономністю корпорації. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 910/4210/20 (пункт 93) зазначив, що підняття корпоративної завіси може відбуватись у випадках, коли учасник юридичної особи володіє значною часткою у статутному капіталі (значним пакетом акцій), що дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли такий учасник є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від того учасника, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди). Тобто в усіх випадках, коли компанія та акціонер нерозривно повʼязані між собою (ідентифікуються як одне ціле).
34. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 серпня 2021 року у справі № 910/5116/21, від 29 березня 2021 року у справі № 910/16800/20, Заявник вказує на те, що накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства перебуває в логічному звʼязку з позовними вимогами про витребування цієї частки. Такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності товариства, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких сприятиме поновленню прав позивача у випадку задоволення позовних вимог. Це саме стосується й арешту майна як тимчасового заходу, який не позбавляє прав на відповідне майно, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 грудня 2021 року у справі № 910/4777/21 (аналогічний висновок щодо грошових коштів у постанові від 28 грудня 2021 року у справі № 910/13681/21). Отже, вжиті Судом першої інстанції заходи забезпечення позову не перешкоджають господарській діяльності Апелянта.
35. Заявник вважає, що за відсутності вжитих Судом першої інстанції заходів забезпечення позову ефективний захист та поновлення порушених прав Позивачів у арбітражі буде неможливим у випадку, якщо арбітраж ЛМАС прийме рішення на їх користь, адже виконати відповідне арбітражне рішення буде неможливо.
36. Зустрічне забезпечення відповідно до конкретних обставин передбачає розмір можливих збитків відповідача, повʼязаних із вжитими заходами забезпечення позову, тому номінальна вартість прав вимоги, на яку посилається Апелянт, ще не означає, що він понесе збитки на таку суму. Заявник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 травня 2019 року у справі № 456/2438/17, щодо відмови у застосуванні зустрічного забезпечення та вказує на те, що Апелянт не надав аргументів з приводу того, що вжитими заходами забезпечення позову йому чи Відповідачам у арбітражі можуть бути завдані збитки.
37. Верховний Суд не бере до уваги доводи, які стосуються розгляду спору у арбітражі ЛМАС по суті.
38. В судовому засіданні представники Заявника заперечили проти апеляційної скарги, підтримавши свої письмові доводи, надані Верховному Суду. Також представники Заявника підтвердили збереження дії заходів забезпечення позову, вжитих на Кіпрі, про які вони зазначили у Заяві про забезпечення.
(3) Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
39. Інші учасники справи (у тому числі арбітражу ЛМАС) правом на подання заперечення (відзиву) на апеляційну скаргу не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
40. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 12 ЦПК України).
41. Згідно із частиною другою статті 24 та частиною другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
42. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.
43. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
44. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову (частина перша статті 149 ЦПК України).
45. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених ЦПК України (частина третя статті 149 ЦПК України).
46. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (згідно із пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 150 ЦПК України). Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (частина друга статті 150 ЦПК України).
47. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п`ята статті 263 ЦПК України).
48. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частини перша та друга статті 367 ЦПК України).
49. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 367 ЦПК України).
50. Суть арбітражної угоди (застереження) визначена, зокрема, у статті 7 Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж 1985 року.
51. Відповідно до частини першої статті 1 та статті 9 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" звернення сторони до суду до або під час арбітражного розгляду з проханням про вжиття забезпечувальних заходів та винесення судом ухвали про вжиття таких заходів не є несумісними з арбітражною угодою.
52. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 73 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право" (в актуальній редакції далі - Закон про МПП). Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України (частина перша статті 74 Закону про МПП).
53. Відповідно до численних висновків Верховного Суду (дивитись, наприклад, постанови від 22 березня 2023 року у справі № 589/3196/19, від 16 лютого 2023 року у справі з провадженням № 61-12266ав22, від 19 січня 2023 року у справі з провадженням № 61-11858ав22, від 09 січня 2023 року у справі № 683/2477/20, від 20 вересня 2022 року у справі № 916/307/22, від 02 вересня 2022 року у справі № 911/432/22, від 16 травня 2022 року у справі № 920/1034/21, від 26 квітня 2022 року у справі № 905/1552/21, від 21 квітня 2022 року у справі № 922/3109/21), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості субʼєкта господарювання користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
54. Верховний Суд не бере до уваги посилання Заявника на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 року у справі № 456/2438/17, оскільки Заявник цитує підстави, з яких Верховний Суд дійшов висновку про правильність відмови апеляційним судом у застосуванні зустрічного забезпечення. У цій справі зустрічне забезпечення формально застосоване судом і мова не йде про його незастосування, лише про доводи щодо невідповідності реальній меті такого зустрічного забезпечення.
55. Також Верховний Суд відповідно до доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) (дивитись, наприклад, постанову Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17), не бере до уваги аргументи Заявника про те, що Апелянт не навів доводів з приводу того, що вжитими заходами забезпечення позову йому чи Відповідачам у арбітражі можуть бути завдані збитки. Заявник не оскаржує ухвалу Суду першої інстанції з приводу застосування зустрічного забезпечення в межах розгляду його Заяви про забезпечення Судом першої інстанції, сам пропонував застосування зустрічного забезпечення у певній сумі через те, що він підпадає під умови пункту 3 частини третьої статті 154 ЦПК України.
56. Верховний Суд звертає увагу, що у своїй постанові від 29 травня 2019 року у справі № 522/23242/17 він фактично не викладав окремого правового висновку, на який посилається Апелянт, щодо обсягу врахування інтересів різних осіб при вирішенні питання про забезпечення позову, а лише надав оцінку виконання судом першої інстанції вимог ЦПК України щодо всебічного дослідження обставин справи. Висновок Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 522/23242/17 фактично відповідає загальним висновкам Верховного Суду, згаданим у пункті 53 цієї постанови, щодо порядку вирішення судами питання про забезпечення позову, запозиченим з пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
57. Відповідно до сталої практики Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду відповідного спору та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (дивитись, наприклад, постанови Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 910/4013/18 (пункт 25), від 14 серпня 2019 року у справі № 640/462/19 (пункт 30), від 02 березня 2020 року у справі № 911/2034/16 (пункт 4.12), від 17 вересня 2021 року у справі № 910/3547/21 (пункт 8.6), від 17 січня 2022 року у справі № 640/20750/21 (пункт 25)).
58. Заявник у своїй Заяві про арбітраж викладає перелік тих порушень Угоди акціонерів, які, на його думку, здійснили Відповідачі у арбітражі та які фактично стали підставою для його звернення до ЛМАС із Заявою про арбітраж. Але вирішення питання про те, чи ці порушення дійсно мали місце, покладається саме на арбітраж ЛМАС. Суд не може їх оцінювати та на їх підставі приймати судове рішення про вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, судове рішення не може ґрунтуватись на висновках про те, чи відповідають зміни у корпоративних правах Апелянта, про які заявляє Заявник, Угоді акціонерів. Факт того, чи була відчужена частка у статутному фонді Апелянта всупереч умовам Угоди про акціонерів чи ні - є питанням, яке встановлює арбітраж ЛМАС, розглядаючи відповідний спір по суті, а тому факт такого відчуження не може вважатися однозначним доказом у цій справі реальних намірів учасників щодо унеможливлення виконання рішення арбітражу ЛМАС.
59. Суду не надані докази того, що Угода акціонерів визнана недійсною чи припинила свою дію.
60. Згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.